Справа № 164/2324/24 Провадження №33/802/424/25 Головуючий у 1 інстанції:Токарська І. С.
Доповідач: Гапончук В. В.
21 липня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Гапончук В.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Кромського М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кромського М.В. на постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого в ДУ «Маневицька ВК (№42)» визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Визначено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 гривень 60 копійок судового збору.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14 вересня 2024 року о 7 годині 13 хвилин у сел. Колки по вул. Грушевського керував автомобілем ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка мова), від проходження в установленому порядку медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою судді першої інстанції, захисник Кромський М.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що з відеозапису вбачається відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, що підтвердив і свідок ОСОБА_2 . Отже працівники поліції безпідставно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від якого останній спочатку відмовився, а надалі бажав пройти такий огляд, однак отримав незаконну відмову працівників поліції. Крім того, захисник акцентує увагу на здійсненні працівниками поліції ряду грубих порушень під час документування правопорушення, що тягне за собою визнання недопустимими доказами наявні в матеріалах справи документи.
Вважає, що допущена судом першої інстанції неповнота з'ясування обставин справи, ненадання можливості забезпечити явку і допит свідків перешкодила суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому просить скасувати постанову Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2025 року. Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_3 , доходжу наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.
Відповідно до 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за ознакою правопорушення - відмова від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції доказами.
У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп'яніння, згідно із ознаками такого стану.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №074497 від 14.09.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; рапорт поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Видри П. від 14.09.2025 про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; відеозаписом.
Сукупність зазначених вище доказів, цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при апеляційному розгляді, не установлено.
Із відеозапису, якийзначиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, з достатньою повнотою убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАп України. Із відео видно, що 14.09.2025 після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , поліцейським було повідомлено водію про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі, на що перший відмовився.
Не заслуговують на увагу суду доводи сторони захисту, як на підставу для скасування судового рішення про те, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду, який передбачений чинним законодавством, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи. Дії працівників поліції відповідали законодавству, яке передбачає процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також процедуру складення протоколу про адміністративне правопорушення, і це відповідними доказами не спростовано.
Під час документування правопорушення ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КпАП України, він розумів обставини інкримінованого йому правопорушення, зокрема, вказав про вживання алкоголю напередодні та був згідний, що стосовно нього буде складено протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене, ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Апеляційні твердження захисника про бажання ОСОБА_1 ще до моменту складання протоколу все-таки пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №074497 від 14.09.2025 ОСОБА_1 власноручно зазначив у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», що з протоколом згідний. Крім того, ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом, що стверджується рапортом поліцейського СРПП ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Видри П. від 14.09.2025 та відеозаписом, на якому останній був згідний з обставинами які були встановлені після зупинки транспортного засобу та викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з урахуванням викладених вище обставин та наявних в матеріалах справи доказів, вважаю, що відмова від проходження у визначеному порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння належним чином доведена.
Покликання апелянта про виклик і допит свідка, на думку апеляційного суду, також є необґрунтованим, та крім того вирішувалося судом першої інстанції, і тому в задоволенні такого клопотання відмовлено.
Ураховуючи те, що документування правопорушення стосовно ОСОБА_1 проводилося поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів, обґрунтованих підстав для виклику і допиту свідка ОСОБА_2 , як про це зазначає захисник, не наведено, не зазначено й які саме істотні обставини для вирішення справи може повідомити вказаний свідок, який вже був допитаний судом першої інстанції.
Не беруться судом до уваги посилання сторони захисту на те, що відеозапис є небезперервним, а тому не може бути належним доказом винуватості ОСОБА_1 . На відеозаписі зафіксовані ті обставини, які й викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а також процедуру документування правопорушення, і з урахуванням усіх в сукупності досліджених доказів, є таким, що містить фактичні дані, на основі яких встановлено винність ОСОБА_1 , тобто є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 251 КПаП України.
Таким чином усі твердження сторони захисту, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, належним чином не доведена, а також про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду, не спростовують його винуватості у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а фактично зводяться до довільної та суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Що стосується інших посилань в апеляційній скарзі, то вони мають формальний характер, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції доходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.
З урахуванням обставин, які визнані судом доведеними та вимог ст. 252 КУпАП, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, що зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.5 ПДР України - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до установленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Нових доказів у спростування зазначених у постанові судді обставин надано не було, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КпАП України,
Апеляційну скаргу захисника Кромського Миколи Вікторовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Маневицького районного суду Волинської області від 27 травня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В. В. Гапончук