Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про зміну способу і порядку виконання судового рішення
22 липня 2025 року Справа №200/2058/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №200/2058/23 та заперечення відповідача щодо цієї заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 року по справі №200/2058/23 було вирішено: адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) по неперерахуванню ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.12.2019 року пенсії згідно ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року № 900, ст.63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) з 01.12.2019 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 24.03.2023 року №6044-Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/2058/23 від 10.10.2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі № 200/2058/23 залишено без змін.
З урахуванням вищенаведеного рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2058/23 від 10.07.2023 року набрало законної сили 10 жовтня 2023 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду.
У червні 2025 року на адресу суду від позивача надійшла заява про вирішення питання про зміну способу та порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2058/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у загальній сумі 303 411,59 грн.
Вищезазначена заява була вмотивована наступним: - «[…]. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/2058/23, яке набрало законної сили 10.10.2023, в жовтні 2023 року проведено індивідуальний перерахунок пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 24.03.2023 року №6044-Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з урахуванням раніше виплачених сум. Однак, Відповідач розпочав фактичну виплату перерахованої пенсії, всупереч рішенню суду не провів виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсій за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у загальній сумі 303411,59 грн. У зв'язку з фактичним невиконанням рішення суду мною було зроблено запит про виконання рішення суду та виплату заборгованості, в якому просив повідомити про дату на яку заплановано виплату заборгованості та які дії виконано фахівцями Головного управління з метою виплати вказаної заборгованості. У відповідь на звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом №21613-20124/4-02/8-0500/23 повідомило мене про те, що Рішення виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та чинного законодавства. Виплату коштів, обчислених на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2058/23 в загальній сумі 303411,59 грн., буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Станом на червень 2025 року вказана заборгованість не виплачена, та рішення суду залишається не виконаним. Таким чином, до теперішнього часу, вже півтора роки, рішення суду фактично залишається не виконаним, виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсій не проведено, фахівцями ГУ ПФУ в Донецькій області не приймалось ніяких дій з метою повного виконання рішення суду.».
В якості доказів не виконання рішення суду позивачем було надано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.11.2023 року, наступного змісту: - «Доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у загальній сумі 303 411,59 грн. Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, та членам їх сімей» згідно ст.8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, виплата коштів на виконання Рішення здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат».
Відповідач по справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було повідомлено про надходження даної заяви належним чином, що підтверджується наявною реєстрацією кабінету «Електронний суд», про що свідчить відповідна відмітка - «доставлено» та зазначена дата - 24.06.2025 року та наявність квитанції про надіслання позивачем даної заяви до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року прийнято до провадження заяву позивача про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі №200/2058/23. Призначено розгляд заяви та надано строк учасникам справи до 08.07.2025 року (включно) для подання на адресу суду пояснень, заперечень відповідно до поданої позивачем заяви про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №200/2058/23. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області наступні докази: письмові пояснення, в яких зазначити суму заборгованості з перерахованої пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2058/23 станом на час винесення даної ухвали за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 року. Встановлений строк для подання доказів до 08 липня 2025 року (включно).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для надання витребуваних судом доказів, що викладені в ухвалі суду від 02.07.2025 року, до 18.07.2025 року (включно).
17 липня 2025 року від відповідача були надані заперечення щодо надісланої заяви позивачем та надані судом витребувані докази.
В своїх запереченнях відповідач зазначив наступне: - «[…]. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. […]. Звертаємо увагу Шановного Суду, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 200/2058/23. А неотримання Позивачем усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин. Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року за № 53/37389 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, згідно з абзацом 2 пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року 31-2 (зі змінами). 11 жовтня 2024 року постановою № 1156 Кабінет Міністрів України затвердив Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500 млн. гривень, які використано в повному обсязі. Виплата проведена за рішеннями суду, дата набуття чинності яких по 19 листопада 2020 року включно. Щодо суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік, вона буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік. На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління, а затвердження бюджету Пенсійного фонду України не входить до компетенції Головного управління. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Зобов'язання Головного управління вчинити певні дії з перерахунку та виплати пенсії і стягнення з суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів Позивача, які обираються Позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення. Резолютивна частина рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2058/23 має зобов'язальний характер, вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів не були предметом судового розгляду. Правильність нарахування заборгованості пенсійних виплат Позивачу судами першої та апеляційної інстанції не перевірялася. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом. […]. При цьому, Головне управління зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать Позивачу, не є власністю Головного управління, та не перебувають на його рахунках або в його розпорядженні. Отримання Позивачем суми заборгованості з пенсійних виплат можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі № 200/2058/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу захисту. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення, не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат із виплати заборгованості з пенсійних виплат Позивачу. […]. Як вже було зазначено вище, Головне управління не відмовляється виконувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2023 у справі № 200/2058/23. На теперішній час судове рішення є виконаним у тій частині, що належить до компетенції пенсійного органу. Таким чином, відсутній факт невиконання Головним управлінням судового рішення, що набрало законної сили. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат, то Головне управління вважає безпідставними аргументи Позивача, наведені в його заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право Позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.».
З урахуванням вищенаведеного відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у повному обсязі.
Згідно з рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022 в умовах воєнного стану режим роботи кожного суду визначається окремо. Рекомендовано судам за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Враховуючи активні бойові дії на території Донецької області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю і безпеці учасників справи, режим роботи суду встановлений наступним чином:
- прийом вхідної кореспонденції та процесуальних документів здійснюється судом в підсистемі «Електронний суд» або через офіційну електронну адресу суду;
- розгляд справ у судових засіданнях за участю сторін не здійснюється до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що розгляд заяви позивача про встановлення зміни способу та порядку виконання рішення суду по справі №200/2058/23 провести у порядку письмового провадження без виклику учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у заяві, матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до приписів ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Приписами ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки Суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а.
Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
З аналізу положень ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд робить висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
З огляду на вказані норми Конституції України, які є нормами прямої дії, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, при цьому підставою для застосування правил статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Як зазначалось вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року, яке набрало законної сили 1 жовтня 2023 року - зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) з 01.12.2019 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 24.03.2023 року №6044-Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.11.2023 року вбачається, що на виконання даного судового рішення, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року та зазначено, що: - «[…]. Доплата до пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у загальній сумі 303 411,59 грн. Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб, та членам їх сімей» згідно ст.8 цього Закону забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, виплата коштів на виконання Рішення здійснюється в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат».
З наданих відповідачем доказів на вимогу суду, а саме розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №0503011637 за Дорученням №Д0503011637/29 пенсіонер: ОСОБА_1 сума виплати за період з 01.12.2019 по жовтень 2023 року становить - 303 411,59 грн.
Сума заборгованості підтверджується також наявною копією додатку «Перелік рішень суду, по яких нарахована сума боргу, що потребує додаткового фінансування станом на 01.12.2023 року» - 303 411,59 грн.
З наданих відповідачем копій листів від 01.12.2023 року та від 18.12.2023 року адресованих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг та наданої відповіді Фінансово-економічного департаменту Пенсійного фонду України, судом встановлено, що відповідачем вживались певні дії та заходи для повного виконання рішення суду, але в свою чергу доказів повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2058/23 в частині виплати позивачу заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 року у сумі 303 411,59 грн. Головним управлінням на адресу суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Приписами ч. ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, то фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України буде можливим за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції змін, внесених Законом України від 21.11.2024 р. № 4094-ІХ, невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Оскільки, судове рішення, яке є предметом судового контролю у даній справі, стосується перерахунку пенсійних виплат, яке не виконується вже протягом півтора року з дати набрання ним законної сили, то вказане є безумовною підставою для зміни способу виконання рішення суду в частині: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) з 01.12.2019 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 24.03.2023 року №6044-Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з урахуванням раніше виплачених сум.» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат з 01.12.2019 року по 31.10.2023 року в сумі 303 411 (триста три тисячі чотириста одинадцять) гривень 59 коп.».
Відповідно до частини 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи відсутність належних доказів виконання відповідачем судового рішення на час розгляду заяви, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви позивача щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду в частині зобов'язання здійснити виплату перерахованої пенсії.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №200/2058/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення суду по справі №200/2058/23 в частині: - «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) з 01.12.2019 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» від 24.03.2023 року №6044-Д про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії з урахуванням раніше виплачених сум.» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат з 01.12.2019 року по 31.10.2023 року в сумі 303 411 (триста три тисячі чотириста одинадцять) гривень 59 коп.».
Повний текст ухвали складений та підписаний 22 липня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.О. Голошивець