Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 липня 2025 року № 440/2575/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Полтавського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 понесенні ним судові витрати за сплату судового збору.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року справу передано за підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі - Відповідач або ГУ ПФУ у Харківській області) та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон N° 1058-IV), починаючи з 2021 року.
Для обчислення розміру пенсії Позивача при її призначенні Відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 рр., в розмірі 9118,81 гривень.
Проте Позивачу пенсія не була проіндексована на підставі постанов КМУ №118,№168, №185.
У зв'язку з цим Позивач звернувся до Відповідача з проханням повідомити інформацію про те, чи проведено Позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV із застосуванням коефіцієнтів збільшення, установлених Постановою КМУ №118, Постановою КМУ № 168 та Постановою КМУ № 185, а також з вимогою усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.
За результатами розгляду звернення Позивача Відповідач надіслав листа від 30.03.2024 №2000-0202-8/53368, зі змісту якого вбачається, що згідно з Порядком № 124 внаслідок індексації пенсія Позивача не підлягала підвищенню. А тому з 01.03.2022 на підставі пункту четвертого Постанови КМУ № 185 Позивачу
встановлено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135 грн, з 01.03.2023 на підставі пункту шостого Постанови КМУ №168 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, а з 01.03.2024 відповідно до пункту третього Постанови КМУ №185 також доплату в розмірі 100 гривень.
Таким чином, Відповідач, починаючи з 01.03.2022 протиправно не проводив перерахунок пенсії Позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14, установлений Постановою КМУ №118, починаючи з 01.03.2022, у розмірі 1,197, установлений Постановою КМУ № 168, починаючи з 01.03.2023, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796, установлений Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024, установивши натомість доплату в розмірі 135 грн та по 100 грн відповідно, а на заяву Позивача відмовився провести такий перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії
При цьому до спірних правовідносин Відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, пункти 1-4, 7 Порядку № 124, пункт 1 Постанови №118, пункт 1 Постанови КМУ № 168 та пункт 1 Постанови №185, натомість помилково застосував абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124, пункт 4 Постанови №118, пункт 6 Постанови КМУ № 168 та пункт З Постанови КМУ № 185.
Позивач вважає протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Відповідача щодо не проведення йому перерахунку пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії Позивача, згідно з частиною другою статті 42 Закону України- «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідними постановами Кабінету Міністрів України для забезпечення індексації пенсії, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-ІУ
Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058-ІУ цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105- ХІУ.
Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017 державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права:
Закон № 1058-ІУ (частина друга статті 42);
Закон «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (надалі Закон № 1282-ХІІ) (стаття 2);
Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ;
постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058-ІУ для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Отже, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до Закону № 1282-ХІІ індексація - це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як визначено статтею 2 Закону №1282-ХІІ, - із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою КМУ № 124 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ.
В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-ІУ; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 28.02.1991 № 796-ХІІ у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 0 9.04.1992 № 2 2 62-ХІІ .
З огляду на те, що Позивачу призначена пенсія, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058-ІУ, то відповідно до вказаного Порядку пенсія Позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 його пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2022,01.03.2023 та з 01.03.2024.
У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
Пунктом 7 Порядку передбачено що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об'єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
В абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 зазначено, що кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до Порядку № 124 з урахуванням абзацу першого пункту 5 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014 -2016), розмір якого становив 3764,30 грн, що мало наслідком те, що індексацію не було проведено пенсіонерам, яким пенсія була призначена в 2018 році, адже для обчислення розміру пенсії таких пенсіонерів враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2015-2017 роки в сумі 5377,90 гривень.
Норма про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017, при проведенні перерахунку пенсії при щорічній індексації пенсії не узгоджується та суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 124, підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251«Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», пунктом 1 Постанови КМУ №118, пунктом 1 Постанови КМУ № 168 і пунктом 1 Постанови КМУ №185 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:
з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;
з1березня2020рокуурозмірі1,11;
з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;
з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;
з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;
з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796.
При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ і Порядку № 124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі Відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати:
з 1 березня 2019 року - 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн);
з 1 березня 2020 року - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 X 1,11 = 4888,83 грн);
з 1 березня 2021 року - 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 X 1,11 = 5426,60 грн);
з 1 березня 2022 року - 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн);
з 1 березня 2023 року - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн).
з 1 березня 2024 року - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).
Як вже було зазначено вище, при призначенні Позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІУ її розмір обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії, тобто за 2019, 2020, 2021 роки, у розмірі 10846,37 гривень.
Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови №118 з01.03.2022 (6186,32 грн.), до Постанови КМУ № 168 з 01.03.2023 (7405,02 грн) та відповідно до Постанови КМУ №185 з 01.03.2024 (7994,47 грн), то Відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії Позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії Позивача, та натомість установив відповідну доплату.
Вищезазначений підхід органів Пенсійного фонду України і зокрема Відповідача є помилковим та протиправним. Застосування даного підходу у 2020-2024 роках позбавило права на індексацію пенсії:
у 2019 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018 р.;
у 2020 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2019 рр.;
у 2021 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2020 рр.;
у 2022 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2019-2021 рр.;
у 2023 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2020-2022 рр.;
у 2024 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2020-2023 рр.
Суд вказує, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляну на наступне.
По-перше, в абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 чітко зазначено, що закладений в ньому механізм (особливості) перерахунку пенсії застосовується лише в 2019 році і про те, що такий самий підхід слід застосовувати в наступних роках, в цьому пункті нічого не зазначено. Так положення ст. 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 1 жовтня 2017 р.
По-друге, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 суперечить пункту 3 зазначеного Порядку та частині другій статті 42 Закону № 1058- IV, адже звужує коло пенсіонерів, пенсії яких підлягають щорічній індексації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А частина друга статті 42 Закону № 1058-ІУ не містить норми про використання в 2019 році показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 та необхідності його застосування в подальших роках, що повністю узгоджується з пунктом 3 Порядку № 124.
Норми частини другої ст. 42 Закону № 1058-ІУ та положення Порядку № 124 регулюють одне і те ж коло відносин щодо щорічної індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N° 520/15025/16-а (провадження № 11-12 0 7апп19, пункт 5 6), де сформульований правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому рішення суду першої інстанції з урахуванням встановлених обставин є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Законом № 1058-ІУ дійсно делеговано Уряду право визначати розмір та порядок збільшення пенсії при проведенні щорічної індексації у межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-ІУ
Тобто порядок, який установлений Урядом, повинен забезпечити мінімальне збільшення пенсії, визначене абзацом другим статті 42 Закону № 1058-ІУ До того ж Уряду надано право визначити таке збільшення пенсії і у вищому розмірі у межах бюджету Пенсійного фонду, але аж ніяк не у меншому.
Натомість абзацом першим пункту 5 Порядку № 124, який застосовується органами Пенсійного фонду з 2019 року в сукупності з абзацом другим зазначеного пункту Порядку № 124 при проведенні щорічної індексації пенсій, Уряд позбавив мінімального збільшення пенсій, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058-ІУ, частину пенсіонерів, пенсія яким призначена протягом останніх трьох- чотирьох років перед роком, в якому проводиться індексація пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку з вищевикладеним та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абзац перший пункту 5 Порядку № 124, оскільки він не відповідає та суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-ІУ, який має вищу юридичну силу.
Щодо порушення права Позивача на мирне володіння майном, гарантованого статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Суд звертає увагу на те, що пенсія - це власність особи, а не допомога від держави і Відповідач, не виплачуючи не здійснюючи належний перерахунок та не виплачуючи пенсію в повному обсязі, фактично позбавив Позивача його власності у вигляді пенсійних виплат.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності», Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Зокрема, у справі «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Тобто Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
У рішенні «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду у рішеннях: від 22.09.2005 № 5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17- рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010 та від 11.10.2011 № 10-рп/2011).
Відтак, враховуючи відсутність правових підстав у Відповідача щодо не проведення індексації пенсії Позивачу, такі дії суб'єкта владних повноважень призвели до позбавлення Позивача «законних очікувань» на отримання пенсії у розмірі, що передбачений законом, у контексті вищезгаданих критеріїв- ґарантій говорить про незаконність втручання у його право власності.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо не проведення індексації пенсії Позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії свідчить про незаконне втручання у його право на мирне володіння майном і є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ14099344) визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 , в розмірі 9118,81 грн. на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2022.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятьсот тридцять сім) грн.92 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.