Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 липня 2025 року № 520/4574/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЛАКІ-СТАР") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці (далі по тексту - відповідач, митниця), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000630;
- визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 року UA807000/2024/000517/2;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ: 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКІ-СТАР» (61010, Харківська область, місто Харків, Гімназійна набережна, будинок 24, офіс 1109; код ЄДРПОУ: 39820150) понесені судові витрати у сумі судового збору у розмірі 4844.8 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 коп);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ: 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКІ-СТАР» (61010, Харківська область, місто Харків, Гімназійна набережна, будинок 24, офіс 1109; код ЄДРПОУ: 39820150) понесені витрати на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначено, що товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Представник відповідача зазначив, що задекларований рівень митної вартості товару був нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше, використані Позивачем відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також документи, подані Позивачем при митному оформленні, містять розбіжності, які суттєво впливають на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей стосовно ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
03.09.2020 року між ТОВ «ЛАКІ-СТАР» у якості Покупця та Weihai Longfeng Silica Gel Co., ltd, China у якості Продавця укладено Контракт №33 (надалі за текстом - Контракт) (додаток №12 до позовної заяви), за змістом якого сторони домовились про наступне:
п.1.1. Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти на умовах FOB Qingdao товар в кількості та асортименті, вказаному в інвойсі на кожну партію. п.2.1. Ціна товару вказуються в інвойсі і встановлюються в доларах США. Ціни розуміються на умовах FOB Qingdao і включать вартість тари, упаковки і маркування.
Комерційним рахунком-фактурою №2024PT12 від 04.06.2024 року (додаток №13 до позовної заяви) підтверджується факт замовлення Позивачем товару у Weihai Longfeng Silica Gel Co. Ltd. у вигляді:
Найменування Кількість Пакування Вартість
Best cat (чорне пакування) 1200 3,50 кг 2,68 доларів США/пакет
Best cat (сине пакування) 1200 3,50 кг 2,71 доларів США/ пакет
Best cat (зелене пакування) 1200 3,50 кг 2,71 доларів США/ пакет
Best cat (фіолетове пакування) 1200 3,50 кг 2,71 доларів США/пакет
Best cat (рожеве пакування) 1200 3,50 кг 2,71 доларів США/пакет
Загальна вартість товару: 16007,00 доларів США. Загальна кількість товару: 5920 пакетів, (1480 коробок).
Продавцем, Weihai Longfeng Silica Gel Co., Ltd., наданий прайс-лист на товар за Контрактом станом на 04.06.2024 року (додаток №14 до позовної заяви), за змістом якого Продавцем встановлена наступна вартість Товару:
Найменування товару Вартість за 1 шт.
Best cat (чорне пакування) 2.68 доларів США/пакет
Best cat (сине пакування) 2,71 доларів США/пакет
Best cat (зелене пакування) 2,71 доларів США/пакет
Best cat (фіолетова пакування) 2,71 доларів США/пакет
Best cat (рожеве пакування) 2,71 доларів США/пакет
Аналогічні відомості містяться й у прайс-листі від 03.04.2024 року.
Також позивачем був наданий висновок Державного підприємства «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 27.08.2024 року №1625, у якому підтверджено, що вартість упаковки Best Cat (3,5 кг) становить 2.68 доларів США та 2,71 доларів США (блакитного, зеленого, фіолетового, рожевого кольору).
Позивач, у позовній заяві вказує, що Висновок Державного підприємства підготовлено на підставі проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №33 від 03.09.2020 поточній кон'юнктурі ринку, встановлено, що предметом імпорту є селікагелевий гігієнічний наповнювач для
котячих туалетів.
У висновку зазначено, що враховуючи дані спеціалізованих торговельних майданчиків, мережі Інтернет, аналіз цінової інформації виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень цін на селікагелевий гігієнічний наповнювач для котячих туалетів (SILICA GEL CAT LITTER), країна походження Китай, що імпортується Позивачем згідно з комерційним Інвойсом №2024РТ12 від 04.06.2024 р., до контракту №33 від 03.09.2020 року на умовах поставки FOB - QingDao, Китай, відповідає поточній кон'юнктурі ринку (Джерела інформації: інтернет ресурси - Alibaba.com, made-in-china.com, globalsources.com та інші).
Крім того, позивачем частково сплачено вартість товару за рахунком №2024РТ12, а саме перераховано грошові кошти у розмірі 11007,20 доларів США, що підтверджується платіжною інструкцією №44 від 03.06.2024 року.
Позивач також надав Відповідачу Лист-підтвердження відповідності експортних митних декларацій та інших документів на товари, які імпортуються з КНР від 27.08.2024 №0908, відповідно до якого Український національний комітет Міжнародної Торгової Палати (УНК МТП) підтвердив дійсність долучених до листа-підтвердження документів, у т.ч. сертифікату від 30.07.2024, заяви WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO LTD від 24.07.2024, експортної вантажної митної декларації, комерційного рахунку №2024РТ12 від 04.06.2024, сертифікату про походження товарів від 06.06.2024 №С246601570970440.
Також 15.07.2022 року між позивачем у якості Клієнта та ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» у якості Експедитора укладено договір транспортного експедирування №ВК-16072022 (додаток №33 до позовної заяви), яким вбачається наступне:
«…2.1. Експедитор зобов'язується надавати Клієнту за його дорученням і за винагороду послуги у сфері транспортно-експедиторського обслуговування Вантажів, а Клієнт зобов'язується оплатити послуги Експедитора на умовах, встановлених даним Договором.
3.1. Експедитор надає Клієнту послуги з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів, у тому числі: організації стафірування контейнерів вантажами Клієнта; організації зберігання вантажів; організації автоперевезень вантажів; організації залізничних перевезень вантажів, у тому числі в контейнерах; внутрішньо портове експедирування контейнерів в ОМТП/ЧМРП/порт ПІВДЕННИЙ; фрахтування.
3.2. Перелік послуг, визначений пунктом 3.1. не є вичерпним. За згодою Сторін Експедитор може надавати Клієнту інші послуги.
3.3. Надаючи послуги, Експедитор діє від свого імені та за рахунок Клієнта, якщо інше не передбачене договором.
4.1. Експедитор надає послуги, передбачені Договором, щодо вантажів, що належать Клієнту або Клієнт володіє ними на законних підставах.
5.1. Експедитор в інтересах та за рахунок Клієнта: забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав; фрахтовує національні, іноземні судна і залучає інші транспортні засоби та забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; виконує роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, перевезенням вантажів; забезпечує оптимізацію руху вантажів від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат або за іншим критеріям, визначеним Клієнтом; здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформлює документи та організовує роботи відповідно до митних, карантинних, санітарних та інших вимог.
6.1. Послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інша платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого Експедитором рахунку в термін, передбачений 3.2. цього Договору.
6.2. Рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що виплачуються Експедитором нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляються Експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку…
6.9. За результатами надання послуг Експедитор направляє Клієнту підписаний Експедитором акт наданих послуг (акт виконаних робіт) (далі - Акт)…».
Вартість морського фрахту підтверджується належними та допустимими доказами.
Морським коносаментом №239595466 підтверджується факт передачі Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China Товару для постачання ТОВ «ЛАКІ-СТАР» з Ціндао, КНР до Гданськ, Польща у контейнері MSKU1325080 VL-CN8535093 з направленням повідомлення про доставку товару ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ», кількість товару - 1480 картонних коробок загальною вагою 21900 кг.
Тотожні відомості щодо загальної кількості, ваги, вартості товару та його найменування відображені у експортній вантажній митній декларації та у пакувальному листі.
Сертифікатом походження товарів від 06.06.2024 №С246601570970440 додатково підтверджуються відомості про найменування, кількість, упакування, код Товару, поставленого Позивачу за комерційним інвойсом №2024PT1 2від 04.06.2024.
Рахунком на оплату №24 від 01.08.2024 року до договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 15.07.2022 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг», визначена вартість послуг з морського фрахту п. Циндао, Китай - п. Гданськ, Польща (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом), контейнер MSKU1325080, а саме: 288 750,00 гривень.
Платіжною інструкцією №263 від 01 серпня 2024 року підтверджується факт сплати ТОВ «ЛАКІ-СТАР» на користь ТОВ «Меліора Шиппінг» вартості морського фрахту у наведеному розмірі.
Факт надання ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» відповідних послуг підтверджується актом надання послуг №26 від 08 серпня 2024 року.
Рахунком на оплату №28 від 13.08.2024 року до договору транспортного експедирування №ВК-16/07/2022 від 15.07.2022 року, виданим ТОВ «Меліора Шиппінг» (додаток №38 до позовної заяви) підтверджується вартість наданих ТОВ «Меліора Шиппінг» послуг щодо транспортування контейнера MSKU1325080, у тому числі: 1) портові витрати за межами України, ПДВ 0% - 12 450,00 гривень; 2) транспортні витрати по міжнродному перевезенню вантажу по маршруту м.Гданськ, Польща -пп "Мостиська-Пшемисль", Україна, ПДВ 0% - 53 950,00 гривень; 3) Транспортні витрати по міжнродному перевезенню вантажу по маршруту пп "Мостиська-Пшемисль", Україна - Харьків, Україна Україна, ПДВ 0% - 53 950,00 гривень; 4) Організація перевезень транспортом по м.Харків, Україна - 8300,00 гривень; 5) винагорода експедитора на території України - 2420,83 гривень, а разом - 131 070,83 гривень, разом з ПДВ - 133 215 гривень.
Актом надання послуг №33 від 28 серпня 2024 року підтверджується надання відповідних послуг з боку ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ».
Платіжною інструкцією №323 від 04 вересня 2024 року підтверджується факт сплати позивачем на користь ТОВ «МЕЛІОРА ШИППІНГ» коштів у розмірі 133 215,00 гривень.
З метою митного оформлення товару, позивач подав митну декларацію №24UA807200012797U1 наступного товару (надалі за текстом - «Товар»): «Товари для тварин туалетні, не в аерозольній упаковці: Селікагелевий (на основі силікагелю SiO2 98%) гігієнічний наповнювач у вигляді гранул для туалетів тварин, з ароматичною домішкою, не для м едичного використання: наповнювач для котячих туалетів в асортименті 1-8мм:
1. SILICA GEL CAT LITTER - Black packing bags, All white, білий колір, без запаху 4*10L(3,5Kg-n) -1200шт.;
2. SILICA GEL CAT LITTER - Blue packing bags +3% blue color With mint smell, блакитний колір з м'ятним запахом, 4*10L(3,5Kg-n) -1200шт;
3. SILICA GEL CAT LITTER - Green packing bags +3% geen color With Apple smell, зеленого кольору з запахом яблука, 4*10L(3,5Kg-n) -1200шт.;
4. SILICA GEL CAT LITTER - Purple packing bags +3% purple color With Lavender smell фіолетовий колір з запахом лаванди 4*10L(3,5Kg-n) -1200шт.;
5. SILICA GEL CAT LITTER - Pink packing bags +3% pink color With flower smell, рожевий колір з квітковим запахом, 4*10L(3,5Kg-n) - 1120шт.
Не містять контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази). Країна виробництва : CN Торгівельна марка: BEST CAT Виробник: WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD. Див. "електронний інвойс" 2.Місць 1480 CT 3. 1/ Номери контейнерів: MSKU1325080/221/.
У митній декларації 24UA807200012797U1 позивач також зазначив наступне:
декларація: ІМ 40 ДЕ (графа 1)
відомості про вартість: 1018681,00 (графа 12);
країна відправлення/експорту: Китай (графа 15);
ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при відправленні: 94363710 (графа 18);
ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу при прибутті: 338849624600 (графа 21);
умови поставки: FOB CN QINGDAO (графа 20);
валюта та загальна сума за рахунком 16007.20 USD (графа 22),
курс валюти 41.3008 (графа 23);
код товару: 3307900000 (графа 33);
ціна товару: 16007.20 USD (графа 42);
метод визначення вартості: 1 (графа 43);
додаткова інформація/подані документи (графа 44):
0271 (пакувальний лист) б/н від 04.06.2024;
0380 (рахунок-фактура) 2024РТ12 від 04.06.2024;
0705 (коносамент) 239595466 від 21.06.2024;
0722 (залізнична накладна УМВС) 31509446 від 14.08.2024;
0861 (сертифікат про походження товару) С246601570970440 від 06.06.2024;
3004 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №24 від 01.08.2024;
3004 (рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг) №28 від 13.08.2024;
3007 (документ, що підтверджує вартість перевезення товару) б/н від 13.08.2024;
3014 (прейскурант (прайс-лист) виробника товару) прайс-лист б/н від 04.06.2024;
3016 (висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією) висновок ДП «УПЗЕ» №1625 від 27.08.2024;
m4104 (зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу) №33 від 03.09.2020;
4207 (договір про надання послуг митного брокера) №387 від 01.09.2023;
4301 (договір (контракт) про перевезення) ВК-16072022 від 15.07.2022;
5216 (заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про відсутність озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів у товарах) б/н від 28.08.2024;
9610 (Копія митної декларації країни відправлення) 422720240000574347 від 10.06.2024.
Відповідач у картці відмови №000630 відмовив у митному оформленні (випуску) товарів через неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення №000517/2 (вимоги частини 3 та 6 статті 54 МКУ).
Відповідач у запиті (повідомленні) за ідентифікаційним номером ca56c3ca-63ed-47bd-
85ef-425ea607c02f від 28.08.2024, витребував від позивача подання відомостей та додаткових документів за переліком, визначеним у частині 3 статті 53 МК України у зв'язку з «надходженням до ВАКМВ УАКМП запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару № 1 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР».
Позивач направив відповідачу лист за №280824-1від 28.08.2024, у якому просив відповідача визначити митну вартість товару на підставі вже долучених документів.
В той же день відповідач Рішенням UA807000/2024/000517/2 від 28.08.2024р. відмовив позивачу у визнанні митної вартості Товару за основним методом
У подальшому представник позивача в порядку частини 8 статті 55 МК України засобами електронного зв'язку направив Харківській митниці (на офіційну електронну поштову скриньку kh.post@customs.gov.ua) заяву про надання додаткових документів до митного оформлення за інвойсом 2024РТ12 на підтвердження заявленої митної вартості Товару, до якої долучені наступні документи:
витяг з ЄДРПОУ щодо ТОВ «ЛАКІ-СТАР» на 1 сторінці;
Ліцензія на підприємницьку діяльність Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China та її засвідчений переклад на українську мову на 2 сторінках;
Лист Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China та його засвідчений переклад на українську мову на 2 сторінках;
Сертифікат кінцевого бенефіціара Weihai Longfeng Silica Gel co., ltd, China та його засвідчений переклад на українську мову на 2 сторінках;
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 3712 за 01.06.2024 - 22.08.2024 на 1 сторінці;
Оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 24.07.2024 - 22.08.2024 на 1 сторінці;
Лист ІСС UA №0909 від 27.08.2024 верифікація ЛАКІ-СТАР із додатками.
Відповідач у листі 7.14-1/15-02/8.19/7233 від 13.11.2024 повідомив, що подані позивачем додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваних товарів та відмовив у скасуванні Рішення №000517/2.
Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів вартості UA807000/2024/000517/2 від 28.08.2024 року.
У графі 33 зазначеного рішення в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
“У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.: 54, 55, 57, 58, 59-63 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема:
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (коди за УКТ ЗЕД 3307900000) по даному підприємству;
- наявні попередні митні оформлення по даному суб'єкту ЗЕД, по даному зовнішньоекономічному контракту (від 03.09.2020 №33), за даним кодом товару за УКТ ЗЕД 3307900000, по торговій марці BestCat та даному виробнику WEIHAI LONGFENG SILICA GEL CO.LTD., за резервним методом (на підставі інформація про попередні митні оформлення, як зазначено в ДМВ-2);
- відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 239595466;
- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов коносамента 239595466 (freight prepaid);
- відсутній переклад експортної декларації 422720240000574347 згідно ст.254 МКУ;
- в експортній декларації 422720240000574347 вказано 2 товари, однак в декларації 807200/2024/12797 вказано тільки один товар;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- прайс-лист від 13.08.2024 б/н не можна вважати прайс-листом, тому що цей документ містить лише п'ять позицій, що безпосередньо є даною партією товару, відповідно інвойсу від 04.06.2024 №2024PT12. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються продажу товарів;
- відсутній банківський платіжний документ, що підтверджує факт передплати, що зазначена в п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.09.2020 №33;
- відсутня заявка до договору транспортного експедирування №ВК-16072022 від 5.07.2022р;
- відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»;
- до митного оформлення не надано договір №16/2024-ЦЮ від 02.01.2024, що вказаний в Накладній УМВС
- не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.08.2024 № 1625 щодо вартості товару, оскільки не є висновком про якісні та вартісні характеристики товару через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначений лист носить лише довідковий характер.
А також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України;- прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 1,52 $/кг. Враховуючи вищезазначене, митну вартість даних товарів скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного Рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA100330/2024/512085 від 03.07.2024, код товару згідно з УКТ ЗЕД 3307900000, країна походження CN (Китай), приблизно однакова вага (21808,8), з однаковими фізичними характеристиками та однаковою якістю та репутацією на ринку. При прийнятті даного Рішення застосовані Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476. Коригування митної вартості здійснено за резервним методом, у відповідності до статті 64 МКУ Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 1.52 $/кг. Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні декларанту. Також повідомляємо, що 1. Згідно п.6 статті 54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю у т.ч. у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. 2. Декларант має права, - викладені у п. 3 статті 52 МКУ - щодо випуску у вільний обіг товарів , що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 статті 55 МКУ».
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Щодо ненадання доказів підтвердження перерахування оплати за товар постачальнику, судом встановлено наступне.
Так, відповідач наголосив, що позивачем не надано банківські платіжні документи, що підтверджують факт здійснення передплати товару за договором.
Разом із тим, позивач вказав, що він був позбавлений можливості надати відповідні платіжні інструкції у випадках, коли оплату товару постачальнику перераховано не було, або перераховано не у повному обсязі, адже позивач не може надати доказ, якого не існує.
Розглядаючи вказані обставини суд зазначає, що виконання чи невиконання умов зовнішньоекономічного договору виходить з договірних правовідносин між позивачем, як покупцем та продавцем. В свою чергу, відповідач не є тим органом, на якого законодавством покладено обов'язок здійснювати контроль за виконанням цивільно-правових угод.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №815/137/17.
Обставини здійснення платежу можуть свідчити про невиконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.
Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно послався на відсутність підтвердження повної оплати вартості товару як на підставу прийняття оскаржуваного рішення.
Доводи митного органу щодо відсутності каталогів, специфікацій, загальних прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Суд також зауважує, що такі документи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Таким чином, відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15.
Крім того, як вже встановлено судом, позивачем надавався відповідачу прайс-лист б/н станом на 04.06.2024 року, що не спростовано митним органом.
Разом із тим, суд зазначає, що прайс-лист не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17.
Митним Кодексом України не передбачено обов'язок декларанта надавати для митного оформлення товару інформацію та документи, які мали вплив на процес формування ціни. Це є лише правом декларанта в разі, якщо він заявляє митну вартість товару за визначенням митної вартості товарів на основі додавання вартості. Водночас, формування ціни товару здійснюється продавцем такого товару.
З огляду на те, що чинним законодавством України не встановлено обов'язкових реквізитів до прайс-листа, а долучений до матеріалів справи прайс-лист містить усі необхідні відомості на підтвердження вартості відповідного товару станом на момент укладання спірних правовідносин.
У наданих до суду прайс-листах зазначена вартість товару в залежності від асортименту та ваги упаковки, яка повністю узгоджується з вартістю товару, визначену у комерційному інвойсі та інших документах про вартість товару.
Отже, Відповідач безпідставно залишив поза увагою наданий Позивачем прайс-лист, який підлягає врахуванню в ході підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару.
Щодо зауважень митного органу щодо змісту митної декларації країни відправлення слід зауважити, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Суд зазначає, що оформлення митної декларації країни відправлення не регламентовано митним законодавством України, зокрема Митним кодексом України. При цьому, експортна митна декларація передбачена ч. 3 ст. 53 МК України як додатковий документи, який може витребовуватись виключно якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що жодних розбіжностей чи неповних відомостей про складові митної вартості подані позивачем до митного оформлення документи не містять.
При цьому, зауваження відповідача щодо змісту митної декларації країни відправлення не заслуговують на увагу, адже не мають жодного значення для підтвердження задекларованої митної вартості товару.
Щодо транспортних витрат, суд зазначає, що долучені позивачем рахунки на оплату експедиторських послуг та довідку про транспортні витрати експедитора, акти надання послуг та платіжні інструкції, зміст яких достеменно підтверджує розмір понесених позивачем витрат на транспортноекспедиційні послуги, адже містять всі необхідні відомості для встановлення транспортних витрат.
Верховний Суд у постанові від 02.07.2020 у судовій справі №804/4019/17 дійшов наступного правового висновку: “…Доводи відповідача щодо розбіжностей та невідповідності форми заявки на перевезення вантажу морським транспортом зразку наведеному у доповненні № 2 до договору транспортного експедирування від 21.07.2010 2107/10 Суд оцінює критично, оскільки заявка не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом та не обгрунтовує неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом внаслідок цієї обставини…».
Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 804/3901/17.
Враховуючи вищезазначене, позивач належним чином підтвердив розмір понесених витрат на транспортування товару поза межами території України. Вищезазначені документи у повній мірі дають змогу визначити, який товар перевозився, за яким маршрутом, хто здійснював перевезення, вартість транспортних витрат заявлених декларантом для митного оформлення.
Таким чином, твердження Відповідача про те, що подані документи на підтвердження митної вартості, не містять усі даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним Позивачем є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.
Крім того, суд зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованих митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.
Відповідач обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваних товарів, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань, зокрема, не зазначивши митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Водночас, Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Щодо належності висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза», наданого позивачем, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно із положеннями п. 8 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митному органу можуть подаватись висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З огляду на обставини того, що вимоги ст. 53 Митного кодексу України не встановлюють для декларанта обов'язку подання звіту про оцінку майна у інституційному розумінні цього терміну, зокрема за Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», то висновок відповідача про неналежність висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1625 від 27.08.2024 як документу, що підтверджує митну вартість, суд вважає необґрунтованим.
В той же час, під час розгляду справи встановлено, що позивачем митному органу були надані достатні документи для підтвердження митної вартості товару, а саме висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1625 від 27.08.2024.
Натомість, відповідачем під час розгляду справи не спростовано надану інформацію та не обґрунтовано причини її недостатності при прийнятті оскаржуваного рішення.
З огляду на вищезазначене, висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 27.08.2024 №1625 є належним та допустимим доказом, який повністю спростовує зауваження та сумніви відповідача в частині дійсності задекларованої позивачем митної вартості товару.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митній декларації було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 року UA807000/2024/000517/2 прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняте відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Суд установив, 17 квітня 2024 року між позивачем та адвокатом об'єднанням Підлісний М.О. укладено договір про надання правової допомоги № 1704/24-ПД-02.
Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 4 наведеної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень ст. 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідач у відзиві на позов наводить аргументи про те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не є співмірними із складністю справи, значно завищені.
Суд установив, визначення розміру оплати праці установлено за погодинну оплату. Вартість однієї години визначається сторонами за письмовою домовленістю (п. п. 3.1, 3.2 договору).
05 вересня 2024 року між сторонами укладено додаткова угода № 5 до договору № 1704/24-ПД-02 про надання правової (правничої) допомоги від 17 квітня 2024 року.
Така додатково угоди містить детальний опис наданої правничої допомоги, загальний розмір якої становить 15000,00 грн за: правовий аналіз наданих ТОВ “ЛАКІ-СТАР» документів - 1500,00 грн; дослідження правових висновків Верховного Суду, судової практики у аналогічних правовідносинах - 1500,00 грн; складання та подання позовної заяви від імені ТОВ “ЛАКІ-СТАР» до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішення Харківської митниці - 10000,00 грн; представництво та захист інтересів ТОВ “ЛАКІ-СТАР» в ході розгляду судової справи Харківським окружним адміністративним судом, у тому числі подання процесуальних заяв по суті справи (відповіді на відзив, письмових пояснень, заяв, клопотань, тощо) - 2000,00 грн.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду, викладеному у постанові від 10.09.2020 (справа № №420/6027/19) положення чинного законодавства визначають можливість встановлення розміру вартості правничої допомоги адвоката у фіксованому розмірі із виключенням погодинної оплати, залежно від часу, витраченого адвокатом на здійснення представництва чи надання іншої правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 (справа №640/15803/19), від 01.09.2020 (справа №640/6209/19).
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палата Верховного Суду 19.02.2020 (справа №755/9215/15-ц) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі зазначила про необхідність надання оцінки виключно тим обставинам, щодо яких сторона має заперечення.
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що такий розмір витрат у даному випадку є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Так, докази, надані позивачем на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, переконливо доводять, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу пов'язані саме з розглядом справи в суді першої інстанції, однак вони є неспірмірними із складністю справи, адже така розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а включення адвокатом до наданих позивачу послуг таких видів наданої правової допомоги, а саме подання адміністративного позову до суду - не можна віднести до адвокатських послуг у розумінні Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З огляду на викладене вище, фактичний об'єм виконаної адвокатом роботи, складність справи, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, який обумовлений об'єктивною тривалістю часу, яку адвокат витратив під час підготовки позовної заяви у цій справі, якістю та об'ємом підготовлених матеріалів та заяв по суті, а також складністю питань, які були предметом розгляду у справі.
Враховуючи вищевикладене суд прийшов висновку, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 243-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАКІ-СТАР" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807200/2024/000630.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 року UA807000/2024/000517/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ: 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКІ-СТАР» (61010, Харківська область, місто Харків, Гімназійна набережна, будинок 24, офіс 1109; код ЄДРПОУ: 39820150) понесені судові витрати у сумі судового збору у розмірі 4844.8 гривень (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ: 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛАКІ-СТАР» (61010, Харківська область, місто Харків, Гімназійна набережна, будинок 24, офіс 1109; код ЄДРПОУ: 39820150) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 22 липня 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.