18 липня 2025 року справа №320/43700/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Білоноженко М.А., розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548)
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови КМ України №103 від 21.02.2018 р та проведення перерахунку з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Київській області» від 05.10.2021 №1863 виданої станом на листопад 2019 року з основним розміром 70%;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01 січня 2016 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 76% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення у розрахунку 76% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об?єднання МВС України по Київській області» від 05.10.2021 №1863, виданої станом на листопад 2019 року, у розмірі 76% грошового забезпечення, здійснити виплату пенсії в цьому розмірі із врахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням суду у справі №320/12059/23 відповідача було зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачеві пенсії починаючи з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення. На виконання вказаного рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, однак при здійсненні перерахунку пенсії відповідач зменшив основний відсотковий розмір грошового забезпечення при обрахунку пенсії з 76% до 70%.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями ч.6 ст.162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 76% грошового забезпечення.
Рішенням суду від 29.05.2023 у справі №320/12059/23 відновлено додаткові види грошового забезпечення.
На виконання рішення суду у справі відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки.
Проте, основний розмір пенсії зменшено до 70% основного розміру грошового забезпечення та застосовано обмеження максимальним розміром пенсії.
На звернення позивача, листом відповідач відмовив у проведенні перерахунку та виплаті пенсії без обмеження максимальним розміром, оскільки, відповідно до частини 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу з 01.12.2019 із зменшеним показником основного розміру пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Як вбачається з матеріалів справи позивачу при призначенні пенсії остання обчислена в розмірі 76% грошового забезпечення.
В подальшому у статтю 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII вносились зміни Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 01 травня 2014 року до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Між тим суд вважає за необхідне зазначити, що підстави та порядок перерахунку раніше призначених пенсій регулює стаття 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII змін не зазнавали.
Крім того, внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Наведене в сукупності свідчить про те, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 і згодом 70 процентів грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального відсоткового розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійсненні перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови № 103 та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-420а13.
Враховуючи встановлені обставини у справі, суд доходить висновку, що дії відповідача в даному випадку не можуть відповідати критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перерахунку та виплати раніше призначеної позивачу пенсії з 01.01.2016 та з 01.12.2019 з застосуванням 70% основного розміру пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 та з 01.12.2019 з урахуванням 76% основного розміру пенсії.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № №400/2085/19.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 1211,20 грн., сплачених позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 11.09.2024.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 раніше призначеної позивачу пенсії з 01.01.2016 та з 01.12.2019, з урахуванням довідки, з застосуванням 70% основного розміру пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 та з 01.12.2019, з урахуванням довідки, з урахуванням 76% основного розміру пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.