Справа №:755/9595/25
Провадження №: 1-кс/755/2136/25
"17" липня 2025 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
представниці власниці майна ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
власниці майна ОСОБА_6 ,
власника майна підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025100040001840 від 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про скасування арешту майна, а саме: мобільного телефону Iphone 11 ProMax IMEI НОМЕР_1 та СІМ-карту № НОМЕР_2 ; банківську картку «Райффайзен банк» № НОМЕР_3 .
Адвокат мотивує клопотання тим, що ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2025 накладено арешт на вищезазначене майно.
Однак, на думку представника власника майна, арешт майна накладений необгунтовано та в ньому відпала потреба, оскільки органи досудового розслідування мали достатньо часу, щоб виконати всі слідчі дії з вище вказаним майном. Також адвокат зазначає, що арештоване майно не використовувалось у злочинній діяльності.
Поза тим, представнику власника майна стало відомо, що з арештованої банківської картки невстановлені особи намагались робити банківські операції, зокрема брати кредит на ім'я ОСОБА_7 , однак останній позбавлений можливості заблокувати дану картку, оскільки перебуває під вартою, а сім-картка перебуває у арештованому мобільному телефоні.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в нього підстав, зазначив, ці речі не мають значення для даного кримінального провадження, було достатньо часу це перевірити, щодо банківської картки зазначив, що власником є ОСОБА_6 , яка є мамою підозрюваного.
Представниця власниці майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 просила скасувати арешт на банківську картку та мобільний телефон, оскільки дані речі належать ОСОБА_6 , на підтвердження належності банківської карти останній долучили банківську виписку.
Власниця майна ОСОБА_6 зазначила, що не мала змогу вийти з дому 3 дні, оскільки має інвалідність, тому дала сину речі у користування, також звернула увагу, що арештовані речі не були з ним, коли він скоював злочин.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти клопотання про скасування арешту на майно, зазначив, що є необхідність у проведенні п'яти експертиз, з мобільним телефоном слідчих дій ще не проводилось, відтак потреба у арештованому майні не відпала.
Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими адвокат обґрунтовує доводи клопотання, заслухавши думку учасників, слідча суддя дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 5 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про скасування арешту майна суд повинен перевірити наступні обставини: по-перше, чи звернувся із клопотанням про скасування арешту майна належний суб'єкт; по-друге, чи накладався арешт на майно, по-третє, чи наявні підстави, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість скасування арешту майна - відсутність подальшої потреби в арешті або накладення арешту необґрунтовано.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року вбачається, що при арешті майна слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що зазначене у клопотанні майно є речовими доказами у даному кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.
Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідча суддя виходила з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст. 170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва належним чином враховані, як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв'язку з чим слідча суддя обґрунтовано дійшла висновку, що мобільний телефон та банківська картка, відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та наклала арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, стороною захисту не наведено належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року.
Зокрема, представниками власників майна та власниками майна не надано переконливих доказів, щодо того, що мобільний телефон вилучений під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_7 належить ОСОБА_6 та що дане майно не використовувалось у злочинній діяльності, а відтак і не має значення для даного кримінального провадження.
Це дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.
За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином, слідча суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва від 29 травня 2025 року, в рамках даного кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідча суддя,
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12025100040001840 від 26.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 40 хв 21 липня 2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1