Справа №:755/13109/25
Провадження №: 2-о/755/519/25
"18" липня 2025 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу 15.07.2025 передано судді Коваленко І.В.
У справі, яка є предметом розгляду, заявник, посилаючись на норми ч.2 ст.104, ст.109 Сімейного кодексу України, ст.293 ЦПК України (розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей), просить суд:
«Розірвати шлюб ОСОБА_1 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Київ 2022року, про що в книзі реєстрації актів про одруження 16червня 2022року зроблено актовий запис 652307 2. Відновити ОСОБА_3 її дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ».
В обґрунтування заяви, посилається на те, що від шлюбу дітей подружжя не має. Фактично шлюбні відносини між ними припинені та спільне господарство не ведеться. За таких обставин подружжя вважає, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. (ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України)
Згідно ч. 3 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти; - яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; - умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається подружжям до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Проаналізувавши зміст поданої заяви та долучені до заяви матеріали, судом встановлено, що в даному випадку відсутні умови та обставини, зазначені в ч. 1 ст. 109 Сімейного кодексу України, які передбачають розгляд судом справи в порядку окремого провадження, а саме:
-відсутня згода та бажання обох з подружжя на розірвання шлюбу, оскільки заява подана лише одним з подружжя;
- подружжя від шлюбу дітей не мають;
-не укладено письмовий договір, який врегульовує питання про те, з ким із них буде проживати дитина, та яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто проживатиме окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи те, що з поданої ОСОБА_1 заяви вбачається спір про право, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 293, 315, 353, 354 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Роз'яснити ОСОБА_1 її право звернутись до суду в порядку цивільного судочинства у позовному проваджені, із додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: