Дата документу 21.07.2025
Справа № 334/5683/25
Провадження № 1-кс/334/1827/25
21 липня 2025 року Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 в порядку ст..303 КПК України
08 липня 2025 року до суду з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» надійшла скарга ОСОБА_2 в порядку ст..303 КПК України.
Як вбачається з тексту скарги, заявник бажає оскаржити бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя у зв'язку з невиконанням посадовими особами вказаної прокуратури вимог КПК в умовах воєнного стану.
Дослідивши скаргу ОСОБА_2 , слідчий суддя доходить наступного:
Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження є, серед іншого те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст.303 КПК України.
Так, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов'язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію,
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк,
3) з клопотанням про виконання процесуальної дії звернувся суб'єкт, що має не це право;
4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Зміст поданої скарги ОСОБА_2 до суду, свідчить про факт його звернення до Запорізької обласної прокуратури про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації.
Отже, перевіривши додані до скарги копії документів, з'ясувавши дотримання заявником вимог, передбачених ст. ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження слід відмовити виходячи з наступного:
Згідно ч.4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Висновок про необхідність відмови у відкритті провадження суд мотивує тим, що скарга подана на бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури, що не підлягає оскарженню (у запропонованій/сформованій редакції) під час незрозуміло якого досудового розслідування в порядку ст. ст. 303-304 КПК України.
Так, об'єктом оскарження в порядку глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Ч.1ст. 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, який є вичерпним.
Ч.2 ст.303КПК України визначається інший порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами ст. ст. 314 316 КПК України.
П. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, кримінальний процесуальний закон містить посилання про наявність обов'язкового взаємозв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов'язані вчинити у відповідності до КПК України і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
В іншому випаду, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, особа наділена правом оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, чи оскаржити бездіяльність пов'язану з несвоєчасним розглядом поданого нею клопотання, за правилами ст. 220 КПК України.
Крім того, слідчий суддя зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій може бути під час досудового розслідування оскаржене особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Результати аналізу судової практики свідчать про те, що оскаржуючи відмову в проведенні слідчих дій та звертаючись до слідчих суддів зі скаргами на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у не проведенні слідчих дій, слідчі судді обґрунтовано відмовляють у відкритті провадження за такими скаргами, оскільки така бездіяльність не є предметом оскарження згідно з положеннями, закріпленими у ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Наведеним ознакам відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ст. 220 КПК України, згідно з якою клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй. При цьому варто зважати на те, що відповідна бездіяльність може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах встановлених зазначеною нормою строків, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням. У цілому результати аналізу судової практики свідчать, що слідчі судді не розглядають по суті скарги, зумовлені бездіяльністю, оскарження якої ст. 303 КПК України не передбачено.
Зокрема, це стосується того, що зазначена норма не передбачає оскарження абстрактної бездіяльності, яка призводить до неналежного досудового розслідування .
Враховуючи вимоги ст. 304 КПК України, в разі надходження на розгляд таких скарг слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
Висновок суду ґрунтується на досліджених судом фактів, що заявник ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до слідчого судді зазначаючи абстрактну бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури та відсутність бажаного заявнику реагування на його заяву, а звідси не може бути предметом оскарження у слідчого судді.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя в порядку ст..303 КПК України слід відмовити, оскільки вимоги скарги не ґрунтуються на положеннях ч.1 ст. 303 КПК України та не належать до компетенції слідчого судді загального місцевого суду і не відносяться до питань, регламентованих главою 26 КПК України.
На підставі вищевикладеного керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 369 372 КПК України, суд
У відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Дніпровської окружної прокуратури м.Запоріжжя в порядку ст..303 КПК України - відмовити.
Ухвала про відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1