справа №640/19537/19
провадження № П/380/6423/25
14 липня 2025 року
Зал судових засідань №7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Братичак У.В.,
секретар судового засідання Волявська В.С.,
за участю:
представник позивача Тананакін О.П.
представник відповідача Малихіна А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, у м.Львові, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інто Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інто Україна» (місцезнаходження: вул. Вербицького, 30-А, м. Київ, 02121; код ЄДРПОУ 36342276) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; код ЄДРПОУ ВП 44116011), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 26.09.2019 № 005975410.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано вказаний адміністративний суд. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Тому, Окружний адміністративний суд міста Києва на виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/19537/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 19.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №23361.
Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №640/19537/19 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В.
Ухвалою судді від 24.03.2025 прийнято справу до провадження; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з Акту камеральної перевірки неможливо встановити, що було предметом такої. Зазначає, що податкового повідомлення-рішень за №9671402 від 22.07.2019 на суму 104 529 грн відносно позивача не виносилось. При цьому податкове повідомлення-рішення №00009671402 від 22.07.2019 на суму 386844 грн оскаржене в судовому порядку, а відтак таке податкове зобов'язання є неузгодженим. При цьому, відповідно до податкової декларації податку на прибуток підприємств від 31.07.2019, податок на прибуток, нарахований за результатом останнього (звітного) податкового періоду складає 104 529 грн, який був сплачений своєчасно позивачем відповідно до платіжного доручення № 814 від 16.08.2019.
Вважає оскаржуване податкове-повідомлення рішення очевидно протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.
12.11.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами і доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що Головним управлінням ДПС у місті Києві проведено камеральну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 22.07.2019 №00009671402. Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по вищевказаному ППР на 13 днів, що відповідає 10% штрафної санкції відповідно до приписів статті 126 Кодексу (чинною на дату виникнення спірних правовідносин).
Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ТзОВ «Компанія «Інто Україна» зареєстроване 06.02.2009, код ЄДРПУО 36342276, місцезнаходження: м. Київ, 02121 вул. Вербицького, 30-А.
Взято на податковий облік ГУ ДПС у м. Києві, ДПІ у Дарницькому районі (Дарницький район м. Києва) 09.02.2009.
Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТзОВ «Компанія «Інто Україна» з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов'язання) по податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 002967/26-15-12-12-12/36342276 від 28.08.2019.
Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати (перерахування) самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, задекларованої в податковій декларації з податку на прибуток підприємства.
На підставі висновків акту перевірки № 002967/26-15-12-12-12/36342276 від 28.08.2019 контролюючий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №005975410 від 26.09.2019 , відповідно до якого нараховано штрафну санкцію у розмірі 10% за затримку на 13 днів сплати грошового зобов'язання в сумі 104529 грн, що становить 10452 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на період виникнення спірних правовідносин) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Відповідно до п. 46.1. ст. 46, п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з п. 54.1., 54.3 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
Відповідно п. 57.1, 57.3 ст. 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п. 126.1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Так, судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове-повідомлення рішення № 00009671402 від 22.07.21019 за платежем податок на прибуток на загальну суму 386844 грн на підставі акта перевірки від 26.06.2019 № 409/26-15-14-02-02/36342276.
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в судовому порядку.
Однак, податкове зобов'язання з податку на прибуток, що нараховане контролюючим органом в сумі 104529 грн було самостійно узгоджене позивачем та зазначене у відповідній декларації з податку на прибуток за півріччя 2019 року від 22.07.2019, що наявна в матеріалах справи.
Оскільки позивач частково погодився із сумою донарахованого податку та відобразив у декларації, у нього виник обов'язок сплати цієї суми протягом 10 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення-рішення. Однак така сума грошового зобов'язання була сплачена лише 16.08.2019 згідно платіжного доручення № 814 з протермінуванням сплати 13 днів. Таке порушення і було зафіксоване в акті камеральної перевірки, у зв'язку із чим відповідачем і було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.09.2019 №005975410.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2025.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна