21 липня 2025 року
м. Київ
справа № 535/508/23
провадження № 61-8929ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури
на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2025 року у справі
за позовом керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області до Борівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу та повернення земельної ділянки,
У квітні 2023 року керівник Ізюмської окружної прокуратури Харківської області
в інтересах держави звернувся до суду із вищевказаним позовом до Борівської селищної ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив суд: 1) визнати незаконним та скасувати рішення ХІV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02 серпня 2021 року №117 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Борівської селищної ради, за межами населених пунктів, гр. ОСОБА_1 », яким передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га кадастровий номер 6321084000:01:005:0325, за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га з кадастровим номером 6321084000:01:005:0325, укладений 06 листопада 2021 року між ОСОБА_1
та ОСОБА_2 , посвідчений та зареєстрований 06 листопада 2021 року за № 1849 приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області Бондаренком О. I.; 3) зобов'язати ОСОБА_2 повернути у комунальну власність територіальної громади Борівської селищної ради Харківської області земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства,
площею 2,0000 га кадастровий номер 6321084000:01:005:0325, яка знаходиться
за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області.
Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року позов керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення XIV сесії VIII скликання Борівської селищної ради від 02 серпня 2021 №117 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Борівської селищної ради, за межами населених пунктів, гр. ОСОБА_1 », яким передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га кадастровий номер 6321084000:01:005:0325, за межами населених пунктів на території Борівської селищної ради Харківської області.
Витребувано на користь Борівської селищної територіальної громади в особі Борівської селищної ради з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га кадастровий номер 6321084000:01:005:0325, яка знаходиться за межами населених пунктів
на території Борівської селищної ради Харківської області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2025 рокуапеляційні скарги ОСОБА_2 та Борівської селищної ради Ізюмського району Харківської області задоволено.
Заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову керівника Ізюмської окружної прокуратури Харківської області відмовлено.
10 липня 2025 року заступник керівника Полтавської обласної прокуратури
із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду
із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2025 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 28 травня 2024 року залишити в силі.
Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.
Хоча заявник і зазначає, що звернувся до суду касаційної інстанції із зазначеною касаційною скаргою у тридцятиденний строк після отримання повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду, проте питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Заявником у змісті касаційної скарги хоча і зазначається, що остання подана
у межах строку на касаційне оскарження у зв'язку із тим, що копія повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду надійшла до електронного кабінету Полтавської обласної прокуратури 13 червня 2025 року (на підтвердження надає докази), проте, з урахуванням того, що повний текст оскаржуваної постанови Полтавського апеляційного суду складено 02 червня 2025 року, касаційна скарга подана із пропуском строку на касаційне оскарження, водночас, як вже зазначалось, до останньої не додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, що не змінює порядок касаційного оскарження, встановлений ЦПК України.
Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили,
є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою у зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, заявникові необхідно звернутися до суду касаційної інстанції
із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України уразі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2025 рокузалишити
без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник