21 липня 2025 рокуСправа № 160/19578/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін Станіслав Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Криворізька міська рада про про визнання протиправним та скасування рішення , -
03.07.2025 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Криворізька міська рада, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 (м. Кривий Ріг) №97-4-0.221232/165-21 від 06.07.2021 та №97-4-0.110,4-2555/301-23 від 10.02.2023 у частині застосування коефіцієнтів км?=2,45, км?=0,76 (у витязі від 06.07.2021) та ігнорування охоронних зон (0,0897 га - охоронна зона об'єкта енергетичної системи, 0,0897 га - охоронна зона інженерних комунікацій).
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 за 2021 та 2023 роки з урахуванням:
• охоронних зон (0,0897 га - охоронна зона об'єкта енергетичної системи, 0,0897 га - охоронна зона інженерних комунікацій);
• актуальних коефіцієнтів (зокрема, км?=2,47, км?=0,57, як зазначено у листі ГУ Держгеокадастру від 15.03.2023);
• коефіцієнта індексації НГО зі значенням 1 для 2021-2023 років відповідно до п. 9 підрозділу 6 розділу XX ПК України.
Ухвалою суду від 08.07.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 726,72 грн.;
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Позивач 10.07.2025 року надав суду докази доплати судового збору, інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви, а також заяву про поновлення строку звернення з позовом до суду.
Заява про поновлення строку звернення з позовом до суду обгрунтована наступним. Позивач дізнався про порушення своїх прав під час розгляду справи № 213/1474/24 в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу. У справі № 213/1474/24 позивачем заявлялось клопотання про призначення судової експертизи, яка мала встановити правильність застосування коефіцієнтів і врахування охоронних зон у витягах з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Ухвалою Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу від 23.10.2024 року призначено у справі № 213/1474/24 судовому експертизу, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.05.2025 року скасовано ухвалу Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу від 23.10.2024 року про призначення судової експертизи. Оскарження дій ГУ Держгеокадастру у справі №160/19578/25 є єдиним способом захистити права позвиача, оскільки нормативна грошова оцінка є ключовим доказом у справі №213/1474/24 для визначення суми стягнення безпідставно збережених коштів. Скасування ухвали про експертизу унеможливило перевірку нормативної грошової оцінки земельної ділянки в межах справи № 213/1474/24, а подання позову до адміністративного суду стало необхідним для визнання протиправними дій відповідача, зупинення дії витягів і перерахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказані обставини є об'єктивно непереборними, оскільки не залежали від моєї волі та унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, суд зазначає наступне.
Як слідує із заявлених позовних вимог, позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 (м. Кривий Ріг) №97-4-0.221232/165-21 від 06.07.2021 та №97-4-0.110,4-2555/301-23 від 10.02.2023 у частині застосування коефіцієнтів км?=2,45, км?=0,76 (у витязі від 06.07.2021) та ігнорування охоронних зон (0,0897 га - охоронна зона об'єкта енергетичної системи, 0,0897 га - охоронна зона інженерних комунікацій).
Як сам позивач зазначає у позовній заяві: в провадженні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться справа № 213/1474/24 за позовом Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки.
Ухвала Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі № 213/1474/24 датована 02.04.2024 року.
Як вказано в ухвалі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.10.2024 року та у постанові Дніпровського апеляційного суду від 07.05.2025 року у справі № 213/1474/24 витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 (м. Кривий Ріг) №97-4-0.221232/165-21 від 06.07.2021 та №97-4-0.110,4-2555/301-23 від 10.02.2023 додано до позовної заяви у справі № 213/1474/24.
Суд зазначає, що з 02.04.2024 позивач дізнався про порушення свого права, а отже строк звернення до суду у позивача настав з 02.04.2024р.
Однак до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивач звернувся 03.07.2025р.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.».
Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. Fгаnсе Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Також практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії»).
Суд не вважає, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суд з поважних та незалежних від нього причин, оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав діями Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:05:268:0002 (м. Кривий Ріг) №97-4-0.221232/165-21 від 06.07.2021 та №97-4-0.110,4-2555/301-23 від 10.02.2023 ще у квітні 2024 року; протягом шести місяців не звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав; судом не встановлено наявності у позивача непереборних та об'єктивних обставин, тобто таких, які не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду; сам факт скасування ухвали суду про призначення судової експертизи у іншій справі не є поважною причиною для поновлення строків звернення до суду, оскільки ухвала суду про призначення судової експертизи не є перешкодою для подання позовної заяви у іншій справі; вказане, на думку суду, свідчить про пасивну поведінку позивача.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За вказаних обставин позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Криворізька міська рада про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.В. Златін