Справа №442/4890/25
Провадження №2/442/1504/2025
21 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», в інтересах якого діє представник Тараненко Артем Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» Тараненко А.І. через систему «Електронний Суд» звернувся в суд із вказаним вище позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022 в розмірі 22160,60 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18.02.2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №615195191, відповідно до якого останній отримав кредит (грошові кошти) на платіжну картку в сумі 22000,00 грн.. Відповідно до кредитного договору відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, сплачувати кошти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Договір є укладеним у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за кредитним договором виконало повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 22000,00 грн.
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 про відступлення прав грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги №175 від 05.05.2022, у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу.
30.10.2023 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до вказаного договору факторингу, ТзОВ «Таліон плюс» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022.
29.05.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників №б/н від 29.05.2025 до вказаного договору факторингу ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступила, а ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022.
Таким чином, ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» наділене правом вимоги до відповідача за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав,чим порушив умови договору, в результаті чого допустив заборгованість за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022, яка відповідно до виписки з особового рахунку на період 29.05.2025 -05.06.2025 становить розмір 22160,60 грн., з яких 22000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 160,60 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом.
Відповідно до реєстру боржників №б/н від 29.05.2025 за договором факторингу від ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» до ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги за договором №615195191 від 18.02.2022 укладеним між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , на загальну суму 22160,60 грн.
Ухвалою від 27.06.2025 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін 21.07.2025, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
Представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. У матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 18.02.2022 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №615195191 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору. Кредитний договір підписано ОСОБА_1 шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Відповідно до укладеного договору відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов'язання за договором виконало надавши відповідачу кредит.
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 про відступлення прав грошової вимоги до боржників за договорами, вказаними у реєстрі прав вимоги №175 від 05.05.2022, у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі, щодо продовження терміну дії договору факторингу.
30.10.2023 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №30/1023-01, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до вказаного договору факторингу, ТзОВ «Таліон плюс» відступило, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022.
29.05.2025 між ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого, та відповідно до рестру боржників №б/н від 29.05.2025 до вказаного договору факторингу ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» відступила, а ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договорами у тому числі за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022.
Відповідач станом на 24.06.2025 свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови договору, в результаті чого допустив заборгованість за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022у розмірі 22160,60 грн. яка складається з 22000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 160,60 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користуванням кредитом.
За таких обставин, до ТОВ «ФК «ЕЙС» починаючи з 29.05.2025 відповідно до договору факторингу №29/05/25-Е перейшло право за договором №615195191 від 18.02.2022, що укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підписавши договір про надання кредиту, відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на визначені кредитним договором умови та взяв на себе відповідні зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернув, у зв'язку з чим заявлена вимога позивача, як нового кредитора, про стягнення із відповідача суми заборгованості по тілу кредиту та відсотків підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним договірних зобов'язань.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як правонаступник сторони договору, який виконав свої зобов'язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків та погашення виниклої заборгованості.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» є належним позивачем у справі так як:
18.02.2022 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 , було укладено договір №615195191.
28.11.2018 між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 про відступлення прав вимог, та додаткові угоди до договору факторингу щодо продовження терміну дії договору факторингу № 28/1118-01. Відповідно до умов якого ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон плюс» прийняло права вимоги за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу №28/1118-01.
30.10.2023 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01 відповідно до умов якого ТзОВ «Таліон плюс» відступив, а ТзОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» прийняла права вимоги за договором №615195191 від 18.02.2022.
29.05.2025 між ТзОВ «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №29/05/25-Е відповідно до умов якого ТзОВ «Онлайн фінанс» відступив, а ТзОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняла права вимоги за договором №615195191 від 18.02.2022.
За таких обставин, до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» починаючи з 29.05.2025 відповідно до договору факторингу №29/05/25-Е перейшло право вимоги за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022, що укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору.
Відповідно до реєстру боржників №б/н за договором факторингу №29/05/25-Е від 29.05.2025 від ТзОВ «Онлайн фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 22160,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов'язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьому чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Станом на день формування позовної заяви, а саме 24.06.2025 відповідач ОСОБА_1 має існуючу перед позивачем заборгованість за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022 на загальну суму 22160,60 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відтак, задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2442,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., що разом становить 9442 гривень 40 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» ЄРДПОУ 42986956 - заборгованість за кредитним договором №615195191 від 18.02.2022 станом на 24.06.2025 у розмірі 22160 (двадцять дві тисячі сто шістдесят) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» ЄРДПОУ 42986956 - 2422 гривні 40 копійок судового збору та 7000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9422 (дев'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2025.
Повне найменування учасників справи та їхнє проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, засоби зв'язку 380955092154, електронна адреса: fincomace@gmail.com
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Крамар