21 липня 2025 року справа №320/3175/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та повністю скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.09.2023 № 104250016804 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20.08.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки факт того, що позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоактивного контролю у 1986-1993 роках є Чорнобильське посвідчення категорії 4. Також, факт проживання позивача на території зони посиленого радіоактивного контролю у 1986-1993 роках підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_1 від 31.07.1985, військовим квитком НОМЕР_2 , витягами з реєстру територіальної громади № 2023/006872316 від 30.08.2023 та № 2024/000392439 від 12.01.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 .
Відповідно до посвідчення Київської облдержадміністрації № 778436 від 20.10.1995 позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контрою (категорія 4).
04.10.1989 позивачем було отримано диплом машиніста крана автомобільного серія НОМЕР_4 в Білоцерківському СПТУ - 5 Київської області.
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 31.07.1985, ОСОБА_1 постійно працював в місті Біла Церква Київської області.
Відповідно до інформації про реєстрацію місця проживання від 30.08.2023 № 15.2-03/193, виданої Білоцерківською міською радою, ОСОБА_1 був зареєстрований з 26.11.1976 по 09.12.1986 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з військового квитка НОМЕР_2 від 03.12.1986, виданим на ім'я ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач проживав в місті Біла Церква, був призваний та проходив строкову військову службу з 18.12.1986 по 10.10.1988 у військових частинах № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 .
Відповідно до витягів з реєстру територіальної громади № 2023/006872316 від 30.08.2023 та № 2024/000392439 від 12.01.2024 ОСОБА_1 з 09.12.1988 постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
06.09.2023 позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення дострокової пенсії за віком. До позовної заяви позивачем вказаної заяви не додано.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 104250016804 від 13.09.2023 відмовлено позивачу за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статуй і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки не виконується умова проживання або роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки до 01.01.1993.
Рішенням вмотивоване тим, що документами підтверджено, що особа станом на 01.01.1993 проживала (працювала) у зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 4 місяців 3 дні (з 26.04.1986 по 09.12.1986 - 7 місяців 14 днів, з 09.12.1988 по 27.06.1990 - 1 рік 6 місяців 19 днів, з 02.11.1991 по 31.12.1992 - 1 рік 2 місяці). Період проживання/роботи з 28.06.1990 по 01.11.1991 не взято до уваги, оскільки не відомо місце розташування військових частин в яких працював заявник. Загальний підтверджений період проживання (роботи) у зоні посиленого радіологічного контролю 25 років 4 місяці 3 дні. Страховий стаж особи становить 36 років 3 місяці 1 день. Вік заявника 55 років.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнято Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до частини третьої статті 15 Закону № 796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону № 796-XII посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Статтею 55 Закону № 796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Так, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, він виходу на пенсію зменшується додатково на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності трудового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Оскільки позивач звернувся для призначення пенсії за віком у 2023 році, позивач має досягнути 60 років та наявності трудового стажу не менше 30 років.
Враховуючи вище зазначені норми чинного законодавства позивачу для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII необхідно документально підтвердити факт постійного проживання або роботи в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше як 4 роки.
Отже позивач, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII та відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV при наявності відповідних документів, має право вийти на пенсію зі зменшенням пенсійного віку при умові досягнення 55 років та наявного страхового стажу не менше 30 років.
Судом встановлено, що позивач 06.09.2023 звернувся за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII.
В оскаржуваному рішенні № 104250016804 від 13.09.2023 відповідачем зазначено, що вік позивача (заявника) 55 років, а страховий стаж 36 років 3 місяці 1 день.
Водночас, в оскаржуваному рішенні № 104250016804 від 13.09.2023 відповідачем зазначено, що станом на 01.01.1993 позивач проживав (працював) у зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 4 місяців 3 дні (з 26.04.1986 по 09.12.1986 - 7 місяців 14 днів, з 09.12.1988 по 27.06.1990 - 1 рік 6 місяців 19 днів, з 02.11.1991 по 31.12.1992 - 1 рік 2 місяці). Період проживання/роботи з 28.06.1990 по 01.11.1991 не взято до уваги, оскільки не відомо місце розташування військових частин в яких працював заявник.
Таким чином, спірним питанням у даній справі є те, що відповідач не зараховує до періоду проживання/роботи позивача у зоні посиленого радіологічного контролю період з 28.06.1990 по 01.11.1991.
Згідно трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 31.07.1985 позивач з 28.06.1990 по 01.11.1991 працював машиністом автокрана у військовій базі НОМЕР_7 (запис № 9).
Проте, як вже було зазначено вище, відповідно до інформації про реєстрацію місця проживання від 30.08.2023 № 15.2-03/193, витягів з реєстру територіальної громади № 2023/006872316 від 30.08.2023 та № 2024/000392439 від 12.01.2024, ОСОБА_1 з 26.11.1976 і по даний час постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , окрім проходження строкової військової служби з 18.12.1986 по 10.10.1988 у військових частинах № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 .
Аналізуючи наведене вище докази суд приходить до висновку, що оскільки позивач з 26.11.1976 був постійно зареєстрований в місті Біла Церква, то відповідачем протиправно не зараховано період його роботи з 28.06.1990 по 01.11.1991 у військовій базі № 2686 до періоду проживання/роботи позивача у зоні посиленого радіологічного контролю.
Суд зазначає, що місце роботи та місце проживання людини здебільшого пов'язано територіально.
Крім того, в разі обґрунтованого припущення щодо не проживання/роботи позивача у зоні посиленого радіологічного контролю у період з 28.06.1990 по 01.11.1991, ГУ ПФУ у Київській області, як державний орган та суб'єкт владних повноважень не був позбавлений зробити відповідний запит до військової бази № 2686 або її правонаступника щодо її місцезнаходження у період з 28.06.1990 по 01.11.1991.
Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 7 зазначеного Порядку, документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є:
- особистий паспорт громадянина України;
- посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4);
- довідка з місця проживання.
Як вбачається з матеріалів справи у позивача наявні вказані вище докази для призначення дострокової пенсії за віком. Зокрема, наявний паспорт громадянина України НОМЕР_3 , посвідчення Київської облдержадміністрації № 778436 від 20.10.1995 та довідки про місце проживання (інформація територіальної громади про реєстрацію місця проживання від 30.08.2023 № 15.2-03/193 та витяги з реєстру територіальної громади № 2023/006872316 від 30.08.2023 та № 2024/000392439 від 12.01.2024).
Отже, позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачами.
Аналізуючи наведене вище докази суд приходить до висновку, що позивач станом на 1 січня 1993 року прожив або відпрацював у зоні посиленого радіологічного контролю більше 4 років, а позивачем було подано належні докази відповідачу для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Наведене свідчить, що дії відповідачів були протиправними. Право позивача на отримання пенсії порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.09.2023 № 104250016804 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) пенсію за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20.08.2023.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10; код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.