Єдиний унікальний номер 613/1607/23
Номер провадження 22-ц/818/153/25
17 липня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Мухи А. І.,
представника відповідача Дегтяря О. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву голови Селянського (фермерського) господарства «ДОН» Дегтяра Олександра Івановича про відвід судді Мальованому Ю.М. у справі 613/1607/23 за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «ДОН» про розірвання договорів оренди землі,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «ДОН» (далі - СФГ «ДОН») про розірвання договорів оренди землі.
Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 21 травня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
27 червня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Муха Андрій Ігорович, на вказане судове рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду подав апеляційну скаргу, уз зв'язку з чим справу призначено до розгляду.
17 липня 2025 року голова СФГ «ДОН» Дегтяр Олександр Іванович подав заяву про відвід головуючого судді Мальованого Юрія Михайловича.
Заява мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді.
Вказував, що в апеляційній скарзі Дегтяр В.М. не заявляв клопотань про призначення судових експертиз і таке клопотання до апеляційного суду надійшло 30 січня 2025 року, проте судді Мальований Ю.М., Тичкова О.Ю. та Яцина В.Б. упереджено, небезсторонньо без вирішення питання про призначення судових експертиз фактично її вже призначили і в судовому засіданні 30 січня 2025 року до вирішення питання щодо призначення судових експертиз в непроцесуальний спосіб від позивача ОСОБА_1 взяли зразки його підписів про що зазначено в протоколі судового засідання, де також зазначено, що зразки підписів залучені до матеріалів справи.
Також, 30 січня 2025 року від позивача в не процесуальний спосіб взяли зразки його підписів про що зазначено в протоколі судового засідання, де також зазначено що зразки підписів залучені до матеріалів справи.
Також вказував, що 14 липня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами справи вказані зразки підписів були відсутні. В підсистему «Електронний суд» вони також не були внесені, що викликає сумнів щодо їх незмінності впродовж півроку.
Згідно з частиною 3 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу), також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України (частина 2 статті 36 ЦПК України).
Згідно з частиною 4 статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Відповідно до частин 1, 2, 9 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Зі частиною 2 статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Обставини, на які посилається відповідач не є підставою для відводу в розумінні статті 36 ЦПК України, оскільки незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу й не свідчить про його упередженість чи необ'єктивність у розгляді даної справи. Сам факт відібрання зразків підпису в іншому судовому засіданні, ніж у якому було призначено експертизу, як і направлення справи до експертної установи в суді апеляційної інстанції не свідчать про упередженість суду, а є проявом змагальності цивільного процесу.
Також, після проведення експертизи голова СФГ «ДОН» Дегтяр О.І. не позбавлений можливості подати свої заперечення у разі незгоди з висновками експерта.
За таких обставин, даних, які прямо чи опосередковано свідчили б про заінтересованість судді Мальованого Ю.М. в результаті розгляду справи № 619/3051/17, а також інших доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді заявником Дегтяр О. І. не представлено та матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Оскільки судом не встановлено і матеріалами справи не підтверджено наявності обставин, які б дійсно викликали сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Мальованого Ю.М., підстави для задоволення заяви про головуючого судді відсутні.
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України, -
В задоволенні заяви голови Селянське (фермерське) господарство «ДОН» Дегтяра Олександра Івановича про відвід судді Мальованого Ю.М. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук