22 липня 2025 року Справа № 280/1037/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул.Лікарняна,буд.18, м.Запоріжжя, 69089, код ЄДРПОУ 02006722)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов'язаний з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби;
скасувати Довідку від 05.01.2025 року Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби;
визнати протиправним та скасувати мобілізаційне розпорядження від 05.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 під час дії мобілізації, як придатного до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивачу не забезпечено проходження медичного огляду, тому призов позивача не може вважатись правомірним. Вказує, що не отримав довідку ВЛК, не ознайомлений з мобілізаційним розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_1 , його призвано на військову службу, як придатного до військової служби; і у примусовому порядку відвезли до розташування військової частини НОМЕР_3 . Зазначає також, що медичний огляд позивача з метою встановлення придатності до військової служби проведений відповідачем 2 поверхнево, з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Вважає дії відповідача 2 щодо неналежного проведення медичного огляду позивача слід визнати протиправними. Також покликається на те, що наявні ознаки протиправності в діях відповідача 1 щодо примусового доставлення та утримання ОСОБА_1 на території ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що після вручення повістки на проходження ВЛК, яка зобов'язує пройти медичне обстеження, особа має добровільно прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), будь-які примусові дії з цього приводу є незаконними. На момент контакту на вулиці працівників ТЦК та СП з позивачем відповідач 1 повинен був діяти в межах наданих повноважень, а саме надати повістку з інформацією про дату та час достатнім для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання і реєстрації позивача. Тому вважає, що видача мобілізаційного розпорядження на підставі нібито проведеного медичного огляду позивача від 05.01.2025 є протиправною. Просить задовольнити позов.
Відповідач 1 у встановлений строк відзиву не позов не надав. Водночас, 01.07.2025 від нього надійшли пояснення вх. № 32943, в яких вказано, що позивач не скористався своїм правом на отримання відстрочки у встановленому законом порядку, хоча мав усі можливості для цього. Зазначає також, що проходження ВЛК є не правом, а обов'язком громадянина, що перебуває на військовому обліку, та проводиться лише компетентними медичними установами із залученням лікарів - членів ВЛК, які несуть відповідальність за об'єктивність висновків. Також вказує, що за умови належного виконання громадянином свого обов'язку щодо проходження ВЛК (кожен рік), усі наявні у нього порушення стану здоров'я мають бути відображені у відповідному медичному висновку, що включає попередні діагнози, результати огляду, дані з рішення комісії щодо ступеня придатності. Покликається на те, що у даному випадку позивач, проходив медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі - міській лікарні. Це виключає можливість «формального» проведення ВЛК. Також вказує, що відповідач 1, як територіальний центр комплектування, не здійснює організацію та винесення рішень ВЛК, не має повноважень впливати на висновки медичних комісій та не відповідає за зміст або обґрунтованість висновків, які ухвалюють лікарі на підставі об'єктивних медичних даних. Таким чином, вважає, що усі твердження позивача щодо формальності проходження ВЛК або недостовірності висновків не відповідають дійсності та не мають підстав. Зазначає, що всі дії співробітників відповідача 1 здійснювались виключно в межах компетенції, визначеної чинним законодавством, без перевищення повноважень та з дотриманням процедур мобілізаційного процесу.
Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву вх. № 8391 від 24.02.2025, в якому вказав, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали станом на відкриття провадження по справі, тому вважає, що позивачем недотримано процедури оскарження довідки ВЛК і відсутні підстави для оскарження довідки ВЛК в судовому порядку. Вказує, що під час проходження ОСОБА_1 медичного огляду медичні документи, які б вплинули на результат прийняття рішення ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р гр. ОСОБА_1 не надавалися. Щодо медичних документів про стан здоров'я гр. ОСОБА_1 , які були додані до позовної заяви, то зазначає, що на час проходження ВЛК ОСОБА_1 на обліку у вузьких спеціалістів не перебував, а висновки спеціалістів та результати діагностики датовані 2023 роком свідчать про те, що позивач хворів на той час, але не свідчать про непридатність до військової служби позивача. Зазначає, що висновок ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р від 05.01.2025 про придатність гр. ОСОБА_1 до військової служби повторно підтверджено Військово-медичним клінічним центром Південного регіону. Вказує, що обставини викладені в позовній заяві не підтверджуються відповідними доказами та спростовуються вищевикладеними обставинами. Просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 18.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1037/25. Зобов'язано, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_3 надати суду копію мобілізаційного розпорядження від 05.01.2025 року про призов ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.04.2025 повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 копію мобілізаційного розпорядження від 05.01.2025 року про призов ОСОБА_1 .
01.07.2025 до суду надійшли письмові пояснення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 05.01.2025 року мобілізовано ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно наказу від 05.01.2025 № 6.
05.01.2025 ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 №179, був проведений медичний огляд ОСОБА_1 , про що складено довідку №112, згідно якої ОСОБА_1 є придатним до військової служби.
Не погоджуючись із бездіяльністю щодо неналежного проведення медичного обстеження, довідкою та мобілізаційним розпорядженням, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Суд зазначає, що за приписами статті 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон України №3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Цією ж статтею Закону України №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України “Про оборону України», передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Частиною другою статті 4 Закону №3543-ХІІ установлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Аналіз наведених норм дає підстави виснувати, що захист Вітчизни є конституційним обов'язком громадян України. ТЦК та СП забезпечують призов громадян (резервістів та військовозобов'язаних, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації) на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Абзацом другим пункту 5 Закону №3543-XII обумовлено, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (тут і надалі в редакції, чинній станом на 01.01.2025; далі - Положення №154), передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до абзацу одинадцятого пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);.
Матеріали справи не містять доказів вчинення протиправних дій посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову військовозобов'язаного ОСОБА_1 військову службу за загальною мобілізацією (як то скарг до Міністерства оборони України, заяв до правоохоронних органів, тощо).
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він має право на відстрочку, оскільки матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 на у встановленому законом порядку за отриманням такої відстрочки.
Щодо доводів про неналежне проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов'язаний з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби, суд зазначає наступне.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1 глави 2 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п.2.1 глави 2 Розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що до проведення його мобілізації йому не було проведено медичний огляд, а також не було враховано наявні у нього захворювання, що перешкоджають проходженню військової служби.
Згідно пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.
Так, з наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 05.01.2025 ВЛК КНП «Клініка «Сімейний лікар» Широківської с/р за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 №179, був проведений медичний огляд ОСОБА_1 .
Відповідно до абз.3 п.6.8 Гл.6 РІІ Положення №402 під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов'язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров'я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.
За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 встановлений діагноз: здоровий, а також, ОСОБА_1 був визнаний придатним до військової служби про що була видана довідка ВЛК №112 від 05.01.2025.
Відповідно до п.п.22.1-22.2. Р.ІІ Положення 402 дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії (п.22.2. Р ІІ Положення 402).
Так, твердження позивача про те, що позивач має проблеми зі здоров'ям, чисельні оперативні втручання про що свідчать медична документація датована 2023-2024 роками суд відхиляє, оскільки матеріали справи не підтверджують надання такої медичної документації відповідачу 2 при здійсненні медичного огляду та неврахування її відповідачем 2. Слід також зазначити, що як вказує сам позивач, проблеми зі здоров'ям він мав протягом 2023-2024 років, в той час як огляд проводився 05.01.2025.
Водночас, проходження позивачем ВЛК КНП “Клініка “Сімейний лікар» підтверджуються направленням №179 від 05.01.2025 на проходження ВЛК, довідкою №112 від 05.01.2025, записом в Книзі Протоколів засідань ВЛК КНП “Клініка “Сімейний лікар».
За таких обставин, посилання позивача на те, що йому не проводився медичний огляд перед призовом на військову службу, спростовуються матеріалами справи.
Також, суд зазначає, що сама по собі наявність у особи певних проблем зі здоров'ям (як зазначає позивач), не є безумовною підставою для визнання особи непридатною до військової служби, оскільки для висновків про непридатність до військової служби має бути встановлено, що таке захворювання викликає значні порушення функцій організму.
Матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ступінь захворювання позивача викликає значні порушення функцій організму.
В свою чергу, суд зазначає, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду, оскільки є компетенцією медичних працівників та посадових осіб ВЛК.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду по справах №820/5570/16 та №810/5009/18, яка враховується судом під час прийняття рішення у даній справі.
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 “Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров'я.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Отже, у разі якщо позивач не згоден з висновками відповідача, як позаштатної ВЛК, щодо його придатності до військової служби за станом здоров'я, то відповідно позивач має право оскаржити такі висновки у порядку визначеному пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення №402, і саме зазначені органи мають право надавати переоцінку стану здоров'я позивача у співвідношенні із придатністю до військової служби.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що за висновками лікаря дерматолога від 05.02.2025 він має обмеження щодо служби, всупереч висновку ВЛК 05.01.2025, оскільки вказані обставини відбулись після складання спірної довідки, а тому виходять за межі даного спору. При цьому, слід зазначити, що надані документи щодо медичного огляду згідно направлення № 250 від 18.01.2025 не спростовують висновок відповідача 2 у довідці від 05.01.2025 про придатність позивача до військової служби.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачі, як суб'єкти владних повноважень діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства “Клініка “Сімейний лікар»» Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул.Лікарняна,буд.18, м.Запоріжжя, 69089, код ЄДРПОУ 02006722) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 липня 2025 року.
Суддя Л.Я. Максименко