Справа № 209/3568/25
Провадження № 3/209/707/25
21 липня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду міста Кам'янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду міста Кам'янського з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП.
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 21 квітня 2025 року о 11 год. 30 хв. в м. Кам'янське, по Єлизаветівському шосе, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Мазда 6 ДНЗ НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі авто BMW 328і ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, водії матеріального збитку, потерпілі відсутні.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано, як порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.
12.06.2025 в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмові пояснення, у яких зокрема зазначив, що 21 квітня 2025 року перебуваючи за кермом автомобіля МАЗДА 6, днз НОМЕР_3 , спускаючись з мостового переходу під'їхав до перехрестя з вул. Єлизаветівське шосе в м. Кам?янське. З огляду на те, що на даному перехресті встановлений знак STOP, що забороняв проїзд без зупинки, виконав вимого цього дорожнього знаку і зупинив свій автомобіль. Перед початком руху та виїздом на перехрестя, подивився наліво з?ясував, що на тій смузі для руху автомобілів, по якій можна було рухатися в сторону с. Єлизаветівка транспортних засобів не було, і лише на другій смузі для руху автомобілів, по якій дозволявся рух тільки ліворуч, оскільки там була відповідна дорожня розмітка, рухався легковий автомобіль BMW, який знаходився достатньо далеко від перехрестя. Зазначив, що був обізнаний з дорожньою обстановкою на даному перехресті та знав про те, що швидкість руху автомобілям була обмежена відповідним дорожнім знаком, який дозволяв рух за швидкістю не більше 40 км/год, та усвідомлював, що автомобіль BMW, з огляду на те, що знаходився на смузі руху, яка дозволяла останній тільки вліво, прийшов до висновку, що BMW не може створювати для нього будь-яку небезпеку або перешкоду, оскільки автомобіль BMW був розташований на достатній відстані від нього, що з урахуванням обмеження в швидкості руху 40 км/год. дозволяло безперешкодно здійснити проїзд перехрестя, а також автомобіль BMW знаходився на смузі для руху, по якій до перехрестя доїхати можливості не було, оскільки по цій смузі дозволено було рухатися тільки вліво, а прямо заборонено.
Відтак переконавшись, що автомобілі, які рухалися по Єлизаветіському шосе та наближалися до перехрестя з правого боку, здійснив виїзд на перехрестя, де відбулося зіткнення його автомобіля з автомобілем BMW, який неочікувано для нього продовжив рух прямо, що було заборонено дорожньою розміткою, а також наблизився до перехрестя занадто швидко, що вказувало на значне перевищення його водієм обмеження швидкості руху до 40 км/год.
Зазначив, що винним в дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля BMW, який порушив вимоги Правил дорожнього руху щодо обмеження дорожніми знаками швидкості руху, а також щодо необхідності дотримання вимог дорожньої розмітки, яка показує дозволені напрямки руху по смугах на перехресті. Просив суд врахувати надані ним письмові пояснення, надати оцінку обставинам справи та визнати його дії правомірними.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Фесюк Ю.О. 12.06.2025 у судовому засіданні подав клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи та зазначив, що відносно водія ОСОБА_2 протокол не складався, оскільки працівники поліції не вбачали в його діях порушення Правил дорожнього руху. Разом з цим, захисник вважає висновок про відсутність в діях водія автомобіля BMW днз НОМЕР_2 ОСОБА_2 необґрунтованим та протиправним, враховуючи письмові пояснення водія автомобіля МАЗДА 6 днз НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які подані до суду.
Захисник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Редько С.І. у судовому засіданні 12.06.2025 заперечив вину свого довірителя у дорожньо-транспортній пригоді, та зазначив, що ОСОБА_2 рухався на автомобілі по головній дорозі з дозволеною швидкістю (приблизно до 50 км/год), натомість побачивши, що водій автомобіля МАЗДА 6 днз НОМЕР_1 ОСОБА_1 виїхав на перехрестя, він намагався уникнути зіткнення із його автомобілем, однак на перехресті ОСОБА_1 , скоїв зіткнення з його автомобілем. Також звернув увагу суду на те, що ОСОБА_2 не порушив правила дорожнього руху, а твердження ОСОБА_1 про те, що останній здійснив рух транспортгого засобу прямо у смузі руху, де дозволявся рух тільки ліворуч, спростовується наявним відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди.
12.06.2025 за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Фесюк Ю.О., у судовому засіданні оголошено перерву до 24.06.2025. У зв'язку із перебуванням судді на листку непрацездатності розгляд справи в подальшому відкладено на 21.07.2025.
21.07.2025 захисник ОСОБА_1 - адвокат Фесюк Ю.О. просив врахувати наявні в матеріалах справи пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та долучені докази, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 та матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР).
Відповідно до п. 2.3 б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
За пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 1.10 ПДР України зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, працівниками поліції надано до суду:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307406 від 21 квітня 2025 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;
схему місця ДТП від 21.04.2025 року, яка складена уповноваженою особою в присутності водія ОСОБА_1 , особисто підписана ним без зауважень;
письмові поясненнями ОСОБА_1 у яких зазначено, що керуючи транспортним засобом ТЗ Мазда 6 ДНЗ НОМЕР_1 рухався по автошляху ТО412 та хотів виїхати по Єлизаветівському шосе та здійснити з'їзд з моста ліворуч, провірив зліва, машин не побачив, перевірив з правої сторони, пропустив машину і почав рух, після чого побачив, як зліва на високій швидкості неслась на нього машина після чого відчув удар в ліве переднє колесо, не встигнувши загальмувати. Удар наніс автомобіль BMW 328і ДНЗ НОМЕР_2 ;
письмові пояснення ОСОБА_2 у яких заначено, що 21.04.2025 о 11:37 керуючи транспортним засобом BMW 328і ДНЗ НОМЕР_2 їхав по Єлизаветівському шоше в бік перехрестя Єлизаветівського шосе та вул.Харковська, проїжджаючи з'їзд з мосту який веде в напрямку Курилівського перехрестя автомобіль Мазда виїхав на його смугу, проігнорував знак стоп та виїхав на нього. Намагаючись уникнути удару, намагався тормозити та від'їхати вліво;
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у ОСОБА_1 не встановлено ознак алкогольного сп'яніння, результат 0,00 ‰ тест № 2211;
рапорт старшого інспектора-чергового ВП № 1 Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Малявіна Р.С. про отримання заяви про ДТП, в якому послідовно викладені дії працівника поліції при виявленні та фіксації обставин інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення;
фото таблиці з місця ДТП.
ОСОБА_1 через свого захисника в ході розгляду справи надав наступні докази:
фотографії місця дорожньо-транспортної пригоди;
фото-кадр відеозапису дорожньо-транспортної пригоди;
лист Кам'янського ВП№1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 19.06.2025 року, в якому повідомлено, що безпосередньо у самому місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди дорожня розмітка 1.18 відсутня, проте на відстані близько 50 метрів до місця зіткнення автомобілів встановлено дорожній знак 3,29 ПДР «Обмеження максимальної швидкості» (не більше 40 км/год), також на відстані близько 20-30 метрів до місця зіткнення присутня дорожня розмітка 1,18 в лівій полосі руху;
Потерпілим ОСОБА_2 через свого захисника в ході розгляду справи були надані наступні докази:
відеозапис з місця дорожньо-транспортної пригоди;
копії схем організації дорожнього руху ОДР по вул. Єлизаветрівське шосе та мостовому переходу через р.Дніпро.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі №496/4315/16-а дійшов висновку, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.
З метою отримання додаткових доказів, захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Фесюк Ю.О. подано клопотання про призначення судової інженерно-транспортної експертизи, однак, дослідивши матеріали справи, суддя не вбачає підстав для залучення експерта, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ст. 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Отже, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Як вбачається з клопотання про призначення судової експертизи, метою залучення експерта є повний та всебічний розгляд справи, а також з'ясування усіх обставин справи та зібрання всіх необхідних доказів.
Разом з цим, на переконання судді, в даному випадку, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, можуть бути перевірені і встановлені на підставі наявних в справі матеріалів, пояснень учасників справи, а оцінка судом досліджених доказів не потребує застосування спеціальних знань.
Таким чином, з урахуванням зібраних доказів, суддя вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та зробити відповідний висновок про наявність чи відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку із чим призначення експертизи, в даному випадку, не виконуватиме мети визначеної законодавцем.
Зокрема наявні в матеріалах справи фотосвітлини та відеозапис, відображають повну подію правопорушення, оскільки на них зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним п. 16.11. ПДР України.
Так, на відеозаписі, серед іншого, зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 21.04.2025 року за адресою: м. Кам'янське, вул. Єлизаветівське шосе, та рух транспортних засобів Mazda6 ДНЗ НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та BMW 328і ДНЗ НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що транспортний засіб Mazda6 ДНЗ НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись по другорядній дорозі не надав перевагу у русі авто BMW 328і ДНЗ НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Між вказаними транспортними засобами сталося зіткнення.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі №490/10025/17 основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.
Відповідно до п.1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
ОСОБА_1 у своїх поясненнях стверджував, що водій ОСОБА_2 перевищив допустиму швидкість руху транспортного засобу, здійснив рух автомобіля BMW прямо по смузі для руху, по якій дозволено було рухатися тільки вліво.
Разом з тим, слід зазначити, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Дослідивши наявний відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, суд бере до уваги, що за умови, що водій ОСОБА_2 дійсно перевищив допустиму швидкість руху транспортного засобу BMW 328і, настання дорожньо-транспортної пригоди можливо було би запобігти, якщо б ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda6, надав перевагу у русі авто, яке рухалось по головній дорозі.
Проаналізувавши вищевказані документи, фотосвітлини, відеозаписи, суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.
Згідно ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Об'єктом вказаного правопорушення - є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Суб'єкт правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою Правил дорожнього руху України, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил дорожнього руху України і виявленими пошкодженнями.
За положеннями ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Наявні в матеріалах справи докази прямо вказують про порушення ОСОБА_1 ПДР України, а саме п.16.11, що фактично є у прямому причинному зв'язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21.04.2025 року за участю транспортних засобів Mazda6 днз НОМЕР_1 та BMW 328і днз НОМЕР_2 .
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення по справі, не встановлено.
Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які би давали підстави вважати, що працівники поліції, які оформлювали протокол та інші матеріли справи, мали упереджене ставлення щодо ОСОБА_1 при складанні протоколу ст. 124 КУпАП, або що вони зацікавлені у результатах розгляду справи.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства. Матеріали, додані до протоколу, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, та суттєвих недоліків не мають. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі з додатками, сумнівів не викликає.
Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року )
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 124 КУпАП - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_1 суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 23, 24, 33, 40-1, 124, 221, 245, 251, 252, 283, 284, 287, 288, 291, 307, 308 КУпАП, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Фесюк Ю.О. про призначення експертизи, відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п'ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, через Дніпровський районний суд міста Кам'янського протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова пред'являється до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА