Справа № 274/2160/25 Провадження № 2/0274/1148/25 РІШЕННЯ
09.07.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на майно,
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 звернулася з позовом, у якому просить суд визнати дійним договір купівлі-продажу від 18.08.2023, укладений між ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивачем, за яким вона придбала у ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 24/100 ідеальних частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим визнати за нею право власності на 24/100 ідеальних частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позивач зазначає, що 18.08.2023 ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_2 купити належні їй 24/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за 6000 доларів США, на що вона погодилася.
На підтвердження досягнутих домовленостей вона передала кошти, про що Продавець видала відповідну розписку та передала їй оригінал правовстановлюючого документу на майно. При чому інші співвласники житлового будинку написали заяву про те, що вони не заперечують щодо його відчуження ОСОБА_3 на її користь.
Нотаріально даний договір купівлі-продажу будинку вони не оформлювали так-як не була проведена його оцінка, а кошти були потрібні негайно для лікування ОСОБА_3 . Після здійснення вказаних дій вони збирались оформити даний договір за вимогами Закону до 01.10.2023. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що унеможливило вчинити нотаріальні дії. Позивач звернулася до суду для визнання права власності на нерухоме майно.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 11.04.2025 відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 14.04.2025 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 16.06.2025 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у ній.
Від відповідача 16.06.2025 надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
9.07.2025 у судових дебатах представник позивача наполягав на задоволенні позову.
Фіксування судового процесу здійснювалася за допомогою звукозаписувального технічного пристрою на підставі ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однією з умов визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.
Подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 665/2266/16-ц (провадження № 61-29416св18), від 30.10.2019 у справі № 140/2001/17 (провадження № 61-48764св18), від 22.02.2021 у справі № 545/440/18 (провадження № 61-1111св20) та від 21.04.2023 у справі № 469/159/13-ц (провадження № 61-7145св22).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені ст. ст. 76-80 ЦПК України.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1- 3 ст. 89 ЦПК України).
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 24/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належали ОСОБА_3 на підставі договору дарування частини житлового будинку від 11.12.2002, посвідченого приватним нотаріусом Бердичівського нотаріального округу Литвином О.С. р. № 9040, що підтверджується довідкою КП "Бердичівське МБТІ" Житомирської обласної ради від 20.01.2025 за № 85 та копією договору дарування від 11.12.2002.
18.08.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала розписку про те, що вона отримала кошти від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за продаж її квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , у сумі 6000 доларів США та зобов'язується переоформити вказану квартиру нотаріально до 01.10.2023. Оплата проведена в повному розмірі. Претензії до ОСОБА_2 не має.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 809864113 від 29.04.2025 спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалась, спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не звертались, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
У судовому засіданні 16.06.2025 свідок ОСОБА_4 , яка є двоюрідною сестрою позивача, повідомила, що позивач здійснювала догляд за ОСОБА_3 , частково давала їй кошти. ОСОБА_3 говорила, що перепише будинок на позивача, була ініціатором складення розписки, віддала ОСОБА_5 ключі від будинку. Левшова на час складення розписки повністю розрахувалась. ОСОБА_6 , що пролікують ОСОБА_7 і оформлять договір, але вона померла.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом не встановлено наявності перешкод, які б свідчили про неможливість нотаріального посвідчення спірного договору відчуження нерухомого майна, зокрема ухилення продавця від його нотаріального посвідчення, і таких позивачем не доведено.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не довів факт ухилення від нотаріального посвідчення правочину, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Сам по собі факт смерті ОСОБА_3 , яким позивач обґрунтовує безповоротну втрату можливості нотаріального посвідчення правочину не є підставою для задоволення позову, оскільки не доведено, що ОСОБА_3 ухилялася від нотаріального правочину за своє життя.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності намайно - відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Бердичівська міська рада Житомирської області, адреса: пл. Центральна, 1, м. Бердичів, Житомирська область, 13300, ЄДРПОУ 13576960.
Повний текст рішення виготовлено 21.07.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА