Справа № 296/2461/25
2-о/296/116/25
10 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді - Шалоти К. В.,
за участю секретаря судового засідання Прохорчук Д. В.,
заявника ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в місті Житомирі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство у справах ветеранів України,
І. ЗМІСТ ЗАЯВИ
1. У березні 2025 року ОСОБА_1 (надалі також заявник) надіслав через електронний кабінет до Корольовського районного суду міста Житомира заяву, в якій просив встановити факт загибелі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок травми, одержаної під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України під час дії воєнного стану, що мало місце 18.01.2023.
2. Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 працювала в найтіснішому колі команди Міністра внутрішніх справ України, постійно брала участь в заходах за участі Міністра, в тому числі й на території, що прилегла до зони бойових дій, брала участь в нарадах та заходах, що направлені на зміцнення національної безпеки та оборони України, координувала в межах своїх повноважень та доручень Міністра діяльність органів, що підпорядковані МВС. Стверджується, що займана ОСОБА_4 посада, виконувана нею робота та відвідувані заходи були безпосередньо пов'язані із участю у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, зокрема й 18.01.2023 під час робочої поїздки у складі мобільної оперативної групи МВС України у прифронтову зону. Однак, 18.01.2023 гелікоптер EC225 зазнав авіакатастрофи, внаслідок чого загинула уся мобільна оперативна група МВС України, серед яких заступник керівника Патронатної служби МВС України ОСОБА_4 .
3. Заявником вказувалось, що метою встановлення факту є звернення з рішенням суду до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України для встановлення комісією факту участі ОСОБА_4 у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану для подальшого отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України.
4. Посилаючись на відсутність документів, визначених абзацами 14-16 пункту 5 Порядку №658 для звернення до комісії Мінветеранів, оскільки загибла ОСОБА_4 не перебувала у складі утвореного відповідно до законодавства військового формування чи правоохоронного органу, що унеможливлює звернення до міжвідомчої комісії Мінветеранів, а також те, що встановити факт загибелі ОСОБА_4 під час безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану можливо лише в судовому порядку на підставі абзацу 19 пункту 5 Порядку № 658, заявник просив встановити відповідний факт у судовому порядку.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН
5. 14.04.2025 ухвалою суду відкрито окреме провадження у справі № 296/2461/25, залучено до розгляду справи як заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство у справах ветеранів України (далі також Мінветеранів), призначено заяву до розгляду по суті в судовому засіданні, про що повідомити учасників справи.
6. Заявник ОСОБА_1 у судовому засідання подану заяву підтримав, надав усні пояснення аналогічні викладеним у поданій до суду заяві та просив заяву задовольнити.
7. Заінтересована особа: ОСОБА_2 подала до суду письмові пояснення та у судовому засідання надала усні пояснення, аналогічні поясненням заявника, просила заяву задовольнити.
8. Заінтересована особа: ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення, в яких просив заяву заявника задовольнити з підстав, викладених у заяві заявника; у судове засідання не прибув.
9. Представник ОСОБА_5 надіслав до суду письмові пояснення, в яких просив розглядати справу за відсутності представника Мінветеранів, посилаючись на положення СК України та Закону № 3551-ХІІ вказував, що навіть у разі встановлення юридичного факту, про який просить заявник, у подальшому будуть відсутні правові підстави для встановлення заявнику статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
10. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народилась ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 05.02.1996 (а.с. 25).
11. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20.01.2023 (а.с. 28).
12. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 11.04.2024 у справі №296/1436/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково; встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю без шлюбу у період з 01.02.2019 по дату смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 26).
13. Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 390 о/с від 20.07.2021 призначено ОСОБА_4 на посаду радника Міністра Патронатної служби та наказом Міністерства внутрішніх справ України № 515 о/с від 03.08.2022 переведено ОСОБА_4 на посаду заступника керівника Патронатної служби (а.с. 29, 30).
14. Під час роботи в Міністерстві внутрішніх справ України заступник керівника Патронатної служби ОСОБА_4 відряджалася до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області відповідно до Наказу МВС України № 389 від 30.09.2022; Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області відповідно до Наказу МВС України № 441 від 25.10.2022; Французької республіки відповідно до Наказу МВС України № 427 від 26.10.2021; в умовах воєнного стану до додаткового пункту управління апарату Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Наказу МВС України № 80 від 25.02.2022; в умовах воєнного стану до додаткового пункту управління апарату Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Наказу МВС України № 100 від 23.03.2022; в умовах воєнного стану до додаткового пункту управління апарату Міністерства внутрішніх справ України відповідно до Наказу МВС України № 113 від 30.03.2022; до Донецької (м. Краматорськ) та Луганської (м. Сєвєродонецьк) обласних військових адміністрацій відповідно до Наказу МВС України № 130 від 22.04.2022.
15. За час роботи в Міністерстві внутрішніх справ України ОСОБА_4 неодноразово отримувала відзнаки, зокрема: цінний подарунок відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України № 1090-к від 13.10.2022 за вагомі особисті досягнення в професійній діяльності, бездоганну працю, сумлінне виконання службових обов'язків та з нагоди Дня захисників та захисниць України; відзнаку МО України медаллю «За сприяння Збройним Силам України» відповідно до Наказу Міністра оборони України від 25.08.2022 № 778; пам'ятним знаком Управління державної охорони України «За доблесть» від жовтня 2022 року; ювілейний пам'ятний знак 100 років Національній академії внутрішніх справ відповідно до Наказу ректора НАВС від 24.01.2022 № 374; заохочувальну відзнаку ГУР МОУ «вогнепальна зброя».
16. 18.01.2023 приблизно о 08 год. 10 хв. у м. Бровари відбулося падіння гвинтокрила «EC225 LP Super Puma» Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у результаті якого захилу вище керівництво Міністерства внутрішніх справ: глава МВС Монастирський Д., його перший заступник ОСОБА_6 та державний секретар МВС ОСОБА_7 та інші особи.
17. Відповідно до висновку експерта КЗ КОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 121/П1 від 21.04.2023 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_4 , 1996 р.н., могла бути поєднана, комбінована травма тіла (дія тупих предметів та дія високої температури), характер та особливості якої вказують на те, що вона утворилась незадовго до смерті, можливо в строк та при обставинах, що вказані в постанові [начальника 2 відділення 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України Македонського В. від 19.04.2023], а саме під час аварії повітряного транспорту (гелікоптера), контактом тіла з тупими предметами деталей салону гелікоптера з подальшим викиданням його назовні та контактом з поверхнею приземлення, а також одночасно дією високої температури на тіло (а.с. 56-59).
ІV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
(і) Щодо норм процесуально права розгляду заяви, що має юридичне значення
18. За змістом частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
19. Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України встановлений перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно частини другої цієї ж статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
20. Статтею 319 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
(іі) Щодо порядку набуття статусу члена сім'ї загиблого Захисника і Захисниці України
21. Статтею 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-ХІІ) визначені різні категорії осіб, які належать до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
22. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, серед інших, сім'ї (цивільних) осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
23. Частиною 4 статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ встановлено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:
батьки;
один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується
йому пенсія чи ні;
діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення
повноліття;
діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;
утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія.
24. Відповідно до приписів частини 2 статті 10-1 Закону № 3551 порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
25. Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740).
26. Відповідно до пункту 3 Порядку № 740 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ.
27. Згідно із підпунктом 5 пункту 4 Порядку № 740 підставами для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для заявників, з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ:
свідоцтво про смерть (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
довідка за формою згідно з додатком 1, видана Мінветеранів.
28. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 685 затверджено Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок № 685).
29. Згіно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 685 дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пункт 6 частини 1 статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ).
До членів сімей загиблих (тих, що пропали безвісти), померлих осіб, зазначених в абзаці першому цього підпункту, належать утриманці загиблого (померлого), яким у зв'язку з цим виплачується пенсія; батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім'ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
30. Згідно з пунктом 3 Порядку № 685 рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - безпосередня участь у заходах), деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.
31. Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім'ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком 1.
32. Відповідно до абзацу восьмого пункту 5 Порядку № 685 до заяви додаються такі документи (з пред'явленням оригіналів зазначених документів):
копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - копії документа, що посвідчує особу тієї особи, від імені якої подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства;
копія свідоцтва про смерть особи (крім випадків коли особа пропала безвісти);
копія свідоцтва про народження особи - для батьків загиблого (померлого);
копія свідоцтва про шлюб - для дружини (чоловіка);
копія свідоцтва про народження дитини - для дитини;
копію висновку судово-медичної експертизи (дослідження), що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
копія довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану;
свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, - у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом п'ятнадцятим цього пункту.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь заходах, за період, за який вони свідчать;
інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану;
рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, - у разі відсутності документів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим цього пункту.
33. Відповідно до пункту 6 Порядку № 685, міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах.
Міжвідомча комісія розглядає подані документи в порядку черговості реєстрації Мінветеранів заяви про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
34. Згідно з пунктом 7 Порядку № 685 міжвідомча комісія протягом трьох робочих днів після прийняття рішення подає Мінветеранів рішення про осіб, щодо яких прийнято рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.
35. Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку № 685 Мінветеранів не пізніше трьох робочих днів після надходження рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах видає: особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку, - довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 740.
36. Пунктом 13 Порядку № 740 встановлено, що рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).
V. МОТИВИ СУДУ
37. Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту загибелі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок травми, одержаної під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України під час дії воєнного стану, що мало місце 18.01.2023.
38. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
39. Отже, однією з обов'язкових умов для встановлення певного факту є те, що згідно із законом такий факт має породжувати у заявника певні юридичні наслідки, тобто від нього них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника.
40. Заявлено заявником метою встановлення факту, що має юридичне значення, є подальше звернення заявника з рішенням суду до міжвідомчої комісії Міністерства у справах ветеранів України для встановлення факту загибелі ОСОБА_4 внаслідок травми, одержаної під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для подальшого отримання заявником статусу члена сім'ї загиблої Захисниці України.
41. Заявник ОСОБА_1 обґрунтовує можливість набуття статусу члена сім'ї загиблої ОСОБА_4 як Захисниці України посилаючись на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11.04.2024 у справі № 296/1436/24, яким встановлено факт проживання заявника із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 01.02.2019 по дату загибелі ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
42. Однак, відповідно до статті 10-1 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належить, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
43. Згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України) Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (частина перша). Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя (частина друг).
44. Відповідно до статті 27 СК України державну реєстрацію шлюбу встановлено для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
45. Статтею 36 СК України визначено, що саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. При цьому, законодавчо не встановлено, що особи, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, мають такі самі права, як подружжя в зареєстрованому шлюбі, на отримання пенсії в разі втрати годувальника, допомоги або інших виплат, установлених законом.
46. Установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не створює прав та обов'язків подружжя, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
47. Тобто особа, яка проживала однією сім'єю із загиблим (померлим) ветераном війни, зокрема, якщо це встановлено судом, за відсутності реєстрації шлюбу між ним, не може бути визнана дружиною (чоловіком), а надання особам, що проживали в незареєстрованому шлюбі, таких самих прав у частині соціального захисту, встановленого державою для офіційно зареєстрованого подружжя, позбавляло б доцільності державну реєстрацію шлюбу.
48. Верховним Судом України у постанові від 10.03.2015 у справі № 21-615а14 зазначив таке:
“У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов'язків, притаманних сім'ї. Але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім'ї, а її учасники визнаватися членами сім'ї, яким з огляду на об'єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов'язки.
Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім'ї, що не є рівнозначним поняттям “чоловік» та “дружина», позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб'єкта правовідносин між собою.».
49. Верховний Суд у постанові від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 зазначив, що позивач хоч і проживала спільно з загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статус члена його сім'ї не мала, а тому апеляційний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо правомірності відмови відповідачів у встановленні позивачу статусу члена сім'ї загиблого та прийняв рішення про відмову у задоволенні позову. Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на рішення суду про встановлення факту проживання однією сім'єю є безпідставним і висновки апеляційного суду не спростовують, оскільки встановлення цим рішенням факту спільного проживання позивача та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов'язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім'ї.
50. Крім того, Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 205/5929/17 висловив позицію, відповідно до якої Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов'язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень СК України.
51. З огляду на вказане суд дійшов висновку, що встановлення заявленого заявником факту не породжуватиме для заявника юридичних наслідків, оскільки не створить правових підстав для встановлення заявнику статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, оскільки на момент смерті ОСОБА_4 , заявник не перебував з нею у шлюбі, а визнання судом факту його проживання однією сім'єю із ОСОБА_4 за відсутності реєстрації шлюбу не є підставою визнання його одним із подружжя відповідно до СК України та Закону № 3551-ХІІ.
52. За вказаних обставин, суд вважає, що у задоволенні заяви заявника слід відмовити.
VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
53. За правилами частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Керуючись статтями 19, 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 316 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник:
ОСОБА_1
зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_3
Заінтересовані особи:
(1) ОСОБА_2
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_2
РНОКПП: НОМЕР_4
(2) ОСОБА_3
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_2 ,
РНОКПП: НОМЕР_5
(3) Міністерство у справах ветеранів України
зареєстроване місцезнаходження за адресою:
01001, м.Київ, пров. Музейний, 12,
код ЄДРПОУ: 42657144
Головуючий суддя Костянтин ШАЛОТА