Справа № 372/2592/25
Провадження № 2-1487/25
заочне
22 липня 2025 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В травні 2025 року представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати. В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 29.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 79812443, згідно умов якого останній отримав кредитні кошти в сумі 15 000 грн. на строк 30 днів. ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання перед первісним кредитором, тому відповідно до Реєстру боржників № 36 від 28.10.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 532,50 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а тому з підстав стягнення наявної заборгованості позивач змушений звернутися до суду.
28.05.2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, щодо ухвалення судом заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштовим відправленням про день та час розгляду справи. Про причину неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та відзиву до суду не направив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін у справі за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.
Встановлено, що 29.04.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 79812443.
Згідно п.1 за цим Договором Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти без забезпечення, на погоджений строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику та сплачувати проценти Позикодавцю відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах, тобто Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом строку позики згідно графіка платежів або достроково.
Як вбачається з Договору позики, Товариство надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 000 грн. на строк 30 днів зі сплатою процентної ставки (базова) 0,83% в день користування.
Вказаний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за договором позики, у зв'язку з чим, станом на 28.10.2024 року утворилася заборгованість в сумі 27 532,50 грн., з яких: 15 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5242,50 грн. - заборгованість за відсотками, 7290 грн. - заборгованість по процентах за понадстрокове користування позикою.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_2 .
Відповідно до Реєстру боржників №36 від 28.10.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики в сумі 27 532,50 грн.
Після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснював жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахувань жодних штрафних санкцій.
Правильність нарахувань розміру заборгованості за укладеним договором позики відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, вищевказані обставини підтверджують факт укладення між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики №79812443 від 29.04.2024 року.
Також під час розгляду справи було встановлено, що 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №14/06/21.
Згідно п. 1.1 укладеного договору фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу), а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третім осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року під правом вимоги розуміються права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей боржників, які виникли на підставі договору позики.
Відповідно до витягу Реєстру боржників № 36 від 28.10.2024 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики в сумі 27 532,50 грн., з яких: 15 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 5242,50 грн. - заборгованість за відсотками, 7290 грн. - заборгованість по процентах за понадстрокове користування позикою.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 752/8842/14-ц).
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений 29.04.2024 року, натомість договір факторингу 14/06/21, за яким ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», був укладений 14.06.2021 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021 року.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором позики №79812443 в розмірі 27 532,50 грн., оскільки на момент відступлення права вимоги шляхом укладення договору факторингу вимога до боржника не була дійсною і не належала первісному кредитору на момент її відступлення.
Відповідно до ч. 2ст.1046ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, на підтвердження укладення кредитного договору та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до постанови Верховного суду від 30 січня 2018 року по справі 161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20.
Надані суду розрахунки боргу складені представником позивача в односторонньому порядку, залежать від його волевиявлення, не є первинними документом та не підтверджують ні факт користування відповідачем кредитом, ні факт наявності заборгованості.
При цьому, виписки з рахунку відповідача, або інші документи про зарахування відповідачу кредитних коштів, представником позивача до матеріалів справи не надано, клопотань про їх витребування, згідно вимог ст. 84 ЦПК України, представником позивача не заявлялось.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3028,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача та залишається за позивачем.
Керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 354 ЦПК України, статтею 512 ЦК України суд, -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2025 року.
Суддя: Т.В.Проць