Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 686/8843/25
Провадження № 2/670/242/25
21 липня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
Короткий виклад позовних вимог.
19.05.2025 відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду від 10.04.2025 до Віньковецького районного суду Хмельницької області передано справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому представник позивача просить стягнути з відповідача завдані збитки в розмірі 25 547,10 грн та судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2023 о 07.20, у місті Хмельницький відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volkswagen» державний номерний знак « НОМЕР_1 » та транспортного засобу «Chevrolet» державний номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «Chevrolet» реєстраційний № Chevrolet було застраховано за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 213201924. У відповідності до умов вказаного Договору обов'язкового страхування позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування. Відповідно до Європротоколу, відповідач визнав вину у настанні дорожньо-транспортної пригоди. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла особа в рамках договору прямого врегулювання та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страховий акт та виплачене страхове відшкодування, яке складає 51 094,19 грн. Оскільки, відповідно до повідомлення про настання ДТП (європротокол) водій забезпеченого транспортного засобу не є особою, якій було надано пільги під час укладення полісу, то у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виникло право подати регресний позов на 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування до водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Рух справи в суді та позиція сторін у справі.
Ухвалою суду від 20.05.2025 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 12.06.2025 судове засідання відкладено у зв'язку із неявкою відповідача.
Представник позивача Ковбасюк В.В. в судові засідання не з'явилася, при подачі позовної заяви до суду заявила клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився, належним чином повідомлявся судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання. Клопотання та заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові № 755/4829/23, провадження № 61-73 св 24 від 13.05.2024, згідно якої вказано, що: «суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Враховуючи пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 21.07.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що згідно з копією полісу №213201924 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.02.2023 ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність на транспортний засіб Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_3 . Строк дії полісу з 03.02.2023 до 02.02.2024 включно. Цивільно-правова відповідальність була застрахована у позивача ПрАТ «СК «Євроінс Україна». Страховий платіж було зменшено на 50 %. Номер договору страхування 023003-2311-213201924 (а.с.45).
Отже, судом встановлено, що страхувальник ОСОБА_2 , при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з позивачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» отримав передбачену законодавством пільгу у виді 50% зменшення розміру страхового платежу.
Згідно з копією повідомлення про ДТП (Європротоколу) 01 вересня 2023 року у м.Хмельницький по вул. Зарічанська 3/4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 (а.с.12-14).
01.09.2023 ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» із заявою про страхове відшкодування (а.с.15-16).
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 01.09.2023 о 07 год 20 хв у м. Хмельницький по вул. Зарічанська 3/4 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Chevrolet Nubira, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 ; зображена схема ДТП (а.с.19).
Відповідно до копії звіту №27714 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 05.10.2023 виконаного на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA реєстраційний номер НОМЕР_5 станом на дату оцінки становить 60376,03 грн (а.с.21-25).
Відповідно до протоколу огляду позивач здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, державний номерний знак НОМЕР_4 (а.с.26-27), а також здійснив розрахунок страхового відшкодування в порядку, передбаченому чинним законодавством (28-41).
01.12.2023 на підставі розрахунку №00000021190 суми страхового відшкодування від 06.10.2023 (а.с.40) позивачем було затверджено страховий акт №116757/1/2023 на виплату страхового відшкодування потерпілій особі за пошкоджений транспортний засіб VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у розмірі 51094,19 грн (а.с.39).
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором страхування виконав та виплатив страхове відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у розмірі 51094,19 грн, шляхом переказу суми страхового відшкодування за банківськими реквізитами, зазначеними у заяві про страхове відшкодування, що підтверджується копією платіжної інструкції № 27516 від 01.12.2023 (а.с.42).
19.04.2024 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було направлено ОСОБА_1 претензію добровільно компенсувати на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 51094,19 грн (а.с.44).
Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із наявністю у позивача права на компенсацію, як страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування за рахунок особи, відповідальної за шкоду у зв'язку із порушенням умов страхування.
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
В силу положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч. 1 ст. 1191 ЦК України, у передбачених законом випадках, набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України, передбачає, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Відповідно до ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення обставин, що розглядаються судом, надалі - Закон України №1961-IV), відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до ст. 3 Закону України № 1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), потерпілі (ст. 4 Закону України № 1961-IV).
Згідно ст. 5 Закону України №1961-IV, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України№ 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з ст. 29 Закону України №1961-IV, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України №1961-IV, страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Аналіз норм Закону України №1961-IV, дозволяє суду зробити висновок, що відшкодування шкоди заподіяної власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо - транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Згідно з п. 13.2. ст.13 Закону України №1961-IV, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, інвалід II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності. Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Згідно зі статтею 38-1.1. Закону України №1961-IV, у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Як встановлено судом, відповідно до складеного Європротоколу ОСОБА_1 визнав вину у настанні дорожньо-транспортної пригоди. Отже, факт вчинення з вини відповідача дорожньо-транспортної пригоди, що відповідно спричинило завдання шкоди майну потерпілого не заперечується відповідачем.
Водночас, відповідно до наведених норм законодавства, після виплати позивачем страхового відшкодування на користь потерпілої особи, у нього, як страховика, виникло право вимоги до відповідача (який не є особою страхувальником, який уклав договір страхування на пільгових умовах) про відшкодування 50 % виплаченого страхового відшкодування в розмірі 25 547,10 грн (51094,19 грн *50%), оскільки передбачена законом пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у законі категорій громадян України, яким надається така пільга, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Суд зазначає, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав суду заперечень щодо розміру заподіяної шкоди, а також належних та допустимих доказів її добровільного відшкодування позивачу.
З огляду на зазначене вище, оскільки у справі наявні належні та достатні докази, які підтверджують виплату страховиком відшкодування шкоди спричиненої ДТП потерпілій особі, та у зв'язку з тим, що відповідач спричинивши ДТП, як водій забезпеченого транспортного засобу, керував даним транспортним засобом з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 України №1961-IV, що застосовувалися при укладенні договору страхування, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення на його користь з ОСОБА_1 50% суми виплаченого потерпілому у ДТП страхового відшкодування є обґрунтованою.
Судові витрати у справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Укрексімбанк» № 4985 від 04.03.2025 (а.с. 7).
З огляду на зазначене суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 16, 22, 979, 993, 1166, 1187-1188, 1191 ЦК України, ст. 2, 3, 4, 5, 6, 13, 22, 29, 36, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону, що діяла на момент виникнення обставин, що розглядаються судом), ст. 2, 4, 12, 13, 76-80, 81-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 280-285, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» у порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 25 547,10 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок сім гривень десять копійок).
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЄВРОІНС Україна», ЄДРПОУ 22868348, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Є. Голуб