Провадження № 1-кс/714/303/25
ЄУН : 714/979/25
"21" липня 2025 р. м.Герца
Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,-
за участю: секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділення №4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Старший слідчий відділення №4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням погоджене прокурором Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.
Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення №2 (м. Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 липня 2025 року за № 12025262020002469 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що ОСОБА_5 будучі обізнаним з тимчасовими обмеженнями щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років з України, внаслідок воєнного стану встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та затвердженим Законом України № 2102-IX, переслідуючи корисливу мету направлену на отримання грошової винагороди з приводу незаконного переправлення осіб через державний кордон України, за попередньою змовою із невстановленими органом досудового розслідування особами, організували незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, громадян України призовного віку, а саме : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за грошову винагороду на загальну суму 30000 доларів СШП, яких було затримано працівниками прикордонної служби 04 липня 2025 року на відстані 2 км до державного кордону, на напрямку 863 прикордонного знаку, в адміністративних межах с. Нижні Синівці Чернівецького району Чернівецької області.
16 липня 2025 року під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді Герцаївського районного суду вилучено автомобіль марки «Мерседес-Бенз», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_5 , який використовувався для здійснення незаконного переправлення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон України, та за постановою слідчого визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення його знищення, втрати або пошкодження, слідчий просив накласти арешт на нього, заборонивши його відчуження, користування та розпорядження.
Прокурор Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, втім від останнього до суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності. Клопотання підтримує повністю та просив його задовольнити.
ОСОБА_5 , як особа щодо майна якого вирішується питання про арешт майна, будучі належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Втім, від захисника ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд клопотання у їх відсутності. Клопотання просив задовольнити частково, а саме надати дозвіл користуватися автомобілем, оскільки даний транспортний засіб являється єдиним джерелом пересування для сім'ї підорюваного.
Дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати : правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послався саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів, можливої конфіскації як власності підозрюваного, в т.ч. спеціальної конфіскації.
Нормою ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.
У відповідності до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 07 липня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено повідомлення про кримінальне правопорушення за № 12025262020002469 й розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом організації ОСОБА_5 , спільно з іншими невстановленими особами незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску, громадян України призовного віку, а саме, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за грошову винагороду в розмірі 30000 доларів США.
З метою переправлення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через державний кордон поза пунктами пропуску, підозрюваний ОСОБА_5 використовував автомобіль марки Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був вилучений 16 липня 2025 року під час проведення санкціонованого обшуку.
За постановою слідчого від 16 липня 2025 року вищевказаний автомобіль визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню.
За відомостями Державного реєстру транспортних засобів, власником автомобіля марки «Мерседес-Бенз», номер кузова НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 значиться ОСОБА_5 .
16 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.
Частина 3 ст. 332 КК України за ступенем тяжкості входить до переліку кримінальних правопорушень про яке йдеться у ч. 1 ст. 96-1 КК України, а тому за вчинення даного кримінального правопорушення може бути застосовано спеціальна конфіскація. Окрім того, санкцією ч. 3 ст. 332 КК України також передбачено конфіскацію майна, як додаткове покарання.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що вилучене майно, а саме, автомобіль марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_3 відповідає ознакам речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України, а накладення на нього арешту, з урахуванням обсягу обставин, які підлягають з'ясуванню під час проведення досудового розслідування яке здійснюється за ч. 3 ст. 332 КК України відповідатиме цілям такого арешту, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.
Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати : правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).
Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При цьому, п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України зобов'язує слідчого суддю при вирішенні питання про арешт майна врахувати, серед іншого, також розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно з ст. 1 «Додаткового протоколу» до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 20.11.1952 року (Париж), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За наведених вище обставин, прихожу до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання слідчого та застосовування найменш обтяжливого способу арешту автомобіля марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_3 належний на праві власності ОСОБА_5 і, залишивши його у користуванні та володінні останнього, заборонивши його відчуження.
З урахуванням вищенаведеного, часткове задоволення вказаного клопотання, виправдовують потреби досудового розслідування з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого відділення №4 (м. Новоселиця) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки «Мерседес-Бенз», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_5 , що полягає у забороні його відчуження.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.
Слідчий суддя: