125/1225/25
1-кп/125/83/2025
про продовження дії запобіжного заходу
21.07.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ;
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за № 12025020140000016 від 22.01.2025, про обвинувачення ОСОБА_3 , яка народилася 1988.01.25 у м. Красноярськ російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України,
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України. Під час підготовчого судового засідання прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 строком на 60 днів. У клопотанні вказано, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що зумовлює необхідність продовження їй запобіжного заходу. Метою продовження застосування запобіжного заходу прокурор вказав забезпечення виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов'язків, зокрема: прибувати за викликом до суду у призначений строк, а також підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду, утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні. У клопотанні вказано, що ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати. Прокурор вказує про такі ризики: переховуватися від суду, оскільки санкція інкримінованої ОСОБА_3 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна у значній мірі обмежити її права й свободи, у тому числі право на свободу пересування, то думки останньої з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності даного ризику; незаконно впливати на свідків, даний ризик доводиться тим, що ОСОБА_3 , розуміючи, що їй у разі доведення вини загрожує покарання у виді позбавлення волі, може впливати на свідків, щоб останні змінили свої покази у суді. Ураховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, вид передбаченого покарання, а також те, що внаслідок вказаних правопорушень має місце підвищена суспільна небезпечність щодо збуту наркотичних засобів, з урахуванням ухвали Вінницького апеляційного суду, якою залишено ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту від 23.05.2025 без змін, єдиним запобіжним заходом, який, на думку прокурора, забезпечить належну поведінку обвинуваченої та виконання нею процесуальних обов'язків, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строк якого спливає 21.07.2025.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, що викладені у ньому.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив застосувати до обвинуваченої більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала позицію свого захисника, просила пом'якшити запобіжний захід. Пояснила, що усвідомлює, у якому злочині її обвинувачують, готова нести покарання, та на час розгляду кримінального провадження просила дозволити їй залишати місце проживання, оскільки їй необхідно оформити прийняття спадщини. Крім того, просила замінити їй місце відбування домашнього арешту. У квартирі, де зареєстроване її місце проживання, відсутнє електропостачання, не повністю є водопостачання. До того, як ОСОБА_3 була затримана та їй було обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, вона мешкала разом із сестрою у її будинку по АДРЕСА_2 , там і просила встановити їй відбувати домашній арешт.
Суд, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України, які відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років (ч. 1 ст. 307 КК України) та від шести до десяти років з конфіскацією майна (ч. 2 ст. 307 КК України).
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає, що під час розгляду питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слід керуватися положеннями ст. 194 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 23.05.2025 обвинуваченій ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, строком до 21.07.2025.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.06.2025 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги прокурора. Ухвалу слідчого судді Барського районного суду Вінницької області від 23.05.2025 про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту залишено без змін.
Вирішуючи питання доцільності подальшого застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_3 , суд виходить з такого.
Оскільки питання щодо продовження дії запобіжного заходу розглядається судом під час судового провадження, то питання обґрунтованості підозри сторонами не оспорювалося та судом не розглядалося.
Суд вважає, що ризики, які вважав доведеними слідчий суддя під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, продовжують існувати.
На виконання положень ст. 178 КПК України суд оцінив у сукупності такі обставини: тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у злочинах (санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі до десяти років з конфіскацією майна); молодий вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченої; відсутність міцних соціальних зв'язків у місці її постійного проживання; відсутність постійного місця роботи; відсутність даних про порушення умов застосованого раніше запобіжного заходу у виді домашнього арешту; ризик продовження або повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Суд вважає доведеними такі ризики, і на які вказував прокурор:
- переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_3 усвідомлює тяжкість та можливість призначення покарання, яке їй загрожує, а також, з огляду на те, що обвинувачена не має сталих соціальних зв'язків, ніде не працює, не одружена, не має постійного джерела прибутку, тому остання за наявності нагоди може залишити межі м. Бар Вінницької області та переховуватися від суду;
- незаконно впливати на свідків, даний ризик доводиться тим, що ОСОБА_3 , розуміючи, що їй у разі доведення вини загрожує покарання у виді позбавлення волі, може впливати на свідків, щоб останні змінили свої покази у суді.
Суд відхиляє аргументи сторони захисту про необхідність пом'якшення виду запобіжного заходу, з огляду на тяжкість злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , та з огляду на дані про її особу (не має сталих соціальних зв'язків, не працевлаштована). Крім того, стороною захисту не подано жодних документів для підтвердження обставин, на які посилалася у судовому засіданні обвинувачена. Разом з тим, суд вважає за можливе роз'яснити обвинуваченій, що вона вправі подати клопотання про зміну місця відбування домашнього арешту, долучивши до нього документи для підтвердження обставин, на які вона посилається.
Таким чином, на підставі викладеного, ураховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, наявність ризиків, які довів прокурор, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах заявленого прокурором клопотання.
Керуючись статтями 176-178, 181, 186-187, 205, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 на строк 60 днів.
Покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
Дата закінчення дії ухвали - 18.09.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали суду виготовлений та проголошений о 10:30 22.07.2025.
Суддя