21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-8772зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Київський апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2025 року визнав, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року є зловживанням процесуальними правами; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення визнав неподаною та повернув заявнику.
21 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
26 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами).
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом (нововиявленими обставинами) повернуто заявнику.
12 травня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами).
Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом (нововиявленими обставинами) залишено без розгляду.
19 травня 2025 року до Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали (провадження № 61-6464ск25).
04 червня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, у якій заявник висловив недовіру судді Лідовцю Р. А.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А.від участі у розгляді справи відмовлено.
20 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року за нововиявленими обставинами, у якій висловив недовіру судді Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Є. В. від участі у розгляді справивизнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.від участі у розгляді справи відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року залишено без розгляду.
10 липня 2025 року на адресу Верховного Суду в електронній формі надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 03 липня 2025 року, у якій заявник одночасно висловив недовіру судді Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Є. В. від участі у розгляді справивизнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.від участі у розгляді справи відмовлено.
Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пунктів 2, 11 частини третьої статті 2 ЦПК України повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
За приписами частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (провадження № 14-92цс19) зроблено висновок про те, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Використання одними учасниками судового процесу нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства, а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Подібні висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21), в постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 274/4944/20.
У заяві про перегляд судового рішення ОСОБА_1 вживає зневажливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, що відображають ставлення заявника до судової гілки влади, інших учасників справи, надає зневажливу оцінку процесуальних дій та рішень у справі, а також особисту характеристику суддям, оцінку їхній професійній діяльності, що неприпустимо при оформленні процесуального документа.
Зокрема, заявник зазначає (мову оригіналу збережено): «Суддя Є. Краснощокова постановляє ухвалу щодо НЕЗАКОННОЇ СВОЄЇ Ж УХВАЛИ від 5.06.25 р.!!!!!!!!!!! Навіть розумово-відстала особь і то розуміє такий суддя на 99,99999999999 % постановить ухвалу, щоб свої дії «вигородити» (обілити своє беззаконня) … воно уви і сталося!!!!!!!!!!!!!», «окремо зупинюсь на нелицеприємних висловлюваннях у цій заяві про особу (це вищевказаний суддя)», «Для покарання з цього приводу є процесуальний примус, але врахуйте наступне (якщо звісно ви розумна людина…», «І на цій т.з. «об'єктивності» - т.з. «неупередженості» (це це я м*яко про т.з «справедливе судочинство» цього судді …. короче: я ж не дурень, щоб цю «лапшу» судді Є. Краснощокової проковтнути і їй за «це» ще й ПОДЯКУВАТИ!», «Може у вас і хоч «грам» СОВІСТІ І МОРАЛІ все ж є … я на ваше реагування подивлюсь і … потім «заціню» ваше беззаконня і подам на вас позовну заяву … мені постійна прихована неповага суддів КЦС (звісно з ким мав справу) до вимог КУ і до моїх прав вже набридла - прийшла черга діяти!»
У частині третій статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року в наведеній редакції виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв'язку з чим його заяву необхідно залишити без розгляду.
Крім того Верховний Суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 , що продовження зловживання процесуальними правами у справі № 754/1281/25 може призвести до застосування щодо нього заходів процесуального примусу, передбачених ЦПК України, зокрема накладення штрафу.
Керуючись статтями 12, 43, 44, 260, 263 ЦПК України,
Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року у справі № 754/1281/25.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков