154/4071/24
1-кп/154/285/25
22 липня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області, в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024030510000841 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1,2 ст. 361 КК України,
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням, в якому просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів посилаючись на те, що стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який невдовзі закінчується, ризики, які були підставою для обрання та продовження даного запобіжного заходу не змінилися.
28.09.2024 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
29.04.2024 року слідчим суддею Володимир-Волинського міського суду Волинської області постановлено ухвалу, згідно якої стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.11.2024 року включно з визначенням застави в розмірі 151 400 грн.
Запобіжний захід було продовжено, але невдовзі він закінчується.
На даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено та існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного
із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків.
З метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду за межами території України або на території України, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень.
Крім того стосовно ОСОБА_4 на розгляді в Володимирському та Нововолинському судах знаходяться ще два кримінальних провадження, тож існує ризик вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Крім того обвинувачений перебуваючи на свободі може мати можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи їх надавати неправдиві показання чи відмовитись їх надавати суду шляхом вмовляння, погроз чи підкупу.
Також зазначені обставини свідчать про те, що на даний час заявлені ризики не зменшилися та існують ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов'язання, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не може запобігти вищевказаним ризикам та не може бути застосовано щодо останнього, оскільки він обвинувачується у вчинені тяжких умисних злочинів проти власності, що дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, обвинуваченим не будуть виконані. Особиста порука не може бути застосована щодо обвинуваченого тому, що особа, яка б заслуговувала на довіру та яка зможе поручитися за виконання останнім обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутня. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, у зв'язку із тим, що у разі його застосування обвинувачений не буде гарантовано обмеженим у здійсненні незаконного впливу на свідків та вчинення нових кримінальних правопорушень.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти задоволення клопотання.
Судом встановлено наступне:
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів, санкція яких передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Обвинувачений негативно характеризується, був раніше судимим, є обвинуваченим ще, якнайменше в двох кримінальних правопорушеннях проти власності.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи (продовжуючи строк) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від соціуму більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (Справа «Летельє проти Франції»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Вивчивши матеріали кримінального провадження, вислухавши сторони, судом встановлено, що підстав для скасування або зміни запобіжного заходу судом не вбачається, суд вважає обґрунтованим думку прокурора про те, що тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки аналіз характеризуючих на особу дають обґрунтовані підстави вважати, що ризик ухилення від суду, впливу на свідків та ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень реально існує.
Тому, зважаючи на викладене суд, оцінює обраний запобіжний захід як доцільний, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів із зберіганням розміру, визначеної судом застави.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.9 Закону України «Про міжнародні договори», ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 331, 376 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, громадянина України, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, до 20 вересня 2025 року, включно.
Залишити ОСОБА_4 розмір, раніше визначеної судом застави, в сумі 151 400,00 грн.
Ухвала суду, може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити зацікавленим особам - обвинуваченому, захиснику, прокурору, начальнику СІЗО та конвойній службі.
Головуючий суддя: ОСОБА_1