Справа № 463/3495/25
Провадження № 2/463/1365/25
21 липня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Бобрової Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Назара Р.М.
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про відсутність права ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору, -
Короткий зміст позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №198360377 від 27 липня 2021 року, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в розмірі 26 151 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №198360377 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п.1.1 договору, кредитодавець надав позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику. Після вчинених дій відповідача, 27.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 8 000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 .
Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів Відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.
В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №198360377 від 27.07.2021 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 26 151,00 грн.
У зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором позики, станом на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №198360377 від 27.07.2021 заборгованість становить 26 151 грн, яка складається з наступного: 8 000 грн - заборгованість по кредиту; 18 151 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає, що порушує права позивача, а тому просить стягнути таку в судовому порядку.
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом
Окрім цього, від представника відповідача до суду надійшла зустрічна позовна заява, якою просить визнати відсутнім право ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору №198360377 від 27 липня 2021 року, що укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що для підтвердження факту відступлення права вимоги заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. З позовних матеріалів справи вбачається, що договір факторингу, за яким згідно з доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором, було укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року. Разом з тим, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу. Вказане свідчить що предметом договір факторингу №28/1118-01, на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №198360377 від 27.07.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором подальшими кредиторами.
Також вважає, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором наданий позивачем витяг з Реєстру боржників, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України.
Проте такого Реєстру прав вимоги, оформленого відповідного до вказаного додатку, зокрема, підписаного сторонами договору факторингу, позивачем не надано, а зміст наданого витягу не відповідає вимогам, встановленим договором факторингу щодо форми реєстру прав вимоги, отже не підтверджує переходу права вимоги за Кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». До того ж такий витяг сформований на окремих аркушах та викликає сумніви у достовірності такого документу.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з відповідача є підстави для відмовити в повному обсязі.
Крім того, в розрахунках заборгованості (додатки 24, 25) невідомо звідки береться сума боргу в стовбці «До сплати», адже наприкінці стовбців «Сплачено» зазначені суми сплати, які відповідають сумам в ставцях «Нараховано». Тобто сплата відбулась повністю.
Таким чином є підстави для пред'явлення зустрічного позову про визнання відсутнім у позивача права на нарахування заборгованості. Задоволення зустрічної позовної заяви виключить підстави для нарахування заборгованості за первісним позовом.
Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю. (а.с. 11).
Із відповіді ГУ ДМС України у Львівській області від 29 квітня 2025 року отримано інформацію про реєстрацію місця проживання відповідача (а.с. 23).
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі (а.с. 24). Окрім цього, вказаною ухвалою витребувано у АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ 14360570), інформацію про рахунки відповідача ОСОБА_1 , про зарахування коштів (поступлення) на рахунок, що зазначений позичальником ОСОБА_1 , та інші дані.
26 травня 2025 року від АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до суду поступили матеріали на виконання ухвали судді Личаківського районного суду м. Львова від 12 травня 2025 року.
2 червня 2025 року до суду поступила зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про відсутність права ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 3 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про відсутність права ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору; зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»; постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 30 червня 2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про відсутність права ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору.
Відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», в якому зазначає, що позові вимоги є безпідставними.
Так, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги за договорами відступлення права вимоги, договорами факторингу, може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав або вимоги, що може виникнути в майбутньому на підставі, в даному випадку, існуючого кредитного договору на момент укладення договорів факторингу.
З позовних матеріалів вбачається, що договір факторингу №28/1118-01, за яким згідно з доводів позовної заяви відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором, було укладено між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року.
Вказане свідчить що предметом договір факторингу №28/1118-01, на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №198360377 від 27.07.2021, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором подальшими кредиторами.
З наведеного слідує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження переходу права грошової вимоги до відповідачки від первісного кредитора - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до кредитора - ТОВ «Таліон Плюс», відповідно не довів перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», тобто не довів перехід права вимоги на кожному етапі такої передачі, що є його процесуальним обов'язком.
Вважає, що не можна визнати належним доказом на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором наданий позивачем витяг з Реєстру боржників, зважаючи на те, що у цьому витягу зазначені лише номер і дата кредитного договору, прізвище позичальника та сума боргу, але не вказано, станом на яку дату нараховано заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, всі суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, напрямки та підстави їх нарахування та відсутні відомості про те, що матеріали кредитної справи (з даними про погашення кредиту та інше) передавались новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України.
Проте такого Реєстру прав вимоги, оформленого відповідного до вказаного додатку, зокрема, підписаного сторонами договору факторингу, позивачем не надано, а зміст наданого витягу не відповідає вимогам, встановленим договором факторингу щодо форми реєстру прав вимоги, отже не підтверджує переходу права вимоги за Кредитним договором від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». До того ж такий витяг сформований на окремих аркушах та викликає сумніви у достовірності такого документу.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки позивачем не було набуто у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором, в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за цим договором з відповідача є підстави для відмовити в повному обсязі.
Крім того, в розрахунках заборгованості (додатки 24, 25) невідомо звідки береться сума боргу в стовбці «До сплати», адже наприкінці стовбців «Сплачено» зазначені суми сплати, які відповідають сумам в ставцях «Нараховано». Тобто сплата відбулась повністю.
Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Крім того, звертає увагу суду, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 7 000 грн не співставні з сумою заборгованості в 26 151,00 грн. Просить зменшити розмір судових витрат на правову допомогу в разі задоволення позову.
Відзив на позов ОСОБА_1
19 червня 2025 року до суду надійшов відзив ТОВ «Юніт Капітал» на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому зазначається, що надані позивачем розрахунки створені первинним кредитором, а саме ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», ґрунтуються на первинних документах, які фіксують факт виконання госпоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах.
Отже, розрахунок заборгованості складений на підставі первинних документів бухгалтерського обліку є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості.
Вважає, що представник позивача за зустрічним позовом хибно зазначає, що за розрахунками заборгованості, підготовленими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», ОСОБА_1 28.09.2021 та 27.05.2024 повністю сплатила заборгованість. Проте, Позивачем за зустрічним позовом не надано суду жодного доказу, який би підтвердив сплату даного боргу.
Також, варто зазначити, що 28.09.2021 відбувся перехід права вимоги за кредитним договором до наступного кредитора, таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відобразило списання суми заборгованості Боржника (припинення визнання фінансового активу) в результаті відступлення права вимоги від Клієнта до Фактора, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником. Балансове списання у даному випадку стосується внутрішнього бухгалтерського обліку компанії, який відображає факт передачі боргу новому кредитору, але не стосується фактичного погашення боргу самим боржником, як безпідставно стверджує Представник Позивача за зустрічним позовом.
Будучи обізнаним із умовами кредитування, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню за тілом кредиту та відсотками на користь ТОВ «Юніт Капітал», який набув право вимоги первинного кредитора згідно договору факторингу.
Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки факторинг визначено п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження № 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 27.07.2021 р. не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору №198360377 від 27.07.2021 р. передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
Правова позиція товариства підтверджується усталеною позитивною судовою практикою в аналогічних правовідносинах на підставі ідентичного договору факторингу, згідно з якою суди неодноразово доходили до висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог.
Також зазначає, що подані витяги з реєстрів прав вимоги за договором факторингу відповідають вимогам, встановленим законодавством України.
На підтвердження передання первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача за кредитним договором Відповідач за зустрічним позовом надав Витяг з реєстру прав вимоги №153 від 28.09.2021 року, який укладений між сторонами на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. Даний витяг оформлений у фізичній формі та має усі необхідні реквізити, а саме: форму, назву, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами. Дані, зазначені в наданому Витягу, достатні для умов п.4.1. договору факторингу та відповідають вимогам, встановленим законодавством України.
Щодо копії Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 та скан-копії Витягу з Реєстру Боржників до договору №060325-У від 06.03.2025, оформлених у фізичній формі, вони також мають усі необхідні реквізити, а саме: назву, форму, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами.
Окрім цього, вважає, що боржниця, висуваючи такі заперечення та твердження, всупереч вимогам процесуального законодавства, не надала жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував її доводи. Таким чином, зустрічні позовні вимоги є безпідставними.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, у відзиві на позов та зустрічній позовній заяві просить проводити розгляд справи у їх відсутності.
Оглянувши матеріали справи та додані до неї письмові документи, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 265 ЦПК України, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 27.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідач уклали Кредитний договір №198360377 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV3EB76. Зокрема, 27.07.2021 2:27:35 год. Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору .
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до п.1.1 договору, Кредитодавець надав Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
27.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 8 000 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 .
З матеріалів виконання ухвали про витребування вбачається, що на рахунок ОСОБА_1 27.07.2021 надійшли кошти в розмірі 8 000 грн.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01.
Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину.
28.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору № 28/1118-01 продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції.
Відповідно до пункту 8.2 викладеного в новій редакції Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020), строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року.
31.12.2021 укладено Додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від Документ сформований в системі 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжується до 31.12.2022.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року право вимоги переходить від клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру права вимог.
Згідно п. 5.3.3. Фактор має право розпоряджатись Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
28.09.2021 р. відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 153 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 18 152,00 грн.
Наданий Витяг з реєстру прав вимог до договору факторингу №28/1118-01 містить підписи сторін, які підтверджують перехід права вимоги від Клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідно до положень вказаного Договору передача права вимоги здійснюється не за самим Договором факторингу, а в момент підписання Сторонами відповідного реєстру прав вимог. Тобто, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення є право вимоги до ОСОБА_1 .
Реєстр відступлення прав за кредитним договором, укладеним із Відповідачем підписаний між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» 28.09.2021 р., тобто у межах продовженого строку дії договору факторингу від 28 листопада 2018 року, що не суперечить закону.
Згідно з умовами договору факторингу, Клієнт зобов'язувався передати Фактору всі права вимоги, які зазначені в реєстрах прав вимоги.
Відповідно до матеріалів справи, 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 після укладання договору факторингу №28/1118-01 здійснила частковий платіж у розмірі 2 305,00 грн. на рахунок ТОВ «Таліон Плюс», що вбачається з розрахунку заборгованості, підготовленим ТОВ «Таліон Плюс».
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01. Надана копія договору факторингу містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору.
Відповідно до п. 8.2 договору строк дії договору закінчується 31.12.2024 р., але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
2.2. Предмет договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ).
Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.
27.05.2024 р. відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 26 151,00 грн.
Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром прав вимоги № 1 від 27.05.2024 до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024, долучено платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов'язків за Договором факторингу.
06.03.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 060325-У відповідно до умов якого Відповідачу за зустрічним позовом відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до п.9.3. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.2. цього Договору, та закінчується 30 жовтня 2026 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників, витяг долучено до позову.
Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
На підтвердження переходу права вимоги до позивача з позовною заявою долучено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 060325-У від 06.03.2025.
Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1 (форма Реєстру Боржників) до цього Договору.
Згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 26 151,00 грн.
Також, на підтвердження переходу права вимоги за Реєстром Боржників від 06.03.2025 до Договору факторингу № 060325-У від 06.03.2025, долучено платіжну інструкцію, що свідчить про сплату ціни продажу за вищезазначеним Реєстром та виконання Фактором своїх обов'язків за Договором факторингу.
Станом на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №198360377 від 27.07.2021, розмір заборгованості становить 26 151,00 грн, яка складається з наступного: 8000 грн - заборгованість по кредиту; 18 151,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Окрім цього, за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості. Окрім цього, за клопотанням представника позивача судом отриману інформацію про отримання відповідачем коштів.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання, що позивач підтверджує розрахунком, Суд також враховує, що відповідач жодним чином не спростувала наданий розрахунок та не заперечила факт порушення зобов'язання.
Щодо доводів представника відповідача про незрозумілість розрахунку, то в цій частині слід зазначити, що 28.09.2021 відбувся перехід права вимоги за кредитним договором до наступного кредитора, таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку відобразило списання суми заборгованості Боржника (припинення визнання фінансового активу) в результаті відступлення права вимоги від Клієнта до Фактора, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості Боржником.
Балансове списання - це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов'язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб'єкту (Фактору) внаслідок договору факторингу. Дана процедура передбачена Положеннями (стандарт) бухгалтерського обліку, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Національними стандартами бухгалтерського обліку та положеннями НБУ.
Балансове списання у даному випадку стосується внутрішнього бухгалтерського обліку компанії, який відображає факт передачі боргу новому кредитору, але не стосується фактичного погашення боргу самим боржником, як безпідставно стверджує Представник Позивача за зустрічним позовом.
Суд також вважає безпідставними доводи представника відповідача, що викладені у відзиві на позов та у зустрічному позові, які за своїм змістом є аналогічними, щодо того, що позивач не довів перехід права вимоги до нього з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України).
Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Оскільки факторинг визначено п. 3 ч.1 ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Зазначене узгоджується із правовими висновками, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження № 12-97гс18); від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18).
Укладання договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до виникнення кредитних правовідносин з ОСОБА_1 від 27.07.2021 р. не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки станом на момент укладення кредитного договору договір факторингу був чинним. Право вимоги по кредитному договору №198360377 від 27.07.2021 р. передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому ТОВ «Юніт Капітал» на підставі Реєстру, який оформлений належним чином.
Суд також погоджується із доводами представника позивача щодо того, що здійснивши аналіз умов укладених 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ТОВ «Таліон Плюс», 05 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» та 17 липня 2024 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» договорів, можна дійти висновку, що між цими особами було укладено саме договори факторингу, а не договори про відступлення права вимоги, предметом яких були як право вимоги, яка виникне в майбутньому (майбутня вимога), так і право вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога). При цьому, на момент складення реєстру боржників, відповідно до умов договорів факторингу, укладених між ТОВ «Манівео швидка фінансова компанія» та ТОВ «Таліон Плюс» та між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, за укладеним ним 21 грудня 2021 року кредитним договором №112727563 було дійсним, адже настав строк виконання за цим зобов'язанням з боку відповідача (позичальника). Такі договори укладено між юридичними особами, які є фінансовими установами, в судовому порядку недійсними не визнані, підстав вважати їх нікчемними, немає.
Як вбачається з розрахунку, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час подання позову за Кредитним договором №198360377 від 27.07.2021, розмір заборгованості становить 26 151,00 грн, яка складається з наступного: 8000 грн - заборгованість по кредиту; 18 151,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження, натомість вимоги відповідача за зустрічним позовом є безпідставними та належними доказами не підтверджуються.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору, у добровільному порядку кошти не повернув, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 26 151,00 грн, яка складається з 8000 грн - заборгованість по кредиту; 18 151,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Щодо судових витрат
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Що стосується клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, то відповідно до положень частини 5 і 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд вважає, що представником відповідача не доведено неспівмірності витрат на правничу допомогу, оскільки сторона відповідача представила акт виконаних робіт, який складений у відповідності до умов договору із врахуванням складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. А тому суд вважає, що підстав для зменшення витрат на правничу допомогу немає.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, а також витрати на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273 ЦПК України, суд -
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити, а в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» про відсутність права ТОВ «Юніт Капітал» на нарахування та вимогу стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по кредитному договору - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором № 198360377 від 27.07.2021 року у розмірі 26151,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн, що в загальному становить 9422,40 грн
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
дані позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163;
дані відповідача: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Дата складення, підписання судового рішення: 21 липня 2025 року.
Суддя Юлія БОБРОВА