печерський районний суд міста києва
757/58907/24-к
1-кс-3487/25
26 травня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 та інших,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, вилученого 31.05.2024 під час проведення обшуку, у кримінальному провадженні № 12023000000002164 від 20.11.2023,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12023000000002164 від 20.11.2023, яка полягає у неповерненні майна вилученого 31.05.2024 під час проведення обшуку за місцем здійснення діяльності шахрайського «колл-центру», за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві належить ОСОБА_21 , а саме:
- ОСОБА_12 - мобільний телефон iPhone 7 НОМЕР_1 , мобільний телефон iPhone 14рrо Мах фіолетового кольору, мобільний телефон Самсунг Гелексі S9 ІМЕІ НОМЕР_2 , ноутбук ERAZER Desktop-AJG9V05 (1 шт.), ноутбук DELL Desktop-CGU72V0 (1 шт.); ноутбук HP Desktop-TVQI3S5 (1 шт.); ноутбук HP Desktop-TQ45IOR (1 шт.); ноутбуки LENOVO Desktop-AJG9V05 (4 шт.); ноутбуки HP Desktop-AJG9V05 (4 шт.); ноутбук Fujitsu Desktop-AJG9V05 (1 шт.); ноутбук ByteSpeed Desktop-A7BL689 (1 шт.); ноутбук LENOVO WIN-U260VB9JR1H; ноутбуки DELL Desktop-AJG9V05 (5 шт.); ноутбук ASUS Desktop-AJG9V05 (1 шт.); ноутбук HP Model:HSTNN-C31C (1 шт.); ноутбук HP Desktop-IEE51G3 (1 шт.); ноутбук HP EliteBook 8570w (1 шт.); ноутбук HP Elitebook 840 (1 шт.); ноутбук MSI STEELSERIES SN:K 2007N0129356 (1 шт.); ноутбук MacBook PRO Serial C02 DN 9J7MD6M (1 шт.); ноутбук ACER SN:L7NRCV 03817330B (1 шт.); ноутбук Lenovo сірого кольору (1 шт.); ноутбук ASUS 144Ghz/Ryzen5/GTX1650 (1 шт.); ноутбук ASUS VIVOBOOK X712F (1 шт.), оригінал договору найму (оренди) нерухомого майна, оригінал договору оренди комп'ютерної техніки та оригінал акту приймання передачі комп'ютерної техніки;
- ОСОБА_17 - мобільний телефон iPhone 12 ІМЕІ НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_4 - мобільний телефон iPhone 12 Pro Мах ІМЕІ НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_19 - мобільний телефон iPhone 14рго ІМЕІ НОМЕР_5 ;
- ОСОБА_5 - мобільний телефон RedMi ІМЕІ НОМЕР_6 ;
- ОСОБА_13 - мобільний телефон RedMi None 9, ІМЕІ НОМЕР_7 ;
- ОСОБА_9 - мобільний телефон iPhone 12, ІМЕІ НОМЕР_8 ;
- ОСОБА_22 - мобільний телефон iPhone ІЗтіпі, ІМЕІ НОМЕР_9 ;
- ОСОБА_8 - мобільний телефон iPhone 11 НОМЕР_18, ІМЕІ НОМЕР_10 ;
- ОСОБА_18 - мобільний телефон Redmi Nome 8Т ІМЕІ НОМЕР_11 ;
- ОСОБА_20 - мобільний телефон iPhone 14Рrо ІМЕІ НОМЕР_12 ;
- ОСОБА_14 - мобільний телефон Редмі Ноут;
- ОСОБА_7 - мобільний телефон Айфон 12 про макс ІМЕІ НОМЕР_13 ;
- ОСОБА_6 - мобільний телефон айфон 11 про ІМЕІ НОМЕР_14 ;
- ОСОБА_15 - мобільний телефон САМСУНГ а 34 ІМЕІ НОМЕР_15 ;
- ОСОБА_10 - мобільний телефон айфон 14 про макс ІМЕІ НОМЕР_16 ;
- ОСОБА_16 - мобільний телефон Самсунг Гелексі а 10, IMEI НОМЕР_17 .
В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 31.05.2024 було проведено обшук у вказаному об'єкті нерухомого майна на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2024 у справі № 757/22702/24-к, під час виконання якої вилучено майно, на яке до цього часу не накладено арешт та яке непричетне до даного кримінального провадження, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.
У судове засідання слідчий/прокурор не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним. Разом з тим, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_23 подала до суду письмові заперечення, просить відмовити у задоволенні скарги, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2024 у справі № 757/22702/24-к прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення речей, предметів та документів, такі вилучені речі не є тимчасово вилученим майном у розумінні частини сьомої статті 236 КПК України
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась фіксація за допомогою технічних засобів.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутності осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, заслухавши думку особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов такого висновку.
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна, у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розслідується досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023000000002164 від 20.11.2023 за ч. 5 ст. 190 КК України.
20.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено клопотання слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення діяльності шахрайського «колл-центру», за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві належить ОСОБА_21 , з метою виявлення та вилучення зазначених у клопотанні речей та документів.
Відповідно до частини першої статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень частин 8, 9 статті 236 КПК України особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Слідчий суддя, при вирішенні даної скарги, враховує приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Частиною п'ятою статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, пункт 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» () [ВП], заява № 71243/01, пункт 93, від 25.10.2012).
ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, пункт 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А № 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пункти 49-62, від 10.05.2007).
У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пункти 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), пункт 50, Series A № 98).
Згідно зі статтею 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до статті 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
У судовому засіданні встановлено, що майно, вилучене відповідно до протоколу обшуку від 31.05.2024 у об'єкті нерухомого майна за місцем здійснення діяльності шахрайського «колл-центру», за адресою: АДРЕСА_1 , на поверненні якого наполягає представник володільців майна, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.05.2024 у справі № 757/22702/24-к, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.
Відтак, вилучене майно не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 169 КПК України, та процедура за частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги, за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що в даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя дійшов висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 16, 22, 26, 100, 107, 169, 170, 303, 305, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1