Справа № 991/3203/23
Провадження 1-кс/991/7404/25
18 липня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяви судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідводи від розгляду заяв про роз'яснення судових рішень у справах №991/3203/23 (провадження 1-р/991/48/25), №991/3204/23 (провадження 1-р/991/49/25), №991/3440/20 (провадження 1-р/991/50/25), №991/1826/23 (провадження 1-р/991/47/25),
у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016
1. Стислий опис судового провадження.
16.07.2025 до ВАКС надійшла заява судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідвід у справі №991/3203/23 (провадження 1-р/991/48/25) від розгляду заяви захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали ВАКС від 17.04.2023 у справі №991/3203/23 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, для розгляду якої відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/3023/23 (провадження №1-кс/991/7404/25).
16.07.2025 до ВАКС надійшла заява судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідвід у справі №991/3204/23 (провадження 1-р/991/49/25) від розгляду заяви захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали ВАКС від 17.04.2023 у справі №991/3204/23 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, для розгляду якої відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/3024/23 (провадження № 1-кс/991/7405/25).
16.07.2025 до ВАКС надійшла заява судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідвід у справі №991/3440/20 (провадження 1-р/991/50/25) від розгляду заяви захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про роз'яснення ухвали ВАКС від 30.04.2020 у справі №991/3440/20 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, для розгляду якої відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/3440/20 (провадження №1-кс/991/7406/25).
16.07.2025 до ВАКС надійшла заява судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідвід у справі №991/1826/23 (провадження 1-р/991/47/25) від розгляду заяви захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про роз'яснення ухвали ВАКС від 03.03.2023 у справі №991/1826/23 у кримінальному провадженні №52016000000000380 від 20.10.2016, для розгляду якої відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_1 в судовій справі №991/1826/23 (провадження №1-кс/991/7407/25).
17.07.2025 ухвалою об'єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/3203/23 (провадження №1-кс/991/7404/25) матеріали судових справ №991/3023/23 (провадження №1-кс/991/7404/25), №991/3024/23 (провадження №1-кс/991/7405/25), №991/3440/20 (провадження №1-кс/991/7406/25), №991/1826/23 (провадження №1-кс/991/7407/25).
18.07.2025 невідкладно здійснено судовий розгляд.
2. Короткий виклад заяв про самовідводи і позицій учасників судового провадження.
2.1. Заявник обґрунтовував усі самовідводи посиланням на пункт 5 частини 1 статті 75 КПК, зокрема зазначивши таке: «Водночас, 30.06.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (справа №991/5161/23, провадження №1-кс/991/5464/23) мене, слідчого суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 , відведено від участі у кримінальному провадженні №520160000000003 80 від 20.10.2016. За такого, відповідно до положень ч. 1 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді. Слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу (ч. 4 ст. 82 КПК України). Виходячи з положень ч. 1 ст. 82 та ч. З ст. 35 КПК України, визначення іншого слідчого судді здійснюється шляхом автоматизованого розподілу за принципом випадковості та в хронологічному порядку. Таким чином, передача Заяви слідчому судді ОСОБА_5 як раніше визначеному складу суду здійснена з порушенням встановленого ч. З ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що розгляд Заяви є вирішенням питанням у кримінальному провадженні, від участі у якому мене, слідчого суддю ОСОБА_5 , відведено, прошу відвести мене від розгляду усіх заяв про роз'яснення судових рішень у кримінальному провадженні № 520160000000003 80 від 20.10.2016».
2.2. В судове засідання прибули адвокати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , які підтримали заявлені самовідводи, вважаючи такі належними до задоволення. Заявник ОСОБА_5 і інші учасники судового провадження попри здійснені належним чином повідомлення не прибули, що не перешкоджало розгляду питання.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частинами 1, 2 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також частиною 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Згідно із частиною 1 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до частини 1 статті 81 КПК, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
3.2. Відповідно до пункту 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів, та пунктом 2.5 цих же принципів визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Нижче наведені приклади таких випадків: 1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається. 2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок. 3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
Статтею 14 чинної редакції Кодексу суддівської етики, затвердженої 18.09.2024 рішенням ХХ з'їзду суддів України, визначено, що суддя не має допускати позапроцесуальних взаємовідносин з учасниками судового процесу у справі, що перебуває у його / її провадженні. Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.
У коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, роз'яснено, що відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Водночас, слід розуміти, що зловживання самовідводом не допускається і може потягнути застосування дисциплінарної відповідальності. У цьому контексті зловживання правом на самовідвід означає недобросовісне використання суддею незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи. За змістом коментованої статті заявлення суддею самовідводу є допустимим лише у випадку неможливості ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria, 24.02.1993, Series А №255, пункти 28, 30) та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland, заява №33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02 від 03.05.2007) зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (від 09.11.2006, заява №33949/02) зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання об'єктивного чи суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування складу для розгляду конкретної справи у встановлений законом спосіб (об'єктивний критерій) та додержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
3.3. Судом встановлено, що ухвалою судді ВАКС ОСОБА_8 від 30.06.2023 у справі №991/5161/23 (провадження 1-кс/991/5464/23) задоволено заяву адвоката ОСОБА_9 про відвід слідчого судді ВАКС ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52016000000000380 й відведено такого від участі у кримінальному провадженні №52016000000000380,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «28. Розглядаючи заяву про відвід суддя зазначає, що він не знайшов об'єктивного підтвердження тому, що слідчий суддя ОСОБА_5 продемонстрував під час здійснення судового контролю у кримінальному провадженні №52016000000000380 будь-яке упереджене ставлення до учасників кримінального провадження. 29. Проте, ураховуючи відповідні факти щодо надання дружиною слідчого судді ОСОБА_5 правової допомоги особам, які є свідками у кримінальному провадженні №52016000000000380 ( ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ) та щодо її роботи у адвокатському об'єднанні, яке надавало правову допомогу ще одному свідку ( ОСОБА_12 ), а також три рішення суддів про відведення слідчого судді ОСОБА_5 , ухвалених у кримінальному провадженні №52016000000000380, суддя доходить висновку, що заявлений відвід підлягає задоволенню».
3.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 380 КПК, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Згідно із правовим висновком ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 в справі №202/4467/14-к, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16). Відтак, роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз'яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні рішення з метою наступного його виконання.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, за якого більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду. Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
3.5. Враховуючи наведені у заявах про самовідводи підстави, заявник стверджував щодо недотримання виключно об'єктивного критерію безсторонності суду, що й мало бути предметом перевірки під час розгляду питання про самовідвід.
Відтак перш за все належить зазначити, що згідно з частиною 3 статті 35 КПК, визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Згідно з чинною частиною 12 статті 35 КПК, особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..
Рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначило порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Згодом рішенням ВРП від 25.01.2022 № 83/0/15-22 (із змінами згідно з рішенням ВРП від 22.02.2022 №166/0/15-22) затверджено зміни до Положення про ЄСІТС у формі доповнення новим розділом IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ».
Однак рішенням ВРП від 28.02.2023 №162/0/15-23 набрання чинності такими змінами до Положення про ЄСІТС наразі відтерміновано на невизначений час, тому згідно з пунктом 121 Положення про ЄСІТС, до початку функціонування підсистеми електронного документообігу у складі ЄСІТС реєстрація документів, які надходять на адресу суду (в тому числі процесуальних документів, що можуть бути предметом судового розгляду), здійснюється в АСДС відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 (зі змінами), та інструкції з діловодства. Реєстрація документів в інших органах та установах системи правосуддя здійснюється за правилами, передбаченими відповідними документами та інструкціями з діловодства, чинними до затвердження цього Положення.
Також з 01.04.2025 набрало чинності нове Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 №39.
Пунктом 2.3.39 цього нового Положення зокрема визначено, що передача судової справи раніше визначеному судді, судді-доповідачу проводиться щодо заяви або клопотання, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору (підпункт 2.3.39.8), а також, що за відсутності заборони у процесуальному законі збори суддів мають право передбачити інші випадки передачі судових справ (проваджень) раніше визначеному в судовій справі судді, судді-доповідачу (підпункт 2.3.40).
Рішенням зборів суддів ВАКС від 25.03.2025 №3 затверджена нова редакція Засад використання АСДС ВАКС, яка набрали чинності з 01.04.2025.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ цих Засад, судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи; перебування судді у відпустці, у відрядженні, у нарадчій кімнаті; відсутності судді у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; інших передбачених законом обставин, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ; а також складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності).
Пунктом 12.2 цих же Засад визначено, що передача судової справи раніше визначеному слідчому судді, судді-доповідачу, колегії суддів, проводиться шляхом автоматизованого розподілу щодо заяв або клопотань, що надійшли для вирішення питання про виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, та інших процесуальних документів, розгляд яких проводиться після ухвалення рішення по суті. Там же визначено, що у випадку надходження заяв про виправлення описки, роз'яснення, перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених слідчими суддями на стадії досудового розслідування, такі заяви передаються для розгляду раніше визначеним суддям. Водночас у разі закінчення спеціалізації «слідчий суддя» у раніше визначеного судді на момент надходження таких заяв, такий суддя вважається слідчим суддею тільки для розгляду таких заяв про виправлення описки, роз'яснення чи перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень.
3.6. Вищенаведене свідчить, що роз'яснення судового рішення, виправлення описок та помилок у такому чи перегляд за нововиявленими обставинами імперативно повинно здійснюватись винятково тим самим суддею чи колегією суддів, які ухвалили рішення, щодо роз'яснення, виправлення чи перегляду якого подана відповідна заява, що є цілком логічним і правильним, оскільки саме цей склад суду ґрунтовно обізнаний з усіма обставинами справи і відтак спроможний ухвалити належне об'єктивне судове рішення, також враховуючи, шо ці питання вочевидь не торкаються питань, які не були предметом судового розгляду. Лише в разі об'єктивної неможливості здійснення таким складом суду правосуддя (наприклад, тривалі непрацездатність чи відрядження, мобілізація, звільнення з посади судді чи відставка, смерть тощо) може визначений новий склад суду в порядку статті 35 КПК.
Таким чином, відвід судді від певного кримінального провадження жодним чином не перешкоджає здійсненню таким суддею правосуддя загалом та не позбавляє суддю права роз'яснювати власні судові рішення (ухвалені до того ж до моменту відводу), виправляти описки та помилки чи переглядати їх за нововиявленими обставинами.
Тобто така обставина не є підставою для формування нового складу суду, що й передбачено імперативними нормами пункту 2.3.39 чинного Положення про автоматизовану систему документообігу суду і пункту 12.2 чинних Засад використання АСДС ВАКС.
3.7. Належить зауважити, що у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року №CM/Rec (2010) 12 наголошено, що незалежність суддів гарантується незалежністю судової влади загалом, це є основним принципом верховенства права; судді повинні мати необмежену свободу щодо неупередженого розгляду справ відповідно до законодавства та власного розуміння фактів; судові рішення мають бути обґрунтовані та оголошені публічно, однак судді не зобов'язані роз'яснювати, якими переконаннями вони керувалися при прийнятті таких рішень; тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру (§§ 4, 5, 15, 68)-4.
Разом з тим, статтею 3 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 07.06.2018 №2447-VIII передбачено, що завданням ВАКС є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов'язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а також вирішення питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства, а також здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1статті 4 Закону України «Про санкції», у порядку адміністративного судочинства.
Частинами 6, 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що суддя повинен додержуватися присяги. Суддя зобов'язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункти 1,2).
Відповідно до змісту присяги, визначеного статтею 57 вищезазначеного Закону, яку складає кожний суддя, окрім іншого суддя присягає «чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов'язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».
Сумлінність у здійсненні обов'язків судді проявляється і в тому, що суддя повинен враховувати можливість виконувати ВАКС своє завдання щодо здійснення правосуддя належним чином. На час подання заяв про роз'яснення судових рішень згідно з відомостями АСДС ВАКС 15-17.07.2025 розподіл справ здійснювався лише на 3-х слідчих суддів ВАКС із загальної формальної чисельності 13 суддів із відповідною спеціалізацією ( ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_1 ), 18.07,2025 розподіл здійснювався лише на 2-х слідчих суддів ВАКС ( ОСОБА_13 ,, ОСОБА_1 ).
Відтак подання слідчим суддею заяв про самовідводи для звільнення таким чином від виконання обов'язку здійснювати правосуддя в умовах обмеженої кількості слідчих суддів суперечить присязі судді та покладеним на суддю обов'язкам, що має пріоритет попри реалізацію ним інших своїх прав. Аналогічного висновку дійшла Рада суддів України у окремих рекомендаціях організації роботи судів та суддів в умовах воєнного стану (пункт 2), затверджених рішенням №10 від 14.03.2022.
3.8. Дослідивши заяви про самовідводи, суд встановив відсутність обставин, які свідчили б про порушення норм процесуального права чи унеможливлювали б прийняття слідчим суддею об'єктивного судового рішення, й відтак заявлені самовідводи є необґрунтованими і не містить передбачених чинним законодавством підстав, й тому належить відмовити у їх задоволенні.
Керуючись статтями 75-81, 369-372, 532 КПК, суд
Відмовити в задоволенні заяв судді ВАКС ОСОБА_5 про самовідводи від розгляду заяв про роз'яснення судових рішень у справах №991/3203/23 (провадження 1-р/991/48/25), №991/3204/23 (провадження 1-р/991/49/25), №991/3440/20 (провадження 1-р/991/50/25), №991/1826/23 (провадження 1-р/991/47/25).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 23.07.2025.
Суддя ОСОБА_1 ____________