17 липня 2025 року
м. Київ
справа № 824/33/25
провадження № 61-6644ав25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Крата В. І.,Пархоменка П. І.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль А. В.,
учасники справи:
заявник (відповідач у арбітражному спорі) - A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O.,
заінтересована особа (позивач у арбітражному спорі) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Новаагро»,
за участю представників:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Новаагро» -Чоломбитько Ю. О., Крайза О. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28) апеляційну скаргу A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O., яка подана представником Коростильовим Сергієм Васильовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 рокув складі судді Головачова Я. В. у справі за заявою A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 31 грудня 2024 року в справі № 554/2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (Україна) до A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (Словацька Республіка) про стягнення заборгованості за поставлений товар, неустойки за порушення строку оплати, трьох відсотків річних, витрат на правову допомогу та витрат зі сплати арбітражного збору,
Короткий зміст вимог заяви
У березні 2025 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (Словацька Республіка) звернулось з заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року в справі № 554/2023.
Заява мотивована тим, що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 31 грудня 2024 року у справі № 554/2023 стягнено з А.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (Словацька Республіка) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Новаагро» (далі - ТОВ «ТБ «Новаагро») (Україна) 273 743,60 євро - заборгованість за поставлений товар, 88 932,07 євро - неустойка, 6 937,17 євро - три відсотки річних, 2 175,53 євро - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 9 637,45 євро - відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 381 423,82 євро.
Підставою для скасування рішення є підпункту «б» та «г» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України, а саме відсутність у МКАС при ТПП України компетенції на вирішення спору у зв'язку зі зміною сторонами арбітражної угоди стосовно вирішення спору.
07 листопада 2022 року ТОВ «ТБ «Новаагро» і A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. уклали контракт № 0711/1, у пункті 10 якого визначено умови стосовно арбітражу, а саме визначено вирішувати всі суперечки та спори, в тому числі в МКАС при ТПП України. Цього ж дня, 07 листопада 2022 року, між сторонами укладено додаткову угоду до контракту, в якій пункт 10 Контракту викладено у новій редакції, зокрема визначено, що всі суперечки та спори між сторонами будуть вирішуватися в Господарському суді Харківської області.
За приписами статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" обмін підписаних версій додаткових угод між сторонами можна вважати "письмовою угодою", адже для чинності арбітражної угоди не має значення чи обмінялись сторони оригіналами угоди, чи лише сканованими копіями з використання електронної пошти, а важливо аби була дотримана письмова форма. Проте, арбітражний суд не досліджував процедуру, яка визначена в контракті щодо набрання юридичної чинності додатків до контракту, як передбачено його пунктом 11.5, а лише допустив, що цей документ є неналежним доказом.
Зі сторони ТОВ «ТБ «Новаагро» не надходили пропозиції до A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. стосовно скасування додаткової угоди від 07 листопада 2022 року та заявник не погоджував такі дії.
Отже, арбітражна угода укладена в письмовій формі, підписана сторонами контракту, містить точне офіційне найменування Господарського суду Харківської області.
Крім того, ТОВ «ТБ «Новаагро» зверталось з тотожними вимогами спочатку до Господарського суду Харківської області, де позов залишений без розгляду. Зокрема, в грудні 2023 року товариство подало до господарського суду заперечення проти вирішення спору в Господарському суді Харківської області, адже за умовами контракту сторони погодили вирішувати всі суперечки в МКАС при ТПП України.
Надалі, а саме 12 квітня 2024 року, заявник подав зустрічний позов. Проте ТОВ «ТБ «Новаагро» 28 травня 2024 року подало заяву про залишення позову без розгляду, у зв'язку з тим, що останній не відноситься до компетенції господарського суду.
З огляду на викладене A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. просило скасувати рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року в справі № 554/2023.
Короткий зміст судових рішень апеляційного суду як суду першої інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року в задоволенні заяви A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване.
При зверненні до суду з заявою про скасування рішення арбітражного суду, заявник зазначав, що рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору, що згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України є підставою для його скасування.
Ці доводи заявника не можуть бути прийняті до уваги суду, з наступних підстав.
Згідно з матеріалами справи та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо хронології процесуальних подій у справі господарського суду № 922/2189/23 встановлено, що:
у травні 2023 році ТОВ «ТБ «Новаагро» зверталося до Господарського суду Харківської області із позовом до A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про зобов'язання виконання умов декількох контрактів, в тому числі контракту від 07 листопада 2022 року № 0711;
ухвалою Господарського районного суду Харківської області від 12 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 922/2189/23;
19 липня 2023 року від ТОВ «ТБ «Новаагро» надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 статті 226 ГПК України;
28 грудня 2023 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. направило до Господарського суду Харківської області заперечення проти вирішення спору в господарському суді, які 15 січня 2024 року було доповнено через електронний кабінет суду;
ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 січня 2024 року провадження у справі № 922/2189/23 зупинено до судового засідання, призначеного на 23 липня 2024 року;
12 квітня 2024 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O подало до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву до ТОВ «ТБ «Новаагро» про визнання нарахування боргу безпідставним внаслідок неналежного виконання умов контракту;
28 травня 2024 року ТОВ «ТБ «Новаагро» подало до господарського суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України;
ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 червня 2024 року провадження у справі №922/2189/23 поновлено;
іншою ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 червня 2024 року, яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29 липня 2024 року, у задоволенні заяви A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. до ТОВ «ТБ «Новаагро» про визнання нарахування боргу безпідставним повернуто позивачу за цим позовом;
ухвалою Господарського районного суду Харківської області від 04 червня 2024 року позовну заяву ТОВ «ТБ «Новаагро» залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді;
ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року змінено ухвалу Господарського районного суду Харківської області від 04 червня 2024 року щодо підстав залишення без розгляду, а саме залишено без розгляду у зв'язку з поданням відповідної заяви позивачем (пункт 5 статті 226 ГПК України).
Також згідно відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень, після повернення A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. ухвалою суду від 03 червня 2024 року зустрічної позовної заяви, останній знову подав до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву до ТОВ «ТБ «Новаагро» про визнання нарахування боргу безпідставним внаслідок неналежного виконання умов контракту. Ця зустрічна позовна заява ухвалою Господарського суду Харківської області від 13 серпня 2024 року повернута A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O.
Як вбачається із оспорюваного рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року у справі № 554/2023 представник A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. заперечував компетенцію МКАС при ТПП України розглядати спір за позовом ТОВ «ТБ «Новаагро».
Отже, у документах поданих до Господарського суду Харківської області A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. стверджував про непідсудність господарському суду спору, який виник між сторонами з контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1, заперечуючи факт укладення сторонами додаткової угоди про зміну арбітражного застереження, передбаченого Контрактом від 07 листопада 2022 року № 0711/1; констатував, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до МКАС при ТПП України або в ЛМАС.
Через три місяці після подання заперечень щодо відсутності правових підстав вирішувати спір у господарському суді A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. звернулось із зустрічною позовною заявою до господарського суду, цим самим визнавши юрисдикцію Господарського суду Харківської області.
Звертаючись до суду з заявою про скасування рішення МКАС A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. змінив свою позицію на протилежну: став наполягати на підсудності Господарському суду Харківської області спору, що виник між сторонами, посилаючись на положення розділу 10 контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1 у редакції додаткової угоди від 07 листопада 2022 року та заперечувати компетенцію МКАС при ТТП України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що поведінка A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. у питанні щодо компетенції суду, який повинен розглядати спір між сторонами,є суперечливою.
Таким чином, заявник не мав права на оспорення своєї попередньої поведінки. Тому остання позиція A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про те, що в додатковій угоді до контракту, яка є чинною, сторони погодили вирішення спорів в Господарському суді Харківської області не може бути підставою для скасування оспорюваного рішення МКАС, згідно вимог підпункту «в» частини першої статті 459 України.
Інші доводи заяви зводяться до незгоди з цим рішенням по суті спору, неправильне застосування ним норм матеріального права. Проте, виходячи з тлумачення норм у розділі VIII ЦПК України та розділу VII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, адже національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, не може вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Додатковою ухвалою Київського апеляційного суду від 16 травня 2025 року заяву ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволено.
Стягнено з A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. на користь ТОВ «Торговий будинок «Новаагро» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
23 травня 2025 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (Словацька Республіка) через свого представника Коростильова С. В. подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким заяву про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року у справі № 554/2023 задовольнити і скасувати відповідне рішення міжнародного комерційного арбітражного суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
суд неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права щодо оцінки арбітражної угоди та компетенції МКАС при ТПП України. Підставою для скасування арбітражного рішення є відсутність у МКАС при ТПП України компетенції розглядати спір, що виник з контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1. Додатковою угодою без номера до контракту № 0711/1, яка датована тією ж датою - 07 листопада 2022 року, сторони домовилися змінити пункт 10 контракту та викласти його у новій редакції, встановивши, що всі суперечки та спори, що можуть виникнути за контрактом, будуть вирішуватися у Господарському суді Харківської області відповідно до законодавства України. Таким чином, додаткова угода виключила МКАС при ТПП України з переліку компетентних органів для вирішення спорів щодо контракту;
відмовляючи у скасуванні арбітражного рішення, суд правильно зазначив, що для чинності арбітражної угоди не має значення чи обмінялись сторони оригіналами угоди, чи лише сканованими копіями з використання електронної пошти, а важливо аби була дотримана письмова форма. Проте арбітражний суд не досліджував процедуру, яка визначена в контракті щодо набрання юридичної чинності додатків до контракту, як передбачено його пунктом 11.5, а лише допустив, що цей документ є неналежним доказом. Незважаючи на це суд не зробив належних висновків і не перевірив самостійно чинність додаткової угоди відповідно до погодженої сторонами процедури;
у пункті 11.5 контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1 прямо передбачено, що сторони допускають можливість підписання контракту та додатків до нього в підписаній, відсканованій, направленій на електронну адресу: що зазначена у контракті, роздрукованій та підписаною іншою стороною формі, при цьому отриманий документ має юридичну чинність до моменту обміну сторонами його оригіналами з печатками і підписами сторін. Ця умова договору є ключовою. Вона означає, що відсканована копія додаткової угоди, підписана сторонами, набувала юридичної чинності незалежно від фізичного обміну оригіналами. Навіть відсутність оригіналів (на яку посилається суд) не свідчить про нечинність угоди, якщо її укладення відбулось у передбаченій договором «електронній» формі. Документи справи містять копію такої додаткової угоди, а скаржник неодноразово заявляв про факт її укладення саме у такій формі. При цьому стаття 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» визнає письмову форму арбітражної угоди, укладену, зокрема, шляхом обміну електронними повідомленнями, що забезпечують фіксацію угоди. Умови пункту 11.5 контракту деталізують цей спосіб для відносин сторін. Ігнорування цієї умови та фактична вимога «оригіналів» чи окремих доказів «направлення» або «отримання» електронних копій, тоді як сама угода набуває чинності з моменту направлення підписаної відсканованої копії згідно з договором, є неправомірним та суперечить волі сторін;
суд помилково відмовив у скасуванні арбітражного рішення, посилаючись на суперечливу поведінку A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. у питанні щодо компетенції суду, застосувавши доктрину «venire contra factum proprium» та навівши приклади нібито зміни позиції скаржника в межах провадження Господарського суду Харківської області в справі № 922/2189/23 (заперечення проти юрисдикції суду, посилання на можливість звернення до МКАС, заперечення факту укладення додаткової угоди). Суперечлива поведінка сторони не є передбаченою статтею 459 ЦПК України та статтею 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» підставою для скасування (або для відмови у скасуванні) рішення міжнародного комерційного арбітражу. Перелік підстав, встановлений нормами закону та є вичерпним. Застосування доктрини «venire contra factum proprium» як підстави для відмови у задоволенні заяви про скасування рішення МКАС при ТПП України поза межами, визначеними законом, є істотним порушенням норм процесуального права;
посилання суду на процесуальну поведінку скаржника в межах справи № 922/2189/23, де ТОВ «ТБ «Новаагро» звертався до господарського суду із позовом про виконання умов контракту, а скаржник у цій справі спочатку заперечував непідсудність господарському суду і заперечував факт укладення сторонами додаткової угоди про зміну арбітражного застереження, потребує детального тлумачення контексту. Ці дії були здійснені в рамках іншого судового процесу, ініційованого проти скаржника, і їх метою був захист, зокрема шляхом постановки питання про юрисдикцію. Заяви, подані у справі, відображали поточну процесуальну стратегію, але не могли скасовувати фактичного стану справ, підтвердженого письмовими документами - укладеною додатковою угодою від 07 листопада 2022 року та умовами контракту № 0711/1. Тому висновок суду про те, що скаржник нібито «не мав права на оспорення своєї попередньої поведінки» за правилами доктрини «venire contra factum proprium», необґрунтовано обмежує право скаржника на захист, оспорення юрисдикції арбітражу (що є окремою, встановленою законом, підставою для скасування), та з'ясування обставин щодо дійсної, чинної на момент арбітражного провадження, арбітражної угоди. Навіть якщо припустити, що скаржник у певний момент часу робив заяви, які на перший погляд суперечили одна одній (що було обумовлено складною процесуальною ситуацією з паралельними процесами), це не може стати підставою для відмови у скасуванні рішення арбітражу, якщо наявна законна підстава для такого скасування, а саме відсутність у арбітражу компетенції, зумовлена зміною арбітражної угоди у спосіб, передбачений договором. Застосування доктрини «venire contra factum proprium» повинно відбуватися відповідно до вимог закону та не може створювати нові, не передбачені ЦПК України та Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» підстави для відмови у захисті порушеного права, зокрема права на скасування незаконного арбітражного рішення.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
09 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «ТБ «Новаагро» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що:
підстави для скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року в справі № 554/2023 на підставі підпунктів «а», «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України та в абзацах 1, 3 пункту 1 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» відсутні, що було правильно встановлено судом першої інстанції;
A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. не було надано доказів, які б підтверджували що у МКАС при ТПП України відсутня компетенція на вирішення спору за контрактом. Так, в розділі 10 узгодженого сторонами контракту викладено арбітражну угоду, відповідно до якої спори, що виникають за контрактом передаються на вирішення до МКАС при ТПП України (місто Київ) або Лондонського арбітражного суду на вибір продавця. Оригінал цього контракту із відповідними умовами наявний у обох сторін, а його укладення та зміст не заперечується жодною із сторін. ТОВ «ТБ «Новаагро» зазначає що сторонами не укладалась ані додаткова угода від 07 листопада 2022 року до контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1, ані будь які інші угоди про зміну арбітражної угоди, передбаченої у контракті. Натомість, A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O., стверджуючи про зміну арбітражної угоди, зазначеної у контракті шляхом укладення додаткової угоди від 07 листопада 2022 року ніяким чином не доводить таке твердження, зокрема заявник не надав ані до арбітражного суду під час розгляду справи № 554/2023, ані до Київського апеляційного суду жодного належного та допустимого доказу, які б беззаперечно свідчили про укладення сторонами контракту угоди про передачу спору за контрактом до Господарського суду Харківської області та відповідали вимогам, що ставляться до письмових доказів процесуальним законодавством. Спірні умови документа - додаткова угода не може бути прийнята до уваги під час вирішення питання щодо підсудності спору за контрактом, адже в обох сторін відсутні докази досягнення згоди між ними щодо умов, які містяться у документі (додатковій угоді), тому немає підстав вважати її укладеною. При цьому в жодної із сторін немає оригіналу додаткової угоди до контракту. Таким чином, вказаний документ не може встановлювати жодного юридичного факту, оскільки не відповідає встановленим чинним законом вимогам;
A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. за підписом як директора, так і представника подали заяви до Господарського суду Харківської області, в яких заперечували і укладення додаткової угоди від 07 листопада 2022 року, і компетенцію Господарського суду Харківської області на вирішення спору за контрактом від 07 листопада 2022 року № 0711/1. Схожа за змістом позиція була висловлена повторно представником A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. у доповненнях до заяви про заперечення проти вирішення спору в господарському суді від 16 січня 2024 року. Отже, з наведених заяв видно, що A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. притримувався позиції що компетентним судом є МКАС при ТПП України, додаткові угоди про зміну підсудності не укладались. Таким чином, A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. не надав суду доказів, які б підтверджували відсутність у МКАС при ТПП України повноважень на вирішення спору за контрактом від 07 листопада 2022 року № 0711/1. При цьому в кожному судовому органі займав суперечливу позицію заперечуючи одночасно і компетенцію Господарського суду Харківської області і МКАС при ТПП України на вирішення спору за указаним контрактом;
у пункті 11.5 контракту сторони погодили можливість підписання контракту та додаткових угод шляхом їх підписання, сканування, надсилання на електрону адресу, визначену у контракті, подальшого роздрукування та підписання іншою стороною. Тобто A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. ігнорує необхідність дотримання певного визначеного порядку для погодження додаткової угоди та намагається маніпулювати судом, зміщуючи акцент та спотворюючи погоджені сторонами умови контракту. ТОВ «ТБ «Новаагро» не отримувало та не надсилало жодної додаткової угоди до контракту ні на електронну пошту, зазначену в контракті, ні на якусь іншу. Додаткова угода ніколи не надсилалась і не отримувалась жодною зі сторін, в порядку, передбаченому контрактом, що свідчить про її неукладеність;
доктрина «venire contra factum proprium» правомірно використана судом першої інстанції відносно A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. під час ухвалення рішення в справі;
ТОВ «ТБ «Новаагро» вказувало, що не має можливості надати акт-приймання передачі наданих послуг, пов'язаних із оскарженням ухвали Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року в справі № 824/33/24, адже наразі невідомий обсяг наданих адвокатом послуг, зокрема пов'язаних з участю у судових засідання по справі. Таким чином, ТОВ «ТБ «Новаагро» надати строк 5 днів з дня ухвалення постанови за результатами розгляду апеляційної скарги A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року в справі № 824/33/24 на доведення розміру понесених судових витрат. Попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу, які ТОВ «ТБ «Новаагро» очікує понести у зв'язку з розглядом справи № 824/33/24 в апеляційному суді становить 40 000,00 грн.
17 червня 2025 року від ТОВ «ТБ «Новаагро» повторно надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що товариство 09 червня 2025 року вже подавало відзив на апеляційну скаргу у цій справі за допомогою підсистеми «Електронний суд». Проте 08 червня 2025 року на офіційному сайті Верховного Суду розміщено оголошення, згідно з яким приймання кореспонденції та процесуальних документів тимчасово призупинено у зв'язку з технічним збоєм. За таких обставин ТОВ «ТБ «Новаагро» вважало за необхідне подати відзив на апеляційну скаргу у цій справі повторно через канцелярію суду.
У липні 2025 року від ТОВ «ТБ «Новаагро» надійшли додаткові пояснення, в яких повідомило про те, що дії A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. є не просто спробою уникнути сплати боргу, а це цинічна спроба використати українську судову систему як інструмент для завдання шкоди українській економіці та ухилення від справедливості. Директор та власник компанії A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O., ОСОБА_1 , є особою, яка визнана винною у вчиненні тяжких корупційних злочинів, які завдали багатомільйонних збитків державним підприємствам України. Так, вироком Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним відчуженням державного майна, зловживанням повноваженнями службової особи та завданням державі значних матеріальних збитків. Згідно з вироком судом встановлений факт того, що його дії призвели до завдання збитків державі на десятки мільйонів гривень. Саме під його керівництвом було реалізовано схему незаконного виведення активів, яка охоплювала перехід у приватну власність об'єктів нерухомості, інфраструктурних об'єктів, а також організацію прощення боргу на користь пов'язаної компанії HL Agroholding S.R.O.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 824/33/25 та витребувано справу з Київського апеляційного суду.
У червні 2025 року матеріали справи № 824/33/25 надійшли до Верховного Суду, як суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O., справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року заяви представників ТОВ «ТБ «Новаагро» - адвокатів Чоломбитько Ю. О. та Крайза О. І. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити; забезпечено участь вказаних представників ТОВ «ТБ «Новаагро» у судовому засіданні, призначеному на 17 липня 2025 року об 11 год 00 хв, а також в інших судових засіданнях, які будуть призначені у цій справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Фактичні обставини справи
07 листопада 2022 року між ТОВ «ТБ «Новаагро» (продавець за контрактом) і A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (покупець за контрактом) укладений контракт № 0711/1, згідно з яким продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити кукурудзу, насипом, врожаю 2022 року, країна походження - Україна за ціною 260,00 євро за одну метричну тону у кількості 1 000,00 метричних тонн (пункт 1 контракту).
У пункті 10 контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1 визначено, що у разі якщо сторони не дійдуть взаємної згоди, спір між сторонами підлягає арбітражному врегулюванню у МКАС при ТПП України (місто Київ) або в Лондонському міжнародному арбітражному суді (ЛМАС) на вибір продавця. Сторони погоджуються, що Регламент ЛМАС, який діє на дату звернення до Лондонського міжнародного арбітражного суду стороною за цим контрактом, вважається включеним до цього контракту шляхом посилання на нього.
Пунктами 11.2. та 11.3. контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1 визначено, що контракт набуває чинності і з дня його підписання і діє до 31 грудня 2022 року. Будь-які зміни та доповнення до контракту повинні бути оформлені письмово у вигляді додатків до цього контракту і належним чином підписані уповноваженими представниками сторін.
05 грудня 2023 року ТОВ «ТБ «Новаагро» звернулося до МКАС при ТПП України із позовом до A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про стягнення заборгованості, неустойки та 3% річних, а також витрат по відшкодуванню арбітражного збору.
Рішенням МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року у справі № 554/2023 позов задоволено та стягнено із A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. на користь ТОВ «ТБ «Новаагро» 273 743,60 євро - заборгованості за поставлений товар, 88 932,07 євро неустойки, 6 937,17 євро - три відсотки річних, 2 175,53 євро на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, 9 637,45 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 381 423,82 євро.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
У судове засідання представник A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. Коростильов С. В. не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників заінтересованої особи, з'ясувавши обставини справи та здійснивши їх перевірку доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (частина перша статті 459 ЦПК України).
Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:
1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або
2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частина друга статті 459 ЦПК України).
До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися, зокрема, спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном (частина друга статті 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
Арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди (частина перша статті 7 вказаного Закону).
Кожна Договірна Держава визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникнути між ними у зв'язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об'єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду (частина перша статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набрала чинності для України 8 січня 1961 року).
За змістом цієї Конвенції зазначений обов'язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету й автономії арбітражної угоди) (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2025 року у справі № 824/139/24, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2025 року у справі № 824/134/24).
За змістом частини першої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і принципу «competence - competence» арбітражний суд може сам ухвалити постанову про свою компетенцію, зокрема щодо будь-яких заперечень, наявності або дійсності арбітражної угоди. З цією метою арбітражне застереження, що є частиною контракту, слід тлумачити як угоду, яка не залежить від інших умов контракту.
Автономність арбітражної угоди дає сторонам спірних правовідносин гарантію того, що спір у будь-якому випадку розгляне саме арбітраж. Роблячи арбітражне застереження, сторони зазвичай передбачають передання на вирішення арбітражу будь-яких спорів, включаючи спори щодо дійсності контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії цього застереження). Якби надалі сторона могла відмовитися від арбітражу та заперечувати компетенцію арбітрів, стверджуючи про недійсність контракту, то таку можливість завжди використовувала б недобросовісна сторона для зриву арбітражу (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від30 березня 2023 року у справі № 824/50/22).
Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки він не може переглядати ці рішення щодо суті вирішення спорів, вдаватися у повну перевірку чи переоцінку таких рішень (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2023 року в справі № 824/47/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року в справі № 824/72/24).
З питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі (стаття 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
Арбітражне рішення може бути скасоване судом, зазначеним в пункті 2 статті 6, лише у разі, якщо:
1) сторона, що заявляє клопотання про скасування, подасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді, зазначеній у статті 7, була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте, якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад третейського суду чи арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить будь-якому положенню цього Закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали цьому Закону; або
2) суд визначить, що: об'єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законодавством України; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (частина друга статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України).
Касаційний суд вже вказував, що
слід розмежовувати матеріальну та процесуальну добру совість як за сферою застосування, так і наслідками. Матеріальна добра совість регулюється, зокрема, пунктом 6 статті 3 ЦК України, а процесуальна, зокрема, статтею 44 ЦПК України;
процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті. Проявом принципу процесуальної доброї совісті є те, що особа (зокрема, позивач) навряд чи може висувати твердження несумісні з тією позицією, яка зайнята нею в судовому процесі, що вже відбувся. Принцип процесуальної доброї совісті навряд чи має толерувати непостійність учасників процесу, а навпаки покликаний забезпечити послідовну поведінку учасників спору. Адже суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри». Правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів (див., постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24)).
У справі, що переглядається:
при зверненні до суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року в справі № 554/2023 А.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. (Словацька Республіка) вказувало, що рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору, що згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України є підставою для його скасування;
суд першої інстанції виходив з того, що згідно з матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо хронології процесуальних подій у справі господарського суду № 922/2189/23 встановлено, що у травні 2023 році ТОВ «ТБ «Новаагро» зверталося до Господарського суду Харківської області із позовом до A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про зобов'язання виконання умов декількох контрактів, в тому числі контракту від 07 листопада 2022 року № 0711. Ухвалою Господарського районного суду Харківської області від 12 червня 2023 року відкрито провадження у справі № 922/2189/23. 19 липня 2023 року від ТОВ «ТБ «Новаагро» надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України. 28 грудня 2023 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. направило до Господарського суду Харківської області заперечення проти вирішення спору в господарському суді, які 15 січня 2024 року було доповнено через електронний кабінет суду. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18 січня 2024 року провадження у справі № 922/2189/23 зупинено до судового засідання, призначеного на 23 липня 2024 року. 12 квітня 2024 року A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O подало до Господарського суду Харківської області зустрічну позовну заяву до ТОВ «ТБ «Новаагро» про визнання нарахування боргу безпідставним внаслідок неналежного виконання умов контракту. 28 травня 2024 року ТОВ «ТБ «Новаагро» подало до господарського суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03 червня 2024 року провадження у справі №922/2189/23 поновлено. Іншою ухвалою Господарського суду Харківської області від 3 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29 липня 2024 року, у задоволенні заяви A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про поновлення процесуального строку для подання зустрічного позову відмовлено. Зустрічну позовну заяву A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. до ТОВ «ТБ «Новаагро» про визнання нарахування боргу безпідставним повернуто позивачу за цим позовом. Ухвалою Господарського районного суду Харківської області від 04 червня 2024 року позовну заяву ТОВ «ТБ «Новаагро» залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору, надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року змінено ухвалу Господарського районного суду Харківської області від 04 червня 2024 року щодо підстав залишення без розгляду, а саме залишено без розгляду у зв'язку з поданням відповідної заяви позивачем (пункт 5 частини першої статті 226 ГПК України);
суд першої інстанції також вказав, що з оспорюваного рішення МКАС при ТПП України від 31 грудня 2024 року у справі № 554/2023 вбачається, що представник A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. заперечував компетенцію МКАС при ТПП України розглядати спір за позовом ТОВ «ТБ «Новаагро». Отже, у документах поданих до Господарського суду Харківської області A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. стверджувало про непідсудність господарському суду спору, який виник між сторонами з контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1, заперечуючи факт укладення сторонами додаткової угоди про зміну арбітражного застереження, передбаченого Контрактом від 07 листопада 2022 року № 0711/1; констатувало, що позивач має право звернутися з відповідним позовом до МКАС при ТПП України або в ЛМАС. Через три місяці після подання заперечень щодо відсутності правових підстав вирішувати спір у господарському суді A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. звернулось із зустрічною позовною заявою до господарського суду, цим самим визнавши юрисдикцію Господарського суду Харківської області. При зверненні до суду із заявою про скасування рішення МКАС A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. змінив свою позицію на протилежну: став наполягати на підсудності Господарському суду Харківської області спору, що виник між сторонами, посилаючись на положення розділу 10 контракту від 07 листопада 2022 року № 0711/1 у редакції додаткової угоди від 07 листопада 2022 року та заперечувати компетенцію МКАС при ТТП України. Тому остання позиція A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про те, що в додатковій угоді до контракту, яка є чинною, сторони погодили вирішення спорів в Господарському суді Харківської області не може бути підставою для скасування оспорюваного рішення МКАС, згідно вимог підпункту «в» частини першої статті 459 України. Таким чином, суд дійшов висновку, що є суперечливою поведінка A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. у питанні щодо компетенції суду, який повинен розглядати спір між сторонами;
аналіз матеріалів справи свідчить, що:
07 листопада 2022 року сторони уклали контракт на поставку 1 000 тон кукурудзи. У контракті передбачили, зокрема, такі умови:
- «10. У разі якщо сторони не дійдуть взаємної згоди, спір між ними підлягає арбітражному врегулюванню у МКАС (місто Київ) або в Лондонському міжнародному арбітражному суду суді (далі - ЛМАС) на вибір продавця. Сторони погоджуються, що Регламент ЛМАС, який діє на дату звернення до ЛМАС стороною за цим контрактом, вважається включеним до цього контракту шляхом посилання на нього»;
- «11.3. Будь-які зміни та доповнення до контракту повинні бути оформлені письмово у вигляді додатків до цього контракту і належним чином підписані уповноваженими представниками сторін»;
- «11.5. Сторони допускають підписання цього контракту та додатків до нього в підписаній, відсканованій, направленій на електронну адресу, що зазначена у контракті, роздрукованій та підписаною іншою стороною формі, при цьому отриманий документ має юридичну чинність до моменту обміну сторонами його оригіналами з печатками і підписами сторін» (а. с. 41-43);
за змістом додаткової угоди, копія якої є у матеріалах справи, сторони узгодили зміни до пункту 10 контракту: «Усі суперечки та розбіжності, які можуть виникнути протягом строку виконання даного контракту або у зв'язку з ним, вирішуватимуться у Господарському суді Харківської області згідно з нормами матеріального та процесуального права, а також іншого чинного законодавства України. Місце розгляду спору - місто Харків, Україна. Мова арбітражу - українська».
відсутні належні та допустимі докази укладення додаткової або будь-якої іншої угоди про зміну арбітражної угоди;
ухвалою Господарського суду Харківської області від 04 червня 2024 року у справі № 922/2189/23 постановлено на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України залишити без розгляду позов продавця про стягнення з покупця заборгованості. Суд мотивував таке рішення тим, що компетентним органом для вирішення спору згідно з умовами контракту є МКАС при ТПП України, оскільки сторони не завершили процедуру укладення додаткової угоди;
постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року в справі №922/2189/23 змінено ухвалу суду першої інстанції, зокрема, в частині підстав залишення без розгляду позову продавця. Суд вказав, що у матеріалах справи є «копії додаткових угод», на яких згідно з візуальним дослідженням є підписи сторін і печатки підприємств; на судовому засіданні 27 червня 2024 року представник відповідача (покупця) визнав обставини укладення «додаткових угод до контрактів щодо зміни арбітражного застереження» (а.с. 51-53);
колегія суддів погоджується з висновком про відмову у задоволенні заяви A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. про скасування рішення МКАС при ТПП України. Останній у рішенні зазначив, що покупець, стверджуючи про укладення додаткової угоди, не надав жодних доказів надсилання на електронну пошту й отримання іншою стороною примірника такої угоди згідно з пунктом 11.5 контракту; жодна зі сторін не надала оригінал додаткової угоди, належним чином підписаний у письмовій формі згідно з пунктом 11.3 контракту. Те, що контракт не обмежує строк обміну оригіналами примірників додаткової угоди, не означає, що за відсутності у сторін відповідних оригіналів її укладення відбулося, зокрема і шляхом обміну копіями цієї угоди електронною поштою. Продавець, зокрема, стверджував, що контракт вимагав надсилати документи в електронній формі на визначені у ньому електронні адреси, і за потреби в обміні інформацією щодо контракту в електронній формі сторони вказані адреси використовували. Однак немає підстав вважати, що стосовно додаткової угоди відбувся обмін сканованими підписаними обома сторонами примірниками цієї угоди чи обмін її оригіналами. Доказів такого обміну, зокрема в електронній формі, покупець не надав, обмін копіями додаткової угоди у порядку, визначеному в контракті, не підтвердив;
на цей висновок не впливає вказівка у постанові Східного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі №922/2189/23 про те, що «в матеріалах справи наявні копії додаткових угод до контрактів. При візуальному дослідженні копій вказаних додаткових угод встановлено, що вони містять підписи сторін та печатки підприємств». Продавець не заперечував існування копії документа з назвою «додаткова угода». Спірним питанням було те, чи вчинили сторони контракту новий правочин, тобто чи мали місце такі дії обох сторін контракту, які відповідно до його умов засвідчують укладення додаткової угоди для зміни арбітражного застереження. Оскільки відсутні належні докази укладення додаткової угоди у порядку, передбаченому пунктами 11.3 і 11.5 контракту, висновок суду першої інстанції є правильним. За змістом цих пунктів укладення додаткової угоди не можна підтвердити показами свідка. Тому доводи покупця про те, що суд не дослідив умови контракту та не допитав свідка з приводу обставин укладення додаткової угоди є безпідставними;
A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. також стверджувало, що його заяви у справі № 922/2189/23 не були спрямовані на те, щоб заперечити юрисдикцію господарського суду, яку він визнав, подавши зустрічний позов. Проте за змістом контракту на чинність арбітражної угоди не впливає ні подання до господарського суду первісного позову продавця, ні зустрічного позову покупця. Посилання на те, що суд першої інстанції безпідставно застосував концепцію суперечливої поведінки, адже такої підстави для перегляду рішення МКАС у ЦПК України немає, є помилковим. Верховний Суд зауважує, що суд оцінює добросовісність сторін спору незалежно від підстав для скасування рішення МКАС, про які заявив боржник. Не є послідовною поведінка учасника спірних правовідносин, який у господарському суді заперечує проти юрисдикції цього суду та подає зустрічний позов, а надалі заперечує проти компетенції МКАС і не має належних доказів укладення додаткової угоди про зміну арбітражної угоди. При цьому колегія суддів сприймає пояснення продавця з приводу того, що він визнав помилковість власних дій з подання позову до господарського суду та звернувся до МКАС згідно з умовами контракту за відсутності належних доказів виконання вимог щодо укладення додаткової угоди;
згідно з принципом імунітету й автономії арбітражної угоди сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності суд у спірних правовідносинах тлумачить на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про безпідставність доводів покупця щодо відсутності компетенції МКАС розглядати цей спір.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для скасування рішення арбітражного суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд помилкового застосував правила доктрини « venire contra factum proprium » не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки зазначене посилання не призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
За наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу суд має право постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і залишення рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу без змін (пункт 1 частини шостої статі 457 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 374 ЦПК України).
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції повно, всебічно та правильно встановив обставини справи, ухваливши законне й обґрунтоване судове рішення з правильним застосуванням норм процесуального права, то апеляційна скарга A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O. задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Апеляційну скаргу A.X. AGROSLAVINVEST S.R.O., яка подана представником Коростильовим Сергієм Васильовичем , залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 02 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 18 липня 2025 року.
Судді: І. О. Дундар В. І. Крат П. І. Пархоменко