Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
22 липня 2025 року Справа №200/5251/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.2, ЄДРПОУ: 44278614) про визнання протиправною відмову тa зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, викладену в листі Є-211-е від 17.06.2025, щодо не розгляду заяви від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, та доданих до неї документів;
- зобов'язати Слов'янську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області розглянути відповідно до вимог п.17 Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №947 та вирішити питання, щодо якого звернулась ОСОБА_1 у заяві від 05 червня 2025 року про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації.
В прохальній частині позовної заяви, позивач просила звільнити її від сплати судового збору вмотивовану наступним: - «Я є внутрішньо переміщеною особою з м. Слов'янська Донецької області. Вимушене переселення, руйнування мого майна, необхідність шукати нове житло та джерела доходу в іншому місті для мене є значним майновим тягарем, беручи до уваги неможливість вже тривалий час отримати компенсацію за знищене житло. Крім того, я не працюю, за період з 1 кварталу 2024 року до 1 кварталу 2025 року я мала загальний доход - 10 238 грн., що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 14.07.2025. (Додаток 6 - відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 14.07.2025). За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - тобто 1211, 2 грн. (що складає 11.8 % розміру мого річного доходу за попередній календарний рік). Таким чином розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру мого річного доходу за попередній календарний рік, що є підставою для звільнення від сплати судового збору.».
В якості доказів неможливості сплати судового збору позивач додала до позовної заяви: Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді від 14.07.2025 в яких зазначено, що позивач отримала - 10 238,41 грн.
Суд розглянувши дане клопотання позивача зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями пп. 1, 3 ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо, зокрема: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський Суд неодноразово, а зокрема у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії», наголошував на тому, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
Також Європейський Суд неодноразово вказував на необхідність дотримання з однієї сторони балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.
Отже, при оцінюванні розміру судового збору слід обов'язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження.
Кодекс адміністративного судочинства України, а так само і Закон України «Про судовий збір передбачають можливість звільнення від сплати судового збору, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору в залежності від майнового стану особи. Тобто, визначено єдиний критерій для застосування таких пільг при сплаті судового збору - майновий стан особи.
У справі «ФК Мретебі проти Грузії» Європейський суду з прав людини розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольного клубу), та відмітив, що Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало.
У цій справі Суд назвав відмову Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та зазначив, що, на його переконання, відмова у звільненні була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет.
Отже, з урахуванням значного збільшення ставок судового збору, питання перевірки реальної спроможності заявників сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Виходячи з вищенаведеного рішення ЄСПЛ, при розгляді таких справ національним судам слід належним чином обґрунтовувати свої рішення про задоволення чи відмову у розстроченні/відстроченні/зменшенні чи взагалі звільненні від сплати судового збору. При цьому простого зазначення «не надано доказів на підтвердження майнового стану» недостатньо.
Суд зауважує, що за подання даного адміністративного позову до суду, позивач у відповідності до приписів Закону України «Про судовий збір» мала сплатити 1 211,20 грн., в свою чергу дохід позивача за 2024 рік склав - 10 238,41 грн., що перевищує розмір судового збору більше чим 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Враховуючи вищевикладене, а також з урахуванням наявних в матеріалах позовної заяви доказів наданих позивачем на підтвердження її скрутного матеріального становища, суд дійшов до висновку звільнити позивача від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі Кодексу), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно правил ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 Кодексу (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 Кодексу адміністративного судочинства України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частиною першою статті 12 Кодексу визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно положень ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 160, 161, 171, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Звільнити позивача від сплати судового збору.
Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Голошивцем І.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду:
- відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві;
- належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, та виплату грошової компенсації поданою нею 05.06.2025 року та всі документи, що подавалися разом з заявою;
- належним чином засвідчену копію відповіді або прийнятого рішення за наслідком проведеного розгляду заяви;
- повноваження комісії, яка обстежувала житло у 2014 році, рішення, протоколи, тощо якими комісію було створено та відповідно призупинено, підстави зупинення;
- повноваження комісії, яка у 2025 році здійснює обстеження житла у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року №947, рішення, протоколи, тощо якими комісію було створено.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя І.О. Голошивець