22 липня 2025 року Справа № 500/3676/25 Провадження №ЗП/280/1128/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601) про стягнення коштів,
19.06.2025 засобами системи «Електронний суд» до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної казначейської служби України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
cтягнути з Держави Україна в особі відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача інфляційні виграти у розмірі 48 906,09 грн. та 3% річних у розмірі 12 950,99 грн. за прострочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року в адміністративній справі № 280/2977/21, яке набрало законної сили 08 червня 2022 року, яким стягнуто на користь позивача кошти в сумі 143 768,58 грн.
Також просить cтягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 адміністративну справу №500/3676/25 передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
21.07.2025 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та в порядку ст. 31 КАС України була розподілена для розгляду судді Киселю Р.В.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про стягнення грошових коштів має похідних характер від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).
За приписами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, суддею з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - позов не містить вимоги щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача.
Крім того, за приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви (листів відповідача від 25.06.2024 №5-12-12/13942 та від 16.06.2025 №5-12-12/13088) вбачається, що казначейством з 13.12.2022 прийнято до виконання виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2977/21 разом з ухвалою про зміну способу та порядку виконання рішення про стягнення з Державної судової адміністрації України на корись позивача недоплаченої суддівської винагороди у розмірі 143 768,58 грн.
Приписами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (якою позивач, крім іншого, обґрунтовує свої вимоги), визначено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
При цьому відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Отже, вже станом на 14.03.2023 (після спливу тримісячного строку, визначеного для перерахування позивачу коштів за рішенням суду у справі №280/2977/21) позивачу було достовірно відомо про факт невиконання органом казначейства судового рішення.
З наведеного в позові розрахунку заявлених до стягнення з державного бюджету сум вбачається, що позивачем індексація суми заборгованості розраховується з 01.07.2022 по 31.05.2025, 3% річних розраховуються з 19.06.2022 по 19.06.2025.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зазначеною нормою на позивача покладений обов'язок надати суду докази поважності причин пропуску строку звернення до суду, при цьому судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях за відсутності належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, в даному випадку позивачем недодержані вимоги ч. 6 ст. 161 КАС України.
В даному випадку позивачем пропущено визначений ч. 2 ст. 122 КАС України строк щодо періоду з 19.06.2022 по 19.12.2024, оскільки позов надісланий до суду лише 19.06.2025.
При цьому за період з 20.12.2024 по дату звернення до суду (шість місяців до дати звернення до суду) позивачем строк звернення до суду не пропущений.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601) про стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
ОСОБА_1 необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:
оформлену з додержанням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України позовну заяву з позовними вимогами, приведеними у відповідність до вимог ст.5 КАС України;
заяву, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду із позовом в частині періоду з 19.06.2022 по 19.12.2024 із доказами поважності таких причин або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений разом із відповідними доказами.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу засобами системи «Електронний суд».
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Р.В. Кисіль