Справа № 274/4900/25
Провадження № 1-кс/0274/1243/25
про повернення заяви
18.07.2025 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про зняття арешту з майна,
15.07.2025 на офіційну електронну адресу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшла вищевказана заява, у якій ОСОБА_2 просить зняти арешт з майна, яке належить її чоловікові ОСОБА_3 та було вилучено у ході огляду місця подій, що проводився 08.07.2024.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку про повернення заяви особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З аналізу ст.ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна тощо); перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу (приєднані файли), скріпленого електронним цифровим підписом. Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису (ЕЦП) не належать до офіційних.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Згідно ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Так, вказана заява ОСОБА_2 з додатками не підписана електронним підписом заявника, що унеможливлює ідентифікацію цієї особи, як суб'єкта звернення з клопотанням (заявою).
Окрім того, особою, яка звернулась із заявою про зняття арешту з майна, не вказано перелік майна, арешт на яке вона просить скасувати; не додано ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно; не обґрунтовано підстави скасування арешту.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
У КПК України відсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст. 174 КК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу права повторного звернення до слідчого судді з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.
З урахуванням того, що заяву про скасування арешту майна подано в електронній формі без електронного цифрового підпису, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка подала клопотання; оскільки до клопотання (заяви) не долучено доказів накладення арешту на майно, слідчий суддя позбавлений можливості перевірити, чи накладався арешт на вилучене майно, підстави накладення арешту, заяву ОСОБА_2 слід повернути особі, яка його подала.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу права повторного звернення до слідчого судді з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.
Керуючись ст.ст.7, 9, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заяву ОСОБА_2 про зняття арешту з майна - повернути особі, яка його подала.
Повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: ОСОБА_4