справа № 2-3208/11
м. Запоріжжя 7 листопада 2011 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого -судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Чернишовій І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа ОП «ЗМБТІ», про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Позивач звернувся до суду із вище вказаним позовом, за яким вказав, що з 1960 року по 1966 рік він знаходився у трудових відносинах з ДП «Будівельно-монтажний проїзд № 528»ВАТ транспортного будівництва «Дніпротрансбуд». Згідно рішення адміністрації та профспілкового комітету ДП «Будівельно-монтажний проїзд № 528» позивачу, як працівнику підприємства, була надана у користування квартира АДРЕСА_1 на вселення разом із сім'єю у кількості трьох осіб.
На сьогоднішній день позивач продовжує проживати у вказаній квартирі, безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, підтримує квартиру в належному стані, своєчасно сплачує комунальні послуги, проводить поточний та капітальний ремонт.
Рішенням Шевченківського районного суду від 07.10.2010 року було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт, що ОСОБА_1 є користувачем квартири АДРЕСА_1 .
В силу вимог ст. 344 ЦК України позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, зважаючи на те, що він відкрито та добросовісно користується вказаним нерухомим майном більше ніж 10 років.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов за вказаними у ньому підставами, а представник відповідача просив справу розглядати без його участі, проти позовних вимог заперечень не мав.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач більше ніж 10 років користується квартирою АДРЕСА_1 , що підтверджується поясненнями самого позивача, ордером від 16 березня 1992 року, технічним паспортом, які узгоджуються із рішенням суду від 07.10.2010 року.
Вимогами ч. 1 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, вказаними вимогами встановлені підстави для визнання права власності на нерухоме майно, яке є чужим для особи, яка добросовісно ним заволоділа, тобто у такого майна має бути власник, таке майно повинно мати державну реєстрації прав на нього.
Проте судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 не має державної реєстрації прав, є безхазяйною, отже, для позивача вона не може бути чужою в розумінні вимог ч.1 ст. 344 ЦК України, а відповідно, заявлений позов на вказаних позивачем підставах задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 179, 181, 182, 190, 344 України, ст.ст. 3, 10, 11, 57, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя П.В. Зарютін