22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/2732/25
провадження № 61-9317зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Осіяна О. М. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 18 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів - начальника відділу звернень громадян офісу Генерального прокурора України Оксани Федченко про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до заступника начальника управління організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів - начальника відділу звернень громадян офісу Генерального прокурора України ОксаниФедченко про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року повернуто особі, яка її подала.
16 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій він просив рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2025 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 09 червня 2025 року залишено без руху, надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів із дня вручення копії вказаної ухвали (провадження № 61-7325ск25).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.
від 08 липня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року (провадження № 61-7325ск25).
15 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 08 липня 2025 року про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Дундар І. О. Судді, які входять до складу колегії: Крат В. І., Краснощоков Є. В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2025 року (у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді
Краснощокова Є. В.) справу призначено судді-доповідачеві Дундар І. О. Судді, які входять до складу колегії: Крат В. І., Пархоменко П. І.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 висловив заперечення, щоб судді Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Крат В. І. розглядали та вирішували його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 08 липня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду, які входять до складу колегії - Дундар І. О., Крата В. І. від участі у розгляді справи № 754/2732/25 визнано необґрунтованою та передано іншому судді, який не входить до складу суду, визначеного у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2025 року, на виконання вимог частини першої статті 33 ЦПК України, визначено суддю-доповідача Осіяна О. М.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду: Дундар І. О., Крата В. І. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 08 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/2732/25.
21 липня2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 18 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Осіяну О. М. , а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Матеріали провадження передано судді Осіяну О. М. 22 липня 2025 року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Осіяна О. М. зводяться до незгоди з його судовим рішенням, яким вирішувалося питання заявленого ОСОБА_1 відводу суддям Дундар І. О. та Крату В. І., що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_3 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Осіяна О. М.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у її неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Осіян О. М. прямо заінтересований в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Осіяна О. М. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду
Осіяна О. М. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Осіян