22 липня 2025 року Справа 160/15650/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі гоовуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техімпорт Маркет" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/000172/1 від14.05.2025 року за ВМД 25UA209190011977U2.
Ухвалою суду від 29.05.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача разом з відзивом на позовну заяву надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Клопотання обгрунтовано тим, що враховуючи характер спірних правовідносин, необхідності повного та всебічного встановлення усіх обставин справи, відповідач просить розглянути справу у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, розглянувши клопотання відповідача, встановив наступне.
Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частиною 4 ст. 12 КАС України визначено категорії спорів, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, до яких не віднесено справи стосовно оскаржень рішень митниці про коригування митної вартості товару.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, а також те, що КАС України відносить розгляд справи з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби до справ незначної складності, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, а також у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а відтак суд відмовляє у задоволенні означеного клопотання.
Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин справи.
Водночас, суд зазначає, що будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.
Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.
При цьому, у поданому позивачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.
Керуючись ст. 256,262 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Львівської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Златін