Справа № 510/961/25
Провадження № 2/510/1547/25
03.07.2025 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Сорокіна К.В.;
- за участю секретаря Іванової Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Третя особа - ОСОБА_3 будь-яких заперечень щодо позову не надав, просив про розгляд справи без його участі.
Позивачка на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія довідки старости с.Новосільське Ізмаїльського району Одеської області від 07.04.2025р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія домової книги; копія державного акту серії ЯБ №439184 від 16.03.2006р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:001:0034, 5124182900:01:005:0823, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія акту передачі та прийому земельної частки (паю) в натурі від 23.09.2005р.; копія витягу від 01.04.2024р. про реєстрацію заповіту ОСОБА_4 в Спадковому реєстрі; копія заповіту ОСОБА_4 від 17.02.2016р., оформленого на ім'я ОСОБА_2 ; копія заповіту ОСОБА_4 від 29.03.2024р., оформленого на ім'я ОСОБА_1 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2025р.; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 із ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження третьої особи; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про народження відповідача; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2005р. - житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копія рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області від 08.12.2005р. №202 про узаконення господарсько-побутових будівель; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 26.02.2025р.; витяг з довідника показників нормативної грошової оцінки с/г угідь в Україні станом на 01.01.2025р.; відповідь завідувачки Ренійської державної нотаріальної контори від 16.06.2025р.; копія заяви ОСОБА_2 від 01.11.2024р. про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_1 від 21.08.2024р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_1 від 01.11.2024р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 15.10.2024р.; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 15.10.2024р.; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.10.2024р.; копія довідки старости Новосільського старостинського округу від 21.08.2024р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день його смерті; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 13.06.2025р. (дата заведення спадкової справи - 15.10.2024р.).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що сторони у справі (позивачка та відповідач) були призначені ОСОБА_4 спадкоємцями за заповітом, крім того, відповідач приходиться сином ОСОБА_4 , а позивачка являється невісткою відповідача та дружиною третьої особи.
За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , - згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.10.2005р.;
земельні ділянки загальною площею 2,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:001:0034, 5124182900:01:005:0823, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ЯБ №439184 від 16.03.2006р. на право власності на земельну ділянку.
На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядився належним йому майном:
17.02.2016р. залишив заповіт (зареєстрований в реєстрі за №53) на ім'я сина - ОСОБА_2 , за яким він на випадок своєї смерті заповів усе його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, а усе інше, що на момент його смерті буде належати йому і на що він за законом матиме право;
29.03.2024р. залишив заповіт (зареєстрований в реєстрі за №4-14) на ім'я ОСОБА_1 , за яким він на випадок своєї смерті заповів їй земельні ділянки загальною площею 2,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:001:0034, 5124182900:01:005:0823, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали йому згідно державного акту серії ЯБ №439184 від 16.03.2006р. на право власності на земельну ділянку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно за залишеними ним заповітами.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, що був складений на її ім'я. Про це свідчить заява позивачки від 21.08.2024р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , подана нотаріусу.
Інший спадкоємець за іншим заповітом ОСОБА_4 - відповідач ОСОБА_2 (син померлого) ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до нотаріуса із заявою про відмову від спадщини за заповітом після смерті свого батька.
Тоді ж, 01.11.2024р., позивачка звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 .
Підставою для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом було те, що після смерті ОСОБА_4 призначений спадкоємець відмовився від її прийняття, можливий спадкоємець - третя особа - ОСОБА_3 її не прийняв та на неї не претендував, а позивачка останні роки життя ОСОБА_4 мешкала разом із ним, доглядала його, допомагала йому матеріально та по господарству, організувала поховання дідуся. Факт спільного мешкання позивачки із ОСОБА_4 на день його смерті підтверджується копією довідки старости с.Новосільське Ізмаїльського району Одеської області від 07.04.2025р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день його смерті, а також копією довідки старости Новосільського старостинського округу від 21.08.2024р. про склад сім'ї ОСОБА_4 на день його смерті.
Таким чином, позивачка має право претендувати на спадщину за законом (в частині, яка не була прийнята ОСОБА_2 за заповітом), як спадкоємиця четвертої черги.
По теперішній час відповідач, третя особа спадщину не прийняли, на неї не претендують.
Незважаючи на своєчасне звернення позивачки за прийняттям спадщини за заповітом та за законом, оформити її неможливо у зв'язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.
Останні роки перед смертю ОСОБА_4 позивачка мешкала разом із ним, доглядала за ним. Відповідач у справі на спадщину (в частині, що стосується житлового будинку) не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причини відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку, про що нотаріусом було винесено відповідну постанову.
Необхідні нотаріусу документи (оригінали) позивачка надати не може у зв'язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.
Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.
Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на житловий будинок та земельну ділянку, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (щодо земельних ділянок) та за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України (щодо житлового будинку), що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач, третя особа на неї не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом (в обсязі спадкового майна, що було їй заповідано), а також за законом (четверта черга за законом).
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулась до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_4 у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки та житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідні свідоцтва позивачка також не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за заповітом та за законом, була виражена у її діях по подачі заяв нотаріусу про прийняття спадщини, крім того, позивачка по теперішній час фактично управляє та володіє спадковим майном (зберігає копії правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельні ділянки, розпоряджається щодо їх цільового використовування тощо).
Таким чином, позивачка прийняла спадщину за заповітом та за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки вона своєчасно звернулась до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом та за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1264, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:
-земельні ділянки загальною площею 2,36 га із кадастровими номерами 5124182900:01:001:0034, 5124182900:01:005:0823, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - згідно державного акту серії ЯБ №439184 від 16.03.2006р. на право власності на земельну ділянку,
що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:
- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ,
що належав ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ренійського районного суду
Одеської області К.В. Сорокін 04.08.2025р.