21 липня 2025 рокуСправа №160/14947/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, з Центрального управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, з Центрального управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 грудня 2024 року позивач подав до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт з проханням виплатити йому підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом до нового місяця служби із попереднього місця служби. По теперішній час позивач очікував на виплату підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом до нового місяця служби, однак, станом на сьогодні військова частина НОМЕР_1 не здійснила зазначену виплату, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, оскільки вважає бездіяльність відповідача протиправною
Ухвалою суду від 26.05.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав; про час та місце розгляду справи повідомлений через систему Електронний суд.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 06 червня 2024 року № 840-РС, позивача було призначено на посаду старшого техніка роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 14.08.2024 № 178, позивача було виключено зі списків особового складу Центрального управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил України та направлено до нового місця служби - військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 № 110-РС, позивача призначено на посаду штаб-сержанта 3 категорії групи зв'язку та кібербезпеки штабу батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2024 № 238, позивач справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
04 грудня 2024 року позивач подав до командира військової частини НОМЕР_1 рапорт з проханням виплатити йому підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом до нового місяця служби (військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) із попереднього місця служби (Центральне управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил У країни, АДРЕСА_1 ).
Рапорт було зареєстровано у військовій частині НОМЕР_1 04.12.2024 за вхідним № 30320 та командиром військової частини було прийнято рішення у формі резолюції «НВПЕРС В НАКАЗ».
Однак, військова частина НОМЕР_1 не здійснила зазначену виплату, а тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За приписами п.1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011-ХІІ визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.
Також, аналогічні норми містяться і у пункті 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05.02.2018р. №45 (далі Порядок №45).
А у відповідності до пункту 2 Порядку №45 встановлено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:
- на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду;
- на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;
- на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.
Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов'язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім'ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім'ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.
Виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем відповідно до навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
У наказі зазначаються дата та номер наказу про призначення військовослужбовця на військову посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов'язків за посадою, дата вибуття з попереднього місця військової служби та прибуття на нове місце військової служби (на нове місце дислокації військової частини).
Військовослужбовцям, які на дату прибуття до іншого населеного пункту перебувають у розпорядженні відповідного командира, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється після призначення їх на посади та вступу до виконання обов'язків за посадами за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті (п.3 Порядку №45).
Отже, з аналізу наведених вище норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду, мають право на виплату їм підйомної допомоги після призначення їх на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою, яка виплачується їм за новим місцем військової служби.
Також зі змісту витягу з Наказу Генерального штабу Збройних Сил України від (по стройовій частині) №14.08.2024року № 178 вбачається, що позивача з 14.08.2024 року вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби смт село Бугаївка Харківської області та відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.08.2024 № 238, позивач справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Таким чином, з аналізу встановлених вище судом обставин у даній справі та вищенаведених приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату йому підйомної допомоги за таких умов, а саме: 1) у разі переїзду на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посаду; 2) після призначення його на посаду та вступу до виконання обов'язків за посадою за новим місцем військової служби в цьому населеному пункті.
Зважаючи на викладене, з метою відновлення порушеного права позивача суд дійшов висновку про визнання бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги та зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Розподіл витрат не здійснюється у відповідності до положень пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, з Центрального управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, з Центрального управління космічної підтримки Генерального штабу Збройних Сил України до військової частини НОМЕР_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін