Справа № 513/361/25
Провадження № 2-п/513/8/25
Саратський районний суд Одеської області
21 липня 2025 року Саратський районний суд Одеської області, в складі:
головуючого судді Миргород В.С.
при секретарі судових засідань Аркуші І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, про захист прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів , -
Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», відповідач у справі, звернулось до Саратського районного суду Одеської області із заявою про перегляд заочного рішення від 19.06.2025 р. у якій просить переглянути та скасувати заочне рішення у справі №513/361/25. Заяву обґрунтовує тим, що у суду були відсутні підстави для постановлення заочного рішення відповідач не був повідомлений про розгляд справи належним чином. З матеріалів справи вбачається, що в Електронному суді повістка та ухвала суду у справі надсилалась в особистий кабінет відповідача, але відповідач їх не отримував. Вказане позбавило відповідача скористатись своїми законними правами на подання відзиву та обґрунтування своєї позиції та надати докази про те, що кошти заявлені позивачем відповідач не отримував. Заочне рішення винесено судом 19.06.2025 року, повний текст складено 21.06.2025 року, тобто заява про перегляд заочного рішення подана вчасно. Крім того, відповідач заперечує проти позову, оскільки позивачем не надано до суду жодного доказу що відповідні кошти були стягнуті та перераховані на користь банку, вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач та інші учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про дату, місце та час розгляду заяви, шляхом направлення викликів до суду в систему Електронний суд, в судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розглядом справи до суду не надходило.
Суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 287 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Заочним рішенням Саратського районного суду Одеської області від 19.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 , в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, про захист прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів - задоволено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: вул. Велика Василівська, буд. 100, м. Київ, 03150, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 к.).
Стягнуто з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, адреса: вул. Велика Василівська, буд. 100, м. Київ, 03150, на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 к.).
Статтею 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Заочний розгляд справи регламентується главою 11 ЦПК України.
Згідно ст. 280 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Заочний розгляд у цій справі проведено зі згоди позивача, який у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення, що спростовує твердження відповідача про безпідставність проведення заочного розгляду у справі.
Глава 11 "Заочний розгляд справи" Розділу III "Позовне провадження" ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу III ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
АТ «СЕНС БАНК» подав своєчасно заяву про перегляд заочного рішення, підстави для вирішення питання про поновлення строку відсутні.
Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. встановлює, що Суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, в розумінні ч.1 ст.288 ЦПК України та Пункт 30 Постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. повинно існувати одночасно дві обставини, зазначені в цій статті для скасування заочного рішення.
На підставі ст. 224 ЦПК суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов'язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 128-131 ЦПК (в редакції чинній на час постановлення рішення). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.
Згідно матеріалів справи відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в електронний кабінет (а.с.27), окрім цього рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.04.2025 року, від 12.06.2025 року (а.с.35, 46).
Суд звертає увагу, що судом вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов'язків та зловживання процесуальними правами не може бути підставою для скасування рішення суду. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.
Копію повного рішення суду від 19.06.2025 року, яке складено та підписано 21.06.2025 року, відповідачу направлено в Електронний суд 23.06.2025 року, що відповідає вимогам ст.272 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Скасування заочного рішення суду можливе за наявності сукупності умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Також слід звернути увагу, що лише з'ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Тобто, наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Окрім цього суд звертає увагу, що в заяві про перегляд заочного рішення відсутні посилання відповідача на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є фактично незгодою з винесеним рішенням по суті. Надані до заяви відповідача про скасування заочного рішення рахунки не спростовують того факту, що 27.09.2023 року з рахунку позивача знято 15000 грн. на користь відповідача ( а.с.18). Разом із цим, правом подачі відзиву сторона відповідача не скористалась.
Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов'язки протягом усього часу чинності цього рішення.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою, зокрема, залишити заяву без задоволення.
Таким чином, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, у ній відсутні посилання на обставини, які є підставою для перегляду та скасування заочного рішення. Одне лише посилання на неналежне повідомлення про розгляд справи не може бути підставою для скасування заочного рішення. Враховуючи не зазначення відповідачем жодних інших доказів, які б могли мати значення для розгляду справи на час її розгляду та могли б привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про перегляд заочного рішення у цивільній справі №513/361/25 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Працевитого Геннадія Олександровича до Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни, про захист прав споживача та стягнення безпідставно набутих коштів, - відмовити.
Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород