Справа № 173/1047/25
Провадження №2/173/829/2025
іменем України
15 липня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кожевник О.А.,
за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024 у загальному розмірі 140652,84 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування вимог позивач вказав на те, що відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг. 19.07.2024, будучи клієнтом банку відповідач уклав з банком кредитний договір № АВН0СТ155101721391937333, щодо надання останньому кредиту в розмірі 100000,00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 18.07.2029 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту).
Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису). У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису. Відповідно до п. 3-5 Кредитного договору, ліміт договору 100000,00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 18.07.2029, терміном на 60 місяців. Згідно з п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 75,00 річних. Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0,00 грн.
Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
Станом на 25.04.2025 заборгованість відповідача за даним кредитним договором складала суму в розмірі 140652,84 грн., яка складається з: 99626,62999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 38829,90 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; 0 грн. - загальний залишок заборгованості за комісією; 2196,31 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею. Тому, Акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулось до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням сторін. Відповідачу надсилалась позивачем позовна заява з додатками до неї та судом ухвала про відкриття провадження у справі, однак ним не вчинено дій із отримання поштової кореспонденції. Судова кореспонденція повернулась на адресу суду з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, на електронну адресу відповідача, яка вказувалась останнім під час укладання договору надіслано копію ухвали, яку отримано 06 травня 2025 року о 10:28. Таким чином, судом вжиті всі можливі заходи з метою повідомити відповідача про розгляд справи судом.
У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 910/1730/22 вказано, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ЦПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 911/3113/20).
Відповідно до вимог ст. 190, 272 ЦПК України, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, будь-якої письмової заяви або клопотання не скористався.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За приписами ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 19.07.2024 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.8).
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з договором про надання банківських послуг до його укладання і згоден з його умовами.
19.07.2024 як клієнт банку відповідач уклав з банком кредитний договір №АВН0СТ155101721391937333, щодо надання останньому кредиту в розмірі 100000.00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 18.07.2029) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно.
На підтвердження укладення даного кредитного договору позивач надає паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» (а.с. 9 зворот 9), заяву про надання послуги «Швидка готівка» №АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024 (а.с. 10-11).
Так, відповідно до Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» відповідач повідомлений про основні умови кредитування з кредиту, а саме: тип кредиту - беззалоговий; сума/ліміт кредиту 100 000 грн.; мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; спосіб надання кредиту шляхом зарахування коштів на поточний рахунок Клієнта з подальшою можливістю зняття коштів; процентна ставка, відсотків річних 75%; тип процентної ставки фіксована; порядок зміни процентної ставки не передбачено; загальні витрати за кредитом, 290598,68 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі), 390598,68; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 109,02 %; розмір Щомісячного платежу визначається за формулою та становить - 6510,01 грн.
У пункті 6 Паспорта зазначено наслідки прострочення та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит.
Згідно з заявою про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024 ОСОБА_1 отримав строковий кредит на придбання товару/здійснення платежу/оплату послуг у розмірі 100 000 грн з 19.07.2024 по 18.07.2029 (включно) з розміром щомісячного платежу 6510 грн. 01 коп.
З меморіального ордеру № TR.37964175.51490.65455 від 19.07.2024 вбачається, що ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 100 000 грн. згідно з договором № АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024 (а.с.14).
З таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит вбачається, що, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період становить 390598,68; сума кредиту за договором 100 000грн; проценти за користування кредитом 290598,68 грн. (а.с. 11-12 зворот).
Згідно з розрахунком АТ «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024, станом на 25.04.2025, складає 140652,84 коп., у тому числі: 99626,62999999999 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 38829,90 - загальний залишок заборгованості за процентами Вимоги про стягнення комісії, банк не заявляв, 2196,31 - загальний залишок заборгованості за пенею (а.с. 13 зворот).
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону №675-VIII.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Отже, виниклі між сторонами правовідносини регулюються ЦК України, Законом України «Про електрону комерцію», Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Судом встановлено, що 22.12.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
Також встановлено, що заявою про погодження використання удосконаленого електронного підпису від 01.10.2023 ОСОБА_1 посвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним їй відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с. 8 зворот).
19.07.2024 відповідач з використанням електронного підпису підписала заяву про надання послуги та паспорт споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка». (а.с 10 зворот - 11 зворот)
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Після підписання у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов'язання повернути кредитні кошти та оплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.
Відповідно до змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даними договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов'язання та сплатив заборгованість за укладеним кредитним договором, суду не надано.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 265 ЦК України).
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов'язань за укладеним кредитним договором, щодо повернення кредитних коштів. Тому, відповідно до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за укладеним кредитним договором, в загальній сумі 140652 грн. 84 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом в сумі 99626,62999999999 грн., загального залишку заборгованості за відсотками в сумі 38829,90 грн., загального залишку заборгованості за пенею в сумі 2196,31 грн.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, саме, судовий збір.
Таким чином судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі оскільки судом ухвалюється рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101721391937333 від 19.07.2024 у розмірі 140652,84 (сто сорок тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 84 коп. станом на 25.04.2025, яка складається з: 99626 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 62999999999 коп. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 38829 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 90 коп. - загальний залишок заборгованості за процентами, 2196 (дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11 на відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.40 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою завою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем та/або подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення та/або апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги та/або заяви про перегляд заочного рішення, залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 15 липня 2025 року.
Суддя: