. 22 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 826/11220/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Чеснокової А.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта";
поновити реєстрацію (шляхом відновлення запису про реєстрацію в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.01.2018 № KB 061180190196 "Реконструкція нежитлового приміщення № 274 по вул. Михайла Драгомирова, 16 у Печерському районі м. Києва та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) KB № 141180720324 від 13.03.2018 "Реконструкція нежитлового приміщення № 274 по вул. Михайла Драгомирова, 16 у Печерському районі м. Києва.
Позовні вимоги мотивує протиправністю наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта", оскільки зазначений наказ містить посилання лише на лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 09.07.2018 №8-10-0.44-10781/2-18 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка від 06.07.2018 №394-ДК/337/217/09/01/-18. При цьому, будь-яких актів перевірки чи протоколів про адміністративні правопорушення позивачем отримано не було. Жодних доказів проведення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотримання вимог законодавства про охорону земель перевірки у позивача відсутні, а тому є безпідставними посилання відповідача на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельна ділянка від 06.07.2018 №394-ДК/337/217/09/01/-18. Відповідно до пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Позивачем не отримано будь-яких документів (направлень, актів, тощо) щодо здійснення планової чи позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, як це передбачає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою КМУ від 23.05.2011 №553, а тому оскаржуваний наказ не відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2018 позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 КАС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2018 відкрито провадження справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.
Відповідачем Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначає, що Департамент зареєстрував подане замовником будівництва - ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.01.2018 №КВ061180190196 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.03.2018 №КВ141180720324 на об'єкт будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення №274 по АДРЕСА_1 ". За інформацією, зазначеною замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №КВ061180190196, проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_3 та затверджена замовником будівництва ОСОБА_1 (лист від 16.01.2018 №б/н), експертизи проект будівництва не потребує, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видаються згідно пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, земельна ділянка не займається. Основні показники об'єкта будівництва зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 19.01.2018 №КВ061180190196 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.03.2018 №КВ141180720324: загальна площа нежилих приміщень об'єкта будівництва до реконструкції - 102,5 кв.м., після реконструкції - 105 кв.м. У подальшому, на підставі звернення ОСОБА_2 від 30.01.2018 №29.01.2018-2018 (вх.№073/С-73/2 від 31.01.2018) Департаментом було розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 . Під час виїзду на місце посадовою особою Департаменту замовник будівництва ОСОБА_1 був відсутнім, провести перевірку не вбачалося за можливе. Департаментом направлено лист від 12.02.2018 №073-1348 на адресу ОСОБА_1 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами. На призначену дату ОСОБА_1 до Департаменту не прибув, документи не надав. 25.04.2018 на адресу Департаменту надійшов лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 13.04.2018 №10/23-19/1304/10. Департаментом знову здійснено виїзд на місце з метою проведення позапланової перевірки, проте замовник будівництва ОСОБА_1 був відсутнім, провести перевірку не вбачалося можливим відповідно до пункту 9 Порядку №553. Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_1 від проведення перевірки систематично ухиляється, Департамент звернувся з листом від 13.06.2018 №073-5508 до Управління з контролю за виконанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням провести перевірку дотримання ОСОБА_1 земельного законодавства під час виконання будівельних робіт із будівництва прибудови до нежитлового приміщення №274 на АДРЕСА_1 та надати інформацію щодо відведення земельної ділянки для цієї мети. У відповідь Департамент отримав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 06.07.2018 №394-ДК/337/АП/09/01-18, згідно якого на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовано 22-х поверховий багатоквартирний житловий будинок, на першому поверсі якого виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до житлового будинку загальною площею 0,0027 га. Встановлено, що частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:244:0251 загальною площею 0,0027 га, яка розташована поряд з будинком, самовільно зайнято, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України. Відтак, замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації в частині використання земельної ділянки, що не була відведена для цієї мети. Вказане слугувало для прийняття Департаментом наказу №190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
Протокольною ухвалою суду від 18.10.2018 залучено в якості співвідповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
10.12.2018 до суду від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшли письмові пояснення по справі з проханням відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наполягав на тому, що доводи відзиву зводяться до формальних зазначень про те, що Департамент ДАБК має право скасовувати реєстрацію будівельних документів, при цьому, одночасно не заперечується та обставина, що Департамент не проводив позапланову перевірку. Водночас, акт ГУ Держгеокадастру у Київській області не може встановлювати недостовірність даних у будівельних документах.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_2 .
У письмових поясненнях по суті спору третя особа ОСОБА_2 зазначив про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в результаті будування самовільної прибудови було змінено фасад будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який є спільною власністю усіх співвласників будинку. ОСОБА_2 як власник квартири АДРЕСА_2 такого погодження не давав. Більше того, на цей час до КП "Київблагоустрій" надано припис щодо надання дозвільної документації на зміну зовнішнього виду фасаду, який не виконується.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/1516/19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.07.2022 провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання на 15.09.2022.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2022 допущено заміну відповідача Державну архітектурно-будівельну інспекцію України в порядку правонаступництва на Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
17.02.2025 справа №826/11220/20 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями передана до провадження судді Чеснокової А.О.
Ухвалою суду від 24.02.2025 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії прийнято до провадження. Справу вирішено призначити до розгляду в порядку, визначеному ухвалою від 15.09.2018. Призначено підготовче засідання.
В підготовчому засіданні 28.05.2025 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.07.2025.
В судове засідання 16.07.2025 учасники справи не з'явилися, будучи належно повідомленими про дату, час та місце його проведення. Від представника позивача, відповідача - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та третьої особи - Головного управління Держгеокадастру у Київській області надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без участі предствників.
Відтак, суд вирішив розглянути справу за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши докази і пояснення сторін, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 являється власником нежитлового приміщення АДРЕСА_3 площею 105 кв.м., що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №117297094 від 16.03.2018.
Між тим, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстровано подане замовником будівництва - ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 19.01.2018 №КВ061180190196 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.03.2018 №КВ141180720324 на об'єкт будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення №274 по АДРЕСА_1 ".
За інформацією, зазначеною замовником будівництва у повідомленні про початок виконання будівельних робіт №КВ061180190196, проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_3 та затверджена замовником будівництва ОСОБА_1 (лист від 16.01.2018 №б/н), експертизи проект будівництва не потребує, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не видаються згідно пункту 25 Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються земельна ділянка не займається.
Основні показники об'єкта будівництва зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 19.01.2018 №КВ061180190196 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) від 13.03.2018 №КВ141180720324: загальна площа нежилих приміщень об'єкта будівництва до реконструкції - 102,5 кв.м., після реконструкції - 105 кв.м.
31.01.2018 за вх.№073/С-73/2 до Департаменту надійшло повідомлення гр. ОСОБА_2 про порушення законодавства у сфері будівництва, в якому зазначено, що під виглядом реконструкції приміщення власником приміщення "Освіта за кордоном" фізичною особою ОСОБА_1 розпочато будівництво прибудови до будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного звернення Департаментом було розпочато проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 (направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.02.2018 №б/н).
Як зазначає у відзиві Департамент, під час виїзду на місце посадовою особою Департаменту замовник будівництва ОСОБА_1 був відсутнім, провести перевірку не вбачалося за можливе.
Як наслідок, Департаментом направлено лист від 12.02.2018 №073-1348 на адресу ОСОБА_1 щодо прибуття до Департаменту з необхідними для проведення перевірки документами.
На призначену дату ОСОБА_1 до Департаменту не прибув, документи не надав.
25.04.2018 на адресу Департаменту надійшов лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 13.04.2018 №10/23-19/1304/10 (вх.№073/С-73/8) щодо перенаправлення для розгляду звернення ОСОБА_2 від 05.04.2018.
На підставі вказаного листа Департаментом було вжито дії по проведенню позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва по АДРЕСА_1 (направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 03.05.2018 №б/н).
Як зазначає у відзиві Департамент, представниками Департаменту повторно здійснено виїзд на місце з метою проведення позапланової перевірки, проте замовник будівництва ОСОБА_1 був відсутнім, провести перевірку не вбачалося можливим.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 від проведення перевірки систематично ухилявся, Департамент звернувся з листом від 13.06.2018 №073-5508 до Управління з контролю за виконанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області з проханням провести перевірку дотримання ОСОБА_1 земельного законодавства під час виконання будівельних робіт із будівництва прибудови до нежитлового приміщення №274 на АДРЕСА_1 та надати інформацію щодо відведення земельної ділянки для цієї мети.
У відповідь Департамент отримав акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 06.07.2018 №394-ДК/337/АП/09/01-18, згідно якого на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовано 22-х поверховий багатоквартирний житловий будинок, на першому поверсі якого виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до житлового будинку загальною площею 0,0027 га. Встановлено, що частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:244:0251 загальною площею 0,0027 га, яка розташована поряд з будинком, самовільно зайнято, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Зважаючи на те, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації в частині використання земельної ділянки, що не була відведена для цієї мети, 11.07.2018 Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено наказ №190 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
Цим наказом було скасовано:
- право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 "Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва" від 19.01.2018 №КВ061180190196; замовник - ОСОБА_1 ;
- реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 "Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва" від 13.03.2018 №КВ141180720324; замовник - ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з правомірністю прийняття наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта", позивач звернувся до суду з цим позовом про його скарження.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Суд відмічає, що в пункті 2 частини першої статті 41 Закону №3038-VI чітко зазначено про те, що необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для проведення позапланової перевірки.
Тобто зі змісту вказаної норми слідує висновок про те, що достовірність даних зазначених в повідомленні та декларації може перевірятися тільки на позаплановій перевірці.
Положення Закону №3038-VI в частині вимог, які має виконувати орган ДАБК при проведенні перевірки достовірності даних, наведених в повідомленні та декларації, дублюються з положеннями Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі Порядок №553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).
Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Зміст наведених норм права свідчить про те, що позапланова перевірка може бути проведена виключно у разі наявності підстав, визначених у пункті 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, про що повинно бути зазначено у направленні для її проведення.
Водночас, на переконання суду, цю норму права слід розуміти так, що пунктом 7 Порядку №553 на час спірних правовідносин було виокремлено сім окремих самостійних підстав для проведення позапланової перевірки. Зокрема було визначено таку підставу для перевірки як звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як слідує з матеріалів справи, у зв'язку із надходженням до Департаменту повідомлення гр. ОСОБА_2 про порушення законодавства у сфері будівництва, а саме, про те, що під виглядом реконструкції приміщення власником приміщення "Освіта за кордоном" фізичною особою ОСОБА_1 розпочато будівництво прибудови до будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , було вирішено провести саме позапланову перевірку.
Департаментом до матеріалів справи додано два направлення на проведення позапланової перевірки від 12.02.2018 (дійсне з 12.02.2018 по 26.02.2018) та від 03.05.2018 (дійсне з 03.05.2018 по 17.05.2018).
Суд зазначає, щоу вказані в направленнях періоди перевірка проведена не була, що підтверджується відсутністю актів органу ДАБК про проведення перевірки.
Обов'язок складати акт перевірки передбачений пунктом 16 Порядку №553.
Так, за змістом вказаного пункту за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Посилання Департаменту з питань ДАБК на те, що представники Департаменту виїжджали на об'єкт будівництва, однак, у зв'язку із відсутністю замовника будівництва ОСОБА_1 не змогли провести перевірку, судом оцінюються критично, оскільки жодного акту, який би підтвердив здійснення такого виїзду, матеріали справи не містять, як не містять й доказів вручення вищезазначених направлень замовнику будівництва ОСОБА_1 .
Відповідно до положень пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.
При цьому, як вже зазначалося вище, перевірка відносно позивача фактично не проводилася, а тому не мала місце й присутність замовника будівництва ОСОБА_1 .
Також пунктом 11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
- безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
- проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
- проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
- залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
- одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
- вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
- забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
- здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку №553).
Виходячи з аналізу вищевказаних норм, перед скасуванням права на початок виконання будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, орган ДАБК має спочатку видати припис про усунення порушень вимог законодавства, а вже тільки потім здійснювати інші заходи, передбачені законодавством за наявності підстав.
У спірному випадку в порушення зазначених норм жоден припис позивачу не видавався, а будь-які порушення вимог містобудівної діяльності не зафіксовані протоколом. Відповідачем до суду не надано доказів в спростування даного факту.
Також в додатку до Порядку №553 чітко визначено строк, який надається замовнику для виконання припису про усунення наведення недостовірних даних у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації.
Цей строк становить один місяць і у даному випадку такий строк позивачу не надавався.
Суд зауважує, що за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.01.2019 у справі №826/17907/17, від 23.10.2018 у справі №826/9275/17 скасовувати дозвільні документи можливо тільки за наслідками проведення перевірки.
Аналогічні правові позиції викладені також в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №826/20445/16, від 14.03.2018 у справі №814/1914/16, від 11.04.2018 у справі №826/10171/17.
Відповідно до частини сьомої статті 36 Закону №3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відомості про скасування права на виконання будівельних робіт вносяться до реєстру.
Згідно з приписами частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Разом з тим, на переконання суду, у спірному випадку Департамент з питань ДАБК не мав права скасовувати право на початок виконання будівельних робіт та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки фактично перевірка порушень замовником будівництва ОСОБА_1 вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації чи будівельним нормам Департаментом не проводилася, будь-яких порушень містобудівного законодавства встановлено не було, так як і не було винесено приписів посадових осіб органів ДАБК про усунення таких порушень.
Посилання Департаменту на отримання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 06.07.2018 №394-ДК/337/АП/09/01-18, згідно якого на земельній ділянці на АДРЕСА_1 розташовано 22-х поверховий багатоквартирний житловий будинок, на першому поверсі якого виконано будівельні роботи з будівництва прибудови до житлового будинку загальною площею 0,0027 га, а також встановлено, що частину земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:244:0251 загальною площею 0,0027 га, яка розташована поряд з будинком, самовільно зайнято, чим порушено вимоги статей 125, 126 Земельного кодексу України, судом оцінюються критично.
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що акт перевірки за результатами державного архітектурно-будівельного контролю та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства не є рівноцінними актами та мають різне формальне та практичне значення.
Таким чином, оскільки у спірному випадку Департаментом з питань ДАБК порушено Порядок №553, що виявилося у непроведенні перевірки, а також не складенні за результатами перевірки акту перевірки, суд вважає це самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Даний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 826/17907/17.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
Що ж стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до реєстру будівельної діяльності відомості про подання та реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 19.01.2018р. № КВ 061180190196 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва» та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 13.03.2018р. № КВ 141180720324 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва», суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, ст. 36 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних
робіт.
Відповідно до ч. 1, ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків(відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Відповідно до п. 114 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 Внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно- будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.
Виходячи з того, що у ході судового розгляду справи судом визнано протиправними та скасовано оскаржуваний наказ, суд приходить до висновку, що з метою повного захисту порушених прав позивача, доцільним є задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до реєстру будівельної діяльності відомості про подання та реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 19.01.2018р. № КВ 061180190196 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва» та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 13.03.2018р. № КВ 141180720324 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва».
Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач разом з позовною заявою надав квитанцію від 18.07.2018 №38 щодо сплати судового збору у розмірі 704,80 грн.
Згідно з частинами першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути судові витрати позивача у розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Трьохсвятительська, 4-В, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 40224921), треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова, 3/14, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 39817550), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №190 від 11.07.2018 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об'єкта".
Зобов'язати Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до реєстру будівельної діяльності відомості про подання та реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 19.01.2018р. № КВ 061180190196 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва» та реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками СС1 від 13.03.2018р. № КВ 141180720324 «Реконструкція нежитлового приміщення №274 по вул.. Михайла Драгомирова, 16 в Печерському районі м. Києва».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Чеснокова