Справа № 162/511/25 Провадження №33/802/481/25 Головуючий у 1 інстанції:Савич А. С.
Доповідач: Гапончук В. В.
21 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
за участю
захисника Шмаля С.М. - Пасевича О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, офіційно неодруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, який протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КпАП України,
Постановою судді Любешівського районного суду Волинської області від 11.06.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він всупереч вимогам п.2.9 в Правил дорожнього руху, 15.05.2025 року о 19 годині 36 хвилин в селі Селісок по вулиці Незалежності, керував повторно протягом року транспортним засобом - скутером марки «Yamaha BJ», який не зареєстрований в установленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.121 КпАП України (а.с.13-14).
Не погоджуючись із постановою судді захисник Пасевич О.П. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає, що постанова судді першої інстанції не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи.
Вказує на те, що в матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смс повідомлень, виклик до суду у формі телефонограми. Незважаючи на це судом ОСОБА_1 було повідомлено через засоби мобільного зв'язку, що свідчить про неналежне його повідомлення та порушення його права на захист.
Звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові судом зазначено порушення вимог п.2.9в Правил дорожнього руху, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у вину ставиться порушення п.2.9 цих Правил.
Також судом в своєму рішення щодо визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.7 ст.121 КпАП України, міститься посилання на постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4739738 від 15.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КпАП України, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ознаки повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст.121 КпАП України міститься посилання на постанову ЕНА № 4531261 від 18.04.2025 року, при чому не вказуючи за якою нормою КпАП України було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності.
Крім того в оскаржуваній постанові міститься посилання, як на доказ винуватості ОСОБА_1 , на відеозаписи з місця події, хоча ці відеозаписи не містять жодного фрагменту як ОСОБА_1 в зазначені в протоколі час та місці керував будь-яким транспортним засобом.
Вважає, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КпАП України слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо пропуску строку на звернення до суду з апеляційною скаргою зазначає, що з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 ознайомився 24.06.2025 року, отримавши її в суді першої інстанції, а тому вважає наявні підстави для поновлення строку для подачі апеляції на постанову суду від 11.06.2025 року.
Просить поновити строк звернення до суду з апеляційною скаргою на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 11.06.2025 року. Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 11.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КпАП України скасувати, а справу про адміністративні правопорушення щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП (а.с.19-20).
В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечував щодо продовження слухання справи у відсутності його довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Пасевича О.П., який підтримав останню з мотивів, викладених в ній, та просив її задовольнити, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 11.06.2025 року (а.с.12).
Постанова суду щодо ОСОБА_1 винесена 11.06.2025 року у його відсутності (а.с.13-14).
Відповідно до положень ч.2 ст.294 КУпАП останній день для подачі апеляційної скарги є 24 година 23.06.2025 року.
Також в матеріалах справи міститься заява та розписка ОСОБА_1 від 18.06.2025 року про ознайомлення з матеріалами справи, в тому числі і з оскаржуваною постановою (а.с.16).
Проте, апеляційну скаргу захисник Пасевич О.П. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав 02.07.2025 року, тобто після спливу передбаченого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Нормами законодавства визначено, що під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський Суд з прав людини в рішенні «Рябих проти Росії» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Таким чином Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, апеляційний суд приходить до переконання, що ті мотиви, які наведено захисником у апеляційній скарзі в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суперечать положенням ч.2 ст.294 КпАП України, де зазначено, що перебіг процесуального строку починається з дня винесення постанови, а не з моменту її отримання.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 був належним чином ознайомленими зі змістом пред'явленого йому правопорушення, знав як про наявне судове провадження, так і про дату, час і місце судового розгляду, що в апеляційній скарзі не заперечується, був ознайомлений з текстом оскаржуваної постанови, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для визнання причин, вказаних у вимогах апеляційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, такими, що заслуговують на увагу за таких обставин, та відповідно відмовляє у поновленні строку на апеляційне оскарження. Відповідно апеляційну скаргу слід повернути апелянту.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -
В поновленні строку захиснику Пасевичу Олександру Петровичу в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на подачу апеляційної скарги на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КпАП України, відмовити.
Апеляційну скаргу захисника Пасевича Олександра Петровича в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 11 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КпАП України повернути скаржнику.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.