Справа № 420/7913/25
22 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
18 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 30.01.2020 року по 06.08.2021 року, у 2020-2021 роки грошової допомоги на оздоровлення у 2020-2021 роках, компенсації за невикористані додаткові відпустки, як учасника бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні у 2021 році, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
2102 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року;
2270 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року - відповідно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 30.01.2020 року по 06.08.2021 року, у 2020-2021 роки грошової допомоги на оздоровлення у 2020-2021 роках, компенсації за невикористані додаткові відпустки, як учасника бойових дій, а також одноразової грошової допомоги при звільненні у 2021 році, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
2102 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року;
2270 грн, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року - на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №151дск від 06 серпня 2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення на підставі наказу командувача Національної гвардії України №135 о/с від 16 липня 2021 року про звільнення у запас відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» за станом здоров'я.
Позивач вказує, що під час проходження військової служби його грошове забезпечення за період з 2020 по 2021 роки було розраховано виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 гривні, тобто станом на 01 січня 2018 року, що є, на думку позивача, протиправним.
У позові зазначено, що з цих підстав, 22 січня 2025 року, позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 та просив перерахувати грошове забезпечення з 30.01.2020 року по 06.08.2021 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2020, 2021 роки, та інших виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний рік та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Проте, як вказує позивач, командування військової частини НОМЕР_1 листом №40117/13-2261 від 18 лютого 2025 року йому повідомило, що законних підстав для проведення перерахунку грошового забезпечення немає.
Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними. Так, на переконання позивача, з 30.01.2020 - з наступного дня з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14. Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду у релевантних справах.
Суд ухвалою від 20.03.2025 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, встановив сторонам строки для подання заяв по суті, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував з Військової частини НОМЕР_1 :
докази проходження ОСОБА_1 військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 (копії наказів про зарахування на військову службу, про виключення зі списків особового складу тощо);
копії роздавальних відомостей з відображенням розміру прожиткового мінімуму про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та інших виплат за період з 01 січня 2020 року по 06 серпня 2021 року.
Ухвалою від 20.03.2025 суд зупинив провадження в адміністративній справі за №420/7913/25 до отримання витребуваних документів.
03 квітня 2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
У відзиві зазначено, що нарахування грошового забезпечення позивачу здійснювалось відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, яка регулювала порядок нарахування грошового забезпечення до моменту визнання окремих її положень нечинними з 29 січня 2020 року. Зазначена постанова втратила чинність у частині, що стосується порядку нарахування окладів, у зв'язку з рішенням суду у справі №826/643/18. Проте, на момент дії спірного періоду, відповідач діяв у межах чинних нормативно-правових актів, а після втрати чинності Постанови №704 нарахування здійснювалося відповідно до оновлених нормативів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України №103 та інших актів.
Суд ухвалою від 12.05.2025 поновив провадження у справі №420/7913/25 зі стадії, на якій його було зупинено.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом та наданими відповідачем доказами, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 05.10.2017 №205, майор ОСОБА_1 , призначений наказом командувача Національної гвардії України від 01.09.2017 №119 о/с заступником командира НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення (змішаного) з озброєння та техніки (ВОС-5601003), приступив до виконання обов'язків за посадою з 04 жовтня 2017 року та йому встановлено посадовий оклад у розмірі 1060 (одна тисяча шістдесят) гривень 00 коп.
Згідно з витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 06.08.2021 №151, майор ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, здав справи і обов'язки за посадою заступника командира 1-го батальйону оперативного призначення з озброєння та техніки , у зв'язку зі звільненням відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 16.07.2021 №135о/с у запас (за станом здоров'я).
В означеному витязі з наказу передбачено, що:
щорічна основна відпустка за 2021 рік використана, допомога для оздоровлення за 2021 рік виплачувалась;
виплатити премію за період з 01 по 31 липня 2021 року, з 01 по 06 серпня 2021 року в розмірі 85 % від посадового окладу пропорційно прослуженого часу;
виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% від місячного грошового забезпечення за кожний повний прослужений календарний рік;
виплатити грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій: 14 календарних днів за 2016 рік; 14 календарних днів за 2017 рік; 14 календарних днів за 2018 рік; 14 календарних днів за 2019 рік; 14 календарних днів за 2020 рік; 14 календарних днів за 2021 рік.
У довідці Військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 №1967 зазначено, що грошове забезпечення позивачу за період з 01.01.2020 до 31.12.2020 нараховувалось згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яким передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний згідно з додатками.
У довідці Військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2025 №1968 також зазначено, що грошове забезпечення позивачу за період з 01.01.2021 до 06.08.2021 нараховувалось згідно з п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яким передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний згідно з додатками.
Означеними довідками Військової частини НОМЕР_1 підтверджується, що позивачу у 2020 та 2021 роках виплачена грошова допомога для оздоровлення, у 2021 році виплачена компенсація за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, а також одноразова грошова допомога при звільненні, які обраховані із застосуванням 1762 грн при обчисленні посадового окладу та окладу за військове звання.
Суд також встановив, що Військова частина НОМЕР_1 у відповідь на заяву позивача направила лист від 18.02.2025 №40/17/13-2261, в якому зазначено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням за 2017 - 2021 роки ОСОБА_1 нараховано відповідно до вимог чинного законодавства, а саме відповідно до пункту 4 Постанови КМУ від 30 серпня 2017 р №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядових і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого строком на 1 січня 2018 року (1762 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт. Тому, для здійснення перерахунку грошового забезпечення немає законних підстав.
Вважаючи протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 9 Закону України №2011-XII від 20 грудня 1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова №704).
Відповідно до пункту 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
Постановою №704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Згідно з пунктом 6 Постанови №103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Пункт 6 Постанови КМУ №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18.
Тобто, з 29 січня 2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.
Відтак, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 - виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02.12.2021 №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2020, 2021, 2022 відповідно не містять.
Зазначена правова позиція також узгоджується із постановами Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 24.05.2023 у справі №380/19539/21, від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для нарахування грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
З викладеного вбачається, що грошове забезпечення позивача має обчислюватися за період з 30.01.2020 до 06.08.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 2020 рік згідно з Законом України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 2021 рік згідно з Законом України від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік».
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії Військової частини НОМЕР_1 щодо проведення нарахування грошового забезпечення позивачу з 30.01.2020 до 06.08.2021, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, є протиправними.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Відповідно до пунктів 2 та 4 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до розділу XXIII Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до розділу XXIV Порядку №260, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пункту 1 та 4 статті 10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктами 3, 5, 6 Розділу XXXI Порядку №260 передбачено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Відповідно до п.1, 5 Розділу XXXII Порядку №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби, військовослужбовців, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або за призовом осіб із числа резервістів в особливий період) здійснюється виплата одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення.
Отже, виплата щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, в тому числі додаткової як учаснику бойових дій, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги на оздоровлення, компенсації за невикористану відпустку, в тому числі відпустку як учаснику бойових дій та одноразової грошової допомоги при звільненні.
У спірних правовідносинах позивачу нараховано та виплачено з 30.01.2020 до 06.08.2021 грошове забезпечення (щомісячні основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсація за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій, одноразова грошова допомога при звільненні) з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, що підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи, тому суд вважає за необхідне визнати протиправними вказані дії відповідача, зобов'язавши здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
З метою відновлення порушених прав, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу за період з 30.01.2020 до 06.08.2021 грошове забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн, - на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат у справі не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 30.01.2020 до 06.08.2021 (щомісячні основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, грошова допомога на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсація за невикористані додаткові відпустки як учасника бойових дій, одноразова грошова допомога при звільненні) з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 до 06.08.2021 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року у розмірі 2270,00 грн, - на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Дмитро БАБЕНКО