Провадження №2-а/760/776/25
Справа №357/13522/24
22 липня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Омельяненко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Дишлюка Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся із позовом поліцейського УПП у Київській області Дишлюка А.М. та ДПП у якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 126698, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що 21.08.2024 поліцейським УПП у Київській області Дишлюком А.А. складено постанову про адміністративне правопорушення серії ББА № 126698.
Цією постановою установлено, що він 21.08.2024 о 01 год 50 хв за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Устимівка, по вул. Білоцерківська, 23, керував т/з «Hunter VOLT HM 50 RT-V» без номерного знаку та не мав права керувати т/з (відповідної категорії), чим порушив п. 2.1а ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення він повідомляв інспектору поліції, що зі вказаною постановою він не згоден, чим не визнав себе винним у порушенні ПДР, оскільки даним транспортним засобом він не керував, і при розгляді справи просив ознайомити його із доказами, чого здійснено не було.
Зазначає, що транспортний засіб перебував біля його місця проживання, не рухався та був припаркований біля паркану його домоволодіння, двигун не заводився, оскільки був в несправному стані та не міг заводитись, світло не вмикалось, а даним транспортним засобом він не керував.
З огляду на наведене, позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24.09.2024 справу було передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.11.2024 було відкрито провадження у справі та розгляд призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивачу судом було надіслано копію ухвали суду від 04.11.2024. Відповідачам судом було надіслано копію ухвали суду від 04.11.2024 та копію позовної заяви із додатками.
25.11.2024 представником відповідача-1 було подано до суду відзив на позовну заяву у якому останній проти позовних вимог заперечував. Заперечення проти позову мотивував тим, що твердження позивача щодо не керування мопедом не відповідають дійсності та спростовується матеріалами відеофіксації з нагрудних боді-камер серійні номери 477981 та 477074, які використовувались поліцейським.
Вказує, що на відео зафіксовано як 21.08.2024 о 01 год 54 хв, відразу після того, як позивача зупинили працівники поліції, оскільки він рухався в час комендантської години, останній з метою уникнення адміністративної відповідальності намагався втекти до свого будинку, проте коли йому це не вдалося він запитав причину зупинки згідно статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» та почав неадекватно себе поводити, зокрема не виконував вимоги поліцейських, через що був затриманий.
Надалі під час спілкування позивача з поліцейським було встановлено, що він немає права керувати транспортним засобам, а саме мопедом.
З огляду на це, вважав притягнення позивача до адміністративної відповідальності правомірним, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
26.11.2025 представником позивача до суду було подано відповідь на відзив.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, то сторони у судове засідання не викликалися.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 21.08.2024 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 21.08.2024 близько 01 год 50 хв за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Устимівка, вул. Білоцерківська, 23, ОСОБА_1 керував т/з «Hunter VOLT HM 50 RT-V» без номерного знаку та не мав права керувати т/з (відповідної категорії), чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн.
Дослідивши складену постанову суд приходить до наступного висновку.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.1. «а» ПДР визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція частини 2 статті 126 КУпАП визначає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Доказів того, що позивач має посвідчення водія категорії А1, яке дає право на керування т/з «Hunter VOLT HM 50 RT-V», матеріали справи не містять.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що станом на 21.08.2024 він т/з «Hunter VOLT HM 50 RT-V» не керував.
Із наданих до відзиву на позовну заяву відеозаписів установлено, як працівники поліції рухаються на своєму службовому автомобілі, зупиняються та підходять до чоловіка, який в цей час виймає ключі з замка запалення моторолера та дістає свої особисті речі (мобільний телефон) з «бардачка» під сидінням. ОСОБА_1 повідомляють про причини його зупинки (порушення комендантської години) та просять надати документи. На що водій починає сперечатись, вказує про відсутність в нього документів, відмовляється представитись та стверджує, що він не керував транспортним засобом, намагається залишити місце події. Поліцейські просять припинити вчиняти правопорушення і пояснюють, що у протилежному випадку його буде затримано. ОСОБА_1 погоджується, щоб його затримали, однак вимагає залучити йому захисника. Після цього позивача затримують, застосувавши спецзасоби (кайданки) та доставляють до відділення поліції для встановлення особи. По прибуттю у відділення поліції та встановлення особи водію ОСОБА_1 пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що позивач відмовляється, мотивуючи свою відмову, що він не є водієм. Надалі зафіксовано оформлення адміністративних матеріалів та ознайомлення з ними ОСОБА_1 та його захисника, якого було залучено на його вимогу.
Ці ж обставини встановлені постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.11.2024 у справі № 362/6210/24, якою позивача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Ця постанова була залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 11.01.2025.
Тому суд вважає доведеними обставини щодо керування позивачем 21.08.2024 т/з «Hunter VOLT HM 50 RT-V» без посвідчення водія відповідної категорії.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає в частині вимог до відповідача-1.
Щодо позовних вимог до відповідача поліцейського УПП у Київській області Дишлюка А.М.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням, що міститься у п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами п. 5 ст. 213 КпАП України справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За визначенням, що міститься у ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Стаття 222 КпАП України встановлює, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, частина друга статті 44-3, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Приписами ч. 3 статті 288 КпАП України визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч. 2 ст. 126 КпАП України, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі за № 724/716/16-а.
Так, Верховний Суд у вказаних справах вказав, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Суд приходить до висновку, що органом Національної поліції у даній справі є Департамент патрульної поліції та судом було здійснено розгляд справи по суті заявлених вимог саме до відповідача Департаменту патрульної поліції, як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги до поліцейського УПП у Київській області Дишлюка А.М. не підлягають задоволенню, оскілки пред'явлені до неналежного відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відносяться на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 126, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону патрульної поліції в місті Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Дишлюка Андрія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Усатова І.А.