01 жовтня 2024 рокуСправа №160/19187/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,-
16.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_2 виражені в направленні ОСОБА_1 , на посаду оператора (545542А);
- визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_1 виражені в переведені ОСОБА_1 , на посаду оператора (545542А);
- визнати протиправним та скасувати наказ № 172 від 14.06.2024 року виданий Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме пункт зазначеного наказу в частині зарахування ОСОБА_1 , до служби у Військовій частині НОМЕР_1 на посаду оператора (545542А).
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходить військову службу за контрактом. Обмеження по здоров'ю не дозволяли позивачу проходити військову службу, тому 08.06.2023 року він був переведений за стоном здоров'я до ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначений на посаду оператора. Надалі наказом військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 172 позивач був переведений на посаду оператора (545542А). Позивач вважає вищевказаний наказ про призначення його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду оператора незаконним, оскільки відповідач проігнорував вимоги закону, не перевірив стан його здоров'я та всупереч показанням та протипоказанням вказаним у довідці ВЛК та інших медичних документах здійснив переведення.
Ухвалою суду від 22.07.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
10.09.2024 року представником Військової частини НОМЕР_1 подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог.
ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
30.10.2019 року ОСОБА_1 уклав Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та рядового складу.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 21.03.2023 року № 2160 позивача на підставі статті 61-б графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - визнано обмежено придатним до військової служби. Непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
08.06.2023 року ОСОБА_1 був переведений до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року № 172 старший солдат ОСОБА_1 , за контрактом, гранатометник відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 06.06.2024 року № 184-РС, призначений на посаду оператора відділення радіоелектронної боротьби 2 взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 545542А, з 14.06.2024 року зарахувати до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всі види забезпечення, а на грошове забезпечення з 15.06.2024 року.
Позивач вважаючи вищевказаний наказ протиправним звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами частини 4 статті 2 вказаного вище Закону, передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджене Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008р. (далі - Положення №1153/2008), за п.90 якого встановлено, що необхідність і терміновість переміщення військовослужбовців, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі і визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби з урахуванням стану здоров'я, підготовки і досвіду служби, визначаються командирами (начальниками), які мають право призначати військовослужбовців на відповідні посади.
У відповідності до вимог підпункту 2 пункту 82 Положення №1153/2008 передбачено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється, на рівнозначні посади, зокрема:
- у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
- для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
- за сімейними обставинами - на особисте прохання;
- з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
- у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
- у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
- вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах;
- у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв'язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
Військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України - пункт 83 Положення №1153/2008.
Згідно пункту 110 наведеного Положення №1153/2008 установлено, що переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється, зокрема, між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування.
Військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця - пункт 112 згаданого Положення №1153/2008.
Згідно до п. 257 Положення №1153/2008 передбачено, що атестування військовослужбовців в особливий період проводиться в порядку, визначеному Міністерством оборони України. У разі подання документів щодо подальшого службового використання, нагородження чи присвоєння чергових військових звань військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами воєнного часу, на них складаються службові характеристики в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Структура і зміст службової характеристики військовослужбовців встановлена в Методичних рекомендаціях з приводу організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 19.04.2017р. №328 (далі - Методичні рекомендації).
У відповідності до п.4.1 розділу 4 вказаних Методичних рекомендацій установлено, що службова характеристика - це службовий документ, який визначає відповідність військовослужбовця займаній посаді, якість та результативність виконання ним посадових обов'язків; професійну підготовленість; індивідуальні риси в поведінці; результати службової діяльності та отриманого бойового досвіду військовослужбовцем.
Службова характеристика оформлюється на військовослужбовця в особливий період з метою встановлення, зміни або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу щодо призначення на посади, переміщення, звільнення з посад і зарахування у розпорядження, звільнення з військової служби та присвоєння їм військових звань (крім громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, та осіб, які призначені або призначаються на посади вищого офіцерського складу).
Згідно п.4.1.1 розділу 4 Методичних рекомендацій передбачено, що службова характеристика включає:
- відомості про службове становище військовослужбовця;
- текст службової характеристики, висновок і рекомендації безпосереднього командира;
- рішення посадової особи, яка затверджує службову характеристику;
- ознайомлення особи, на яку складається службова характеристика.
Приписами п.4.2 розділу 4 Методичних рекомендацій установлено, що службову характеристику складає безпосередній командир (начальник) для обґрунтування чітко визначеного кадрового рішення стосовно військовослужбовця, з визначенням висновку щодо відповідності займаній посаді та рекомендацій стосовно подальшого службового використання або його заохочення, зокрема, у разі переміщення на рівнозначну посаду із зазначенням причин, визначених підпунктом 2 пункту 82 Положення.
Затверджена та доведена до військовослужбовця встановленим порядком службова характеристика направляється до посадової особи з правом прийняття кадрового рішення відносно військовослужбовця, на якого складена характеристика.
При цьому, і абзацом другим підпункту «г» пункту 20.3 глави 20 розділу ІІ Наказу Міністерства оборони України №402, яким було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, передбачено, що одночасно з постановою ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням військової спеціальності, займаної посади, віку, роботи, що фактично виконується, пристосованості до неї того, хто пройшов медичний огляд у постанові у довільній формі вказується, які види служби та роботи протипоказані цій особі. Особи, визнані обмежено придатними до військової служби, - непридатні до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Системний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що з метою подальшого службового використання військовослужбовця (більш доцільного використання) на службі та прийняття кадрового рішення, яке реалізується наказами по особовому складу щодо призначення, переміщення, звільнення з посад військовослужбовців безпосереднім керівником такого військовослужбовця, складається відповідна службова характеристика за вищенаведеною формою із зазначенням у ній в обов'язковому порядку, а саме: висновку і рекомендацій безпосереднього командира щодо його подальшого службового використання (у другому розділі), рішення посадової особи, яка затверджує службову характеристику (у третьому розділі) із зазначенням причин переміщення на рівнозначну посаду, визначених підпунктом 2 пункту 82 Положення №1153/2008.
При цьому, військовослужбовці, які за висновком ВЛК визнані обмежено придатними до військової служби, можуть бути призначені на посади у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях та навчальних закладах.
А переміщення військовослужбовців, які визнані військово-лікарською комісією за станом здоров'я обмежено придатними до військової служби, з посад, що вони займають, на інші посади, на яких вони можуть виконувати обов'язки військової служби, повинно відбуватися, зокрема, з урахуванням стану їх здоров'я (п.90 Положення №1153/2008).
Так, як встановлено судом із наявних в матеріалах справи копій документів, відповідачами-1,2 були вчинені дії по переміщенню позивача шляхом звільнення його з попередньої посади, яку вій займав у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначення його на посаду - оператора відділення радіоелектронної боротьби 2 взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1
В той же час, як свідчать матеріали справи, прийняття вищевказаних рішень про переміщення позивача із посади у ІНФОРМАЦІЯ_3 на вищевказану посаду у військовій частини НОМЕР_1 відбулося відповідачами-1,2 без дотримання вимог вищенаведеної процедури, а саме: без складання службової характеристики стосовно позивача щодо його службового використання (більш доцільного використання), без прийняття рішення посадовою особою, яка має обов'язок затвердити службову характеристику, а також без врахування відповідачами-1,2 стану здоров'я позивача, якого було визнано обмежено придатним до військової служби згідно довідки ВЛК від 21.03.2023 року за № 2160 та без зазначення причин його переміщення на рівнозначну посаду, що є порушенням суб'єктами владних повноважень процедури прийняття таких рішень, встановленої п.п.4.1.1 п.4.1, п.4.2 розділу 4 згаданих вище Методичних рекомендацій, п.п.2 пункту 82, п.90 Положення №1153/2008.
Відповідачами-1, 2 на спростування вищенаведених встановлених судом обставин жодних доказів на вимогу суду не надано.
Відсутні в матеріалах справи і докази врахування відповідачами-1,2 стану здоров'я позивача, якого було визнано обмежено придатним до військової служби згідно довідки ВЛК від 21.03.2023 року № 2160, при проведенні переміщення позивача за вищенаведеним наказом у оспорюваній частині (такі докази відповідачами-1,2 не надані).
При цьому, зі змісту вищенаведеної довідки ВЛК №2160 від 21.03.2023р. судом було встановлено, що позивача було визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах, придатним до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.
Відповідно, із наведеного слідує, що при переведенні позивача на посаду оператора відділення радіоелектронної боротьби 2 взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 за оспорюваним вищенаведеним наказом відповідачами-1,2 фактично були проігноровані вимоги довідки ВЛК від 21.03.2023 року №2160 про те, що позивача було визнано обмежено придатним до військової служби лише у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах організаціях, навчальних закладах.
Таким чином, із наведених встановлених судом обставин з урахуванням того, що відповідачами-1,2 при вирішенні питання про переміщення позивача на рівнозначну посаду службова характеристики щодо подальшого службового використання (більш доцільного використання) позивача не складалась, рішення посадової особи, яка має обов'язок затвердити таку службову характеристику, не приймалось, позивача з такою службовою характеристикою не було ознайомлено, стан здоров'я позивача за довідкою ВЛК №2160 від 21.03.2023 року не враховувався (такі докази суду не надані), а також і враховуючи те, що вищенаведений оспорюваний наказ, не містить ні підстав, ні причин звільнення позивача з посади, яку він займав у ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначення його на посаду - оператора відділення радіоелектронної боротьби 2 взводу радіоелектронної боротьби роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , визначених п.п.2 п.82 Положення №1153/2008, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ № 172 від 14.06.2024 року виданий Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме пункт зазначеного наказу в частині зарахування ОСОБА_1 , до служби у Військовій частині НОМЕР_1 на посаду оператора (545542А), як акти індивідуальної дії суб'єктів владних повноважень, не відповідають критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
Верховний Суд уже роз'яснював, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень. І, навпаки, не наведення мотивів прийняття рішень «суб'єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019р. у справі №826/6528/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 10.01.2020р. у справі №2040/6763/18, від 02.12.2021р. у справі №280/5176/20).
Також і Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі факти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору - пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівська», пункти 156-157,159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд.проти Кіпру», пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії».
Враховуючи наведене, аналіз згаданих приписів Положення №1153/2008 та Методичних рекомендацій, дає суду підстави вважати, що висновок про звільнення військовослужбовця - позивача із займаної посади, яку він займав у ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначення його на посаду у Військовій частині НОМЕР_1 має ґрунтуватися не на суб'єктивному сприйнятті службової діяльності військовослужбовця безпосереднім і прямим начальником, а на об'єктивних показниках його службової діяльності, що підтверджено документально, а також з урахуванням стану здоров'я військовослужбовця, який за висновками ВЛК визнаний обмежено придатним до військової служби, що прямо та чітко передбачено п.90 Положення №1153/2008.
Виконання правил, установлених п.п.2 пункту 82 та пункту 90 Положення №1153/2008 є імперативним обов'язком суб'єктів владних повноважень, проте, у даних правовідносинах, такий обов'язок відповідачами-1,2, було проігнорувано.
З огляду на наведені вище встановлені судом обставини порушення суб'єктами владних повноважень (відповідачами-1,2) у справі своєї ж процедури прийняття рішень (оспорюваних наказів), встановленої п.п.2 ст.82, п.90 Положення №1153/2008, недотримання проаналізованих вище приписів Методичних рекомендацій, які полягають у не складанні службової характеристики щодо позивача (з метою більш доцільного використання), не прийняття рішення безпосереднім керівником позивача, який повинен затверджувати службову характеристику, не врахування при переміщенні позивача на рівнозначну посаду до військової частини НОМЕР_1 за оспорюваними наказами стану здоров'я позивача згідно інформації, наведеній у довідці ВЛК від 21.03.2023 року №2160 за змістом якої позивача було визнано обмежено придатним до військової служби, не зазначення у оспорюваних наказах причин переміщення позивача на рівнозначну посаду, що передбачено п.4.2 розділу 4 Методичних рекомендацій, суд приходить до висновку, що оспорювані п.157 наказу відповідача-2 №300-РС від 28.09.2023р., п.40 наказу відповідача-1 №221 від 30.09.2023р. не відповідають критеріям обґрунтованості, вмотивованості, наведеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
За приписами ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 наведеного Кодексу, визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивача звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_2 виражені в направленні ОСОБА_1 , на посаду оператора (545542А).
Визнати протиправними дії (бездіяльність) ІНФОРМАЦІЯ_1 виражені в переведені ОСОБА_1 , на посаду оператора (545542А);
Визнати протиправним та скасувати наказ № 172 від 14.06.2024 року виданий Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме пункт зазначеного наказу в частині зарахування ОСОБА_1 , до служби у Військовій частині НОМЕР_1 на посаду оператора (545542А).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко