Справа № 442/2933/25
Провадження №3/442/964/2025
22 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого судді - Кучаковського Ю.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Водій ОСОБА_1 14.04.2025 о 09:28 год в м. Дрогобичі по вул. Лесі Українки, 14 керував т.з. Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 0470, результат 0,38 проміле, тест № 359, від керування транспортним засобом відсторонений у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представник Дрогобицької окружної прокуратури у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У відповідності до рішення ЄСПЛ від 16.11.2023 «Фігурка проти України» (Заява № 28232/22) фізична відсутність прокурора під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не впливає на можливість органів прокуратури відповідно до національного законодавства втрутитися, якщо вони вважають це за необхідне, і подати письмові пояснення.
ОСОБА_1 в судовому засідання вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Захисник Галишин А.В. та особа, що притягається до аміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подали до суду клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що протокол серії ЕПР1 № 300000 та Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів були складені інспектором, яка не проводила огляд. Вказують, що в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відсутній підпис особи, яка склала акт. Вказують, що поліцейським не було проінформовано ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу Alcotest Drager 0470, відеозапис не є безперевним, протокол складено без участі водія. Також вказують, що ОСОБА_1 після продуву алкотестеру і отримання результату тесту було дозволено керування транспортним засобом для його паркування. Вказують, що застосований до ОСОБА_1 порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку, а тому саму процедуру проведення огляду слід визнати порушеною і незаконною.
Допитаний в судовому засіданні свідок поліцейський ОСОБА_2 дав показання згідно з якими вони з ОСОБА_3 їхали на авто. Йому здалося, що у водія не бу пристебнутий пасок безпеки, але протокол з цього приводу вони не складали. Він побачив у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння обличчя та почервоніння очей, а після зупинки відчув запах алкоголю з порожнини рота. Водій після огляду був згійдний з результатом. До лікарні їхати водію не пропонували. Зазначив, що направлення до лікарні складалося за участю водія. За результатами огляду він прийшов до висновку, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Допитана в судовому засіданні свідок поліцейська ОСОБА_3 дала показання, що причини зупинки вона не може чітко назвати, можливо не був пристебнутий пасок безпеки. У водія були виявлені ознаки: почервоніння шкірного покрив та тремтіння пальців рук, що і зазначено в акті огляду. Вони не роз'яснювали право пройти медогляд в лікарні. Направлення на медичний огляд було складено за участі водія. Вона переконана, що водій перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення даного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 300000 від 14.04.2025, згідно якого водій ОСОБА_1 14.04.2025 о 09:28 год в м. Дрогобичі по вул. Лесі Українки, 14 керував т.з. Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 0470, результат 0,38 проміле, тест № 359, від керування транспортним засобом відсторонений у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху;
роздруківкою з приладу алкотестрер «Драгер 6820», відповідно до якої у ОСОБА_1 виявлено 0,38 проміле алкоголю у видихуваному повітрі, тест № 3359;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя; результат огляду: 0,38 проміле, з результатами згоден: ОСОБА_1 та підпис ОСОБА_1 ;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
копією постанови серія БАБ № 198722;
відеозаписом з місця події, з якого вбачається факт зупинки т.з. Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , а також процес проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер, а коли приладом було встановлено у видихуваному повітрі 0,38 проміле алкоголю, працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом, також зафіксовано процес вручення постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
З протоколу про адміністративне правопорушення серія серія ЕПР1 № 300000 від 14.04.2025 вбачається, що такий складений з дотриманням вимог, встановлених ч. 1 ст. 256 КУпАП.
Під час розгляду справи судом порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 за № 1452/735, не встановлено.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Галишина А.В. про те, що відеозапис, долучений до матеріалів справи не є безперервним, не заслуговують на увагу суду, оскільки відеозаписи зроблені з відеореєстратора автомобіля та нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Згідно з пунктом 2 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 (далі Інструкція № 1026), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини події.
Заперечення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Галишина А.В. щодо того, що ОСОБА_1 не був згоден з результати огляду спростовуються дослідженими матеріалами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, а також згідно з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, вбачається, що в графі з результатами згоден: міститься підпис ОСОБА_1 , зауважень до протоколу серії ЕПРІ № 300000 не надано.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника адвоката Галишина А.В. щодо невідповідності складеного акту огляду є необґрунтованими. Наявний в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складений у повній відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О?'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Враховуючи наведене, суд вбачає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вважає за доцільно застосувати до нього вид адміністративного стягнення, передбаченого даною статтею у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При обранні адміністративного стягнення суддя враховує характер та обставини адміністративного правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, дані про особу правопорушника, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, оскільки судом не встановлено обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, майновий стан, враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 605 грн 60 к.
Керуючись ст.ст. 33-35, 130, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 к. в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, ідентифікаційний код отримувача - 37993783; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код установи банку - 899998, код бюджетної класифікації - 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Строк пред'явлення до виконання даної постанови три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ю.С. Кучаковський