22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 759/16939/24
провадження № 61-8918ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради, про негайне відібрання дитини,
У серпні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 29 січня 2025 року позовну заяву залишено без розгляду.
Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року задоволено. Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
14 липня 2025 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
17 липня 2025 року через підсистему Електронний суд до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
Заява мотивована, тим що зазначена колегія суддів ухвалила рішення у справі № 761/44907/24 з розгляду справи за заявою ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, тому на переконання ОСОБА_1 існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності суддів Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. при розгляді його касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 21 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Краснощокову Є. В.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ найважливішим є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості в демократичному суспільстві. Наявність безсторонності у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції оцінюється за двома критеріями: суб'єктивним, тобто з огляду на особисте переконання або поведінку конкретного судді у конкретній справі, і об'єктивним, тобто з урахуванням того, чи надає суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості (див. Hauschildt v. Denmark, № 10486/83, від 24 травня 1989 року, §§ 46, 48).
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини вважати, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. Belukha v. Ukraine, № 33949/02, від 09 листопада 2006 року, §§ 49, 50, 52).
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Аналіз вказаної заяви про відвід суддів Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. свідчить, що в ній відсутнє обґрунтування підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, зокрема, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності вказаних суддів, а її доводи зводяться виключно до незгоди з судовим рішенням ухваленим колегією суддів в іншій справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Тому у задоволенні заяви Лало В. В. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков