Справа №463/4497/25
Провадження №3/463/989/25
18 липня 2025 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, безробітного, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 5 травня 2025 року о 11:25 год. перебуваючи за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 24, в приміщенні магазині «Близенько» вчинив дрібну крадіжку продуктів харчування на суму 174,99 грн. без ПДВ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Адміністративні матеріали надійшли до Личаківського районного суду м. Львова з Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області 15 травня 2025 року та були призначені до розгляду в судових засіданнях.
Так в судові засідання 27 травня 2025 року та 16 червня 2025 року ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся, про дату, час та місце розгляду справи, а саме шляхом скерування судових повісток про виклик в судові засідання засобами поштового зв'язку, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вказані поштові відправлення повернулось до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
У зв'язку з наведеним постановою суду від 16 червня 2025 року було вирішено здійснити привід ОСОБА_1 у наступне судове засідання, призначене на 1 липня 2025 року, виконання приводу покладено на Львівське районне управління поліції №1 Головного управління національної поліції України у Львівській області. Водночас, виконати вказану постанову органу поліції суду не вдалось у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання, самостійно за викликом суду такий в судове засідання 1 липня 2025 року не з'явився.
Відтак постановою суду від 1 липня 2025 року повторно застосовано привід до ОСОБА_1 у наступне судове засідання, призначене на 18 липня 2025 року, а також здійснено виклик останнього шляхом скерування судової повістки засобами поштового зв'язку за зареєстрованим та за фактичним місцем проживання останнього.
Окрім того судом було розміщено на офіційному веб-порталі суду оголошення про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 18 липня 2025 року (https://lk.lv.court.gov.ua/sud1312/gromadyanam/vukluk/oholoshennya_pro_vyklyk_115), в якому повідомлено, що явка у судове засідання є обов'язковою, та про обов'язок повідомити суд про причини неявки у разі неможливості з'явитись у судове засідання.
Водночас, 16 липня 2025 року до суду надійшов рапорт з Львівського районного управління поліції №1 Головного управління національної поліції України у Львівській області про неможливість виконання приводу у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за місцем проживання. Скеровані поштові відправлення повернулись до суду без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що, як вже зазначалось вище, є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, однак самостійно за викликом суду ОСОБА_1 в судове засідання 18 липня 2025 року знову не з'явився та про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема статтею 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Водночас, Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, ОСОБА_1 до суду в жодне судове засідання не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався, судом було вжито всіх можливих заходів для забезпечення його участі у розгляді справи.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення за загальним правилом розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судове засідання повторно не з'явився, доказів поважності причин неявки в судові засідання суду не надав, явку захисника не забезпечив, судом неодноразово відкладався розгляд справи для надання йому можливості взяти участь у розгляді справи, надати свої пояснення по суті вчиненого правопорушення, чого ним протягом трьох місяців не було вчинено, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності останнього.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Так вина у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №452343 від 9 травня 2025 року, в якому у графі пояснень ОСОБА_1 вказав, що вину визнає, заявою директора магазину «Близенько» (ТОВ «Мережа-Сервіс Львів №88») ОСОБА_2 від 5 травня 2025 року, довідкою про вартість товару, який викрадено, рапортом поліцейського взводу реагування №3 батальйону №4 УПО у Львівській обл. Децика Р. від 5 травня 2025 року.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, тяжкість скоєного, визнання ним вини, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, визначеному санкцією статті.
Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 51, 268, 283, 284, 294 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Стрепко Н.Л.