22 липня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1281/25
провадження № 61-9172зно25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду від 04 липня 2025 року, від 16 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», комунального підприємства «Київкомунсервіс», комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2025 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. від участі у розгляді заяв ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду від 02 червня 2025 року, від 05 червня 2025 року, від 23 червня 2025 року у цій справі відмовлено.
10 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Синельникову Є. В., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Є. В. від участі у розгляді заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у цій справі відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у справі № 754/1281/25 повернуто заявнику. Доповнення ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
18 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд ухвал Верховного Суду від 04 липня 2025 року, 16 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Синельникову Є. В., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Синельникову Є. В.
Матеріали провадження передано судді Синельникову Є. В. 21 липня 2025 року.
21 липня 2025 року до Верховного Суду надійшло доповнення ОСОБА_1 до заяви про перегляд ухвал Верховного Суду від 04 липня 2025 року, від 16 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у тексті якої висловлено недовіру судді Синельникову Є. В., а також заперечення проти того, щоб вищезгаданий суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, заява N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви та доповнення до неї вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Синельникова Є. В. зводяться до незгоди з його судовими рішеннями, якими вирішувалося питання заявленого ОСОБА_1 відводу судді Лідовцю Р. А. та повернення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 04 липня 2025 року за нововиявленими обставинами у цій справі, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_1 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Синельникова Є. В.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви та доповнення не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявності об'єктивних сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Синельников Є. В. прямо заінтересовані в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Синельникова Є. В. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Верховного Суду Синельникова Євгена Володимировича передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников