Справа № 445/2341/24
провадження № 2/445/268/25
(заочне)
17 липня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом ТзОВ "ФК "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 16.11.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2425-603-5, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 грн., строком на 365 днів (до 15.11.2024), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 201037 направлявся відповідачу 16.11.2023 о 19:02:12 год. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який зазначений у кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір було підписано 16.11.2023 о 19:02:20 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 201037 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 16.11.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується чеком. Відповідно до пункту 1.3. Договору, періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 25 днів. Відповідач в порушення умов кредитного договору не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість. Позивач звертає стягнення виключно на заборгованість на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 11.12.2023 по 17.08.2024. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам станом на 17.08.2024 становить: 55750,00 грн. за період з 11.12.2023 по 17.08.2024, що нараховані відповідно до пункту 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та графіку платежів. Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати. В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечив. В судове засідання відповідач не з'явилася, однак повідомлялася про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відпровлення, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було. За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до статті 223 ЦПК України. В силу приписів частини 1 статті 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового зсідання технічними засобами згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, не здійснюється. Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку. Відповідно до статей 11,13,14 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, як це передбачено статтею 629 Цивільного кодексу України. Судом встановлено, що 16.11.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2425-603-5, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 грн., строком на 365 днів (до 15.11.2024), шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Кредитний договір було підписано 16.11.2023 о 19:02:20 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 201037 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 16.11.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується чеком. Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до пункту 1.3. Кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до пункту 1.3. періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. З витребуваної судом у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за клопотання позивача виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 16.11.2023 по 21.11.2023 вбачається, що на банківський рахунок відповідача 16.11.2023 було перераховано 6000,00 грн. Відповідач в порушення умов кредитного договору не повернула суму кредиту, не сплатила нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, в зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість відповідача за кредитним договором по нарахованим та несплаченим процентам станом на 17.08.2024 становить: 55750,00 грн. за період з 11.12.2023 по 17.08.2024, що нараховані відповідно до пункту 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та графіку платежів. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Процент» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. Відповідач не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала. Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн. за подання позовної заяви. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц: «На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.). Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.» На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду наступні документи: -копію договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024; -копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; -копію довіреності ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» на ім'я адвоката Руденка К.В.; -копію акта приймання-передачі наданих послуг № 2 до договору від 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 від 24 липня 2024 року; -копію витягу з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №2 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року від 24 липня 2024 року. -копію платіжної інструкції № 741 від 25.07.2024. Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22). Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України». Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 10 000,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, з матеріалів справи слідує відсутність співмірності з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю. Однак, беручи до уваги, що рішенням суду позов задоволено, чим відновлено порушене право позивача, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, але з урахуванням принципу співмірності затрат на правничу допомогу, необхідно зменшити розмір стягнень з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до 6 000,00 грн, яка відповідає розумному розміру. Керуючись ст. ст.10,12,76, 77, 80, 81,133, 137, 141,259,263-265 ЦПК України,-
позов ТзОВ "ФК "Процент" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, заборгованість за Кредитним договором № 2425-603-5 від 16.11.2023 у розмірі 55750,00 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 (шість тисяч) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», код ЄДРПОУ 41466388, сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Якщо повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Повний текст рішення виготовлено 17.07.2025.
Суддя В. М. Сивак