18 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9920/24
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бенедисюк I.М., Васьковський О.В., Дроботова Т.Б., Пєсков В.Г., Рогач Л.І., Чумак Ю.Я.
розглянув матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7",
2) Компанії "Пілавер Лімітед",
3) ОСОБА_2 ,
4) ОСОБА_3 ,
5) ОСОБА_4 ,
6) ОСОБА_5 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державного реєстратора Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації Овчиннікової Віти Ігорівни
про визнання недійсними правочинів, скасування реєстраційних дій і перерозподіл часток у статутному капіталі.,
1. Під час розгляду касаційної скарги перед Верховним Судом постало питання щодо правомірності залишення позовної заяви без руху із застосуванням процесуального механізму, передбаченого ч.11 ст.176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
2. Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду ( Кондратова І.Д. , Вронська Г.О., Губенко Н.М.) ухвалою від 08.04.2025 передав справу №910/9920/24 на розгляд Верховного Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об'єднана палата) для відступу від висновку щодо застосування частин 11, 13 ст.176 ГПК, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №904/7769/21, ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності ( ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), та для формування єдиної правозастосовчої практики.
3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Осокорки-7" (далі - Товариство), Компанії "Пілавер Лімітед" (далі - Компанія), ОСОБА_2 , ОСОБА_10 (громадянина Латвії), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у якому заявив такі вимоги:
1) визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 24.12.2022, складеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
2) скасування реєстраційної дії від 26.12.2022 №1000651070028022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
3) визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 24.12.2022, складеного ОСОБА_2 та Компанією;
4) скасування реєстраційної дії від 26.12.2022 №1000651070029022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
5) визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства від 27.12.2022, складеного Компанією та ОСОБА_11 ;
6) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства від 27.12.2022, укладеного між Компанією та ОСОБА_11 ;
7) скасування реєстраційної дії від 28.12.2022 №1000651070030022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
8) визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлених протоколом від 28.12.2022 №28/12/2022;
9) скасування реєстраційної дії від 29.12.2022 №10006510700310022853, проведеної реєстратором щодо Товариства;
10) визначення розміру статутного капіталу Товариства у сумі 146 047 000 грн та розміру часток учасників у статутному капіталі таким чином: розмір частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства у сумі 73 023 500 грн, що становить 50% розміру статутного капіталу Товариства; розмір частки ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства у сумі 43 814 100 грн, що становить 30% розміру статутного капіталу Товариства; розмір частки ОСОБА_5 у статутному капіталі Товариства у сумі 29 209 400 грн, що становить 20% розміру статутного капіталу Товариства.
4. На обґрунтування позовних вимог послався на те, що ці правочини та вчинені за їх наслідком реєстраційні дії позбавляють позивача, як власника частки майнових прав (корпоративних прав) Товариства корпоративних прав та права власності на частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50%.
5. 19.08.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху для усунення ОСОБА_1 недоліків шляхом подання доказів, що підтверджують його право власності на частку у розмірі 50% статутного капіталу Товариства станом на 12.10.2022, та доказів, що підтверджують державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство.
6. 03.09.2024 після усунення ОСОБА_1 визначених судом недоліків суд першої інстанції постановив ухвалу про відкриття провадження у справі; призначив підготовче засідання; залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державного реєстратора Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації Овчиннікову В.І. (далі - реєстратор); зобов'язав позивача надати суду документи, перелік яких визначив в ухвалі; зупинив провадження у справі до усунення обставин, що зумовили його зупинення.
7. 30.09.2024 суд першої інстанції поновив провадження у справі; повторно залишив позов без руху; встановив позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 840 572,80 грн, оскільки він надав докази про сплату лише 29 068,80 грн судового збору, тоді як загальний розмір судового збору за пред'явлення дев'яти вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру складає 869 641,60 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. 15.10.2024 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, про залишення позову без розгляду на підставі ч.13 ст.176 та п.8 ч.1 ст.226 ГПК, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліків позовної заяви і не подав доказів сплати судового збору у визначеному судом в ухвалі від 30.09.2024 розмірі.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
9. ОСОБА_1 оскаржив до Верховного Суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025, в касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10. На обґрунтування доводів касаційної скарги послався на порушення судами частин 11 та 13 ст.176, п.8 ч.1 ст.226 ГПК, оскільки, як вважає скаржник, ці положення процесуального закону не надають судам права повторно залишати без руху позов після відкриття провадження у справі й усунення позивачем недоліків, які раніше визначені судом. Просить надати висновок Верховного Суду щодо питання застосування частин 11 та 13 ст.176 ГПК у контексті того, чи можливе повторне залишення позову без руху після усунення позивачем визначених судом у раніше постановленій ухвалі недоліків та відкриття провадження у справі. Наполягає також на тому, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.07.2018 у справі №916/3255/17, щодо застосування ч.11 ст.176 ГПК.
11. ОСОБА_12 у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, не погоджуючись із аргументами скаржника про те, що судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду у справі №916/3255/17, позаяк у ній суд на підставі ч.11 ст.176 ГПК залишив позов без руху на стадії судового розгляду справи по суті, на відміну від цієї справи, у якій лише призначено дату підготовчого засідання. Звернув увагу на те, що висновки судів попередніх інстанцій у цій справі узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.05.2021 у справі №910/5120/20 та від 27.05.2021 у справі № 910/5506/20.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
12. Верховний Суд ухвалою від 12.02.2025 відкрив касаційне провадження у справі №910/9920/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.03.2025.
13. У судовому засіданні 11.03.2025 Верховний Суд оголосив перерву до 08.04.2025.
14. У судовому засіданні 08.04.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати на підставі ч.2 ст.302 ГПК.
ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД ОБ'ЄДНАНОЇ ПАЛАТИ
15. Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду ухвалою від 08.04.2025 передав справу №910/9920/24 на розгляд Об'єднаної палати для відступу від висновку щодо застосування частин 11, 13 ст.176 ГПК, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.09.2022 у справі №904/7769/21, ухваленій колегією суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, та для формування єдиної правозастосовчої практики.
16. Колегія суддів вказала, що у цій справі ухвала про залишення позовної заяви без руху від 30.09.2024 постановлена судом із застосуванням процесуального механізму, передбаченого ч.11 ст.176 ГПК.
17. Верховний Суд у постановах від 15.07.2021 у справі № 922/4128/20 та від 20.09.2022 у справі №904/7769/21 виснував, що залишення позовної заяви без руху у такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі. Отже, передбачений ч.11 ст.176 ГПК механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі.
18. Водночас, в ухвалах від 30.04.2024 у справі №914/1757/22 та від 23.10.2023 у справі №922/5231/21 Верховний Суд застосовував ч.11 ст.176 ГПК без прив'язки до того, що її застосування є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, яке можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі. При цьому у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції.
19. Колегія суддів зазначила, що оскільки позов у справі №910/9920/24 не відповідав вимогам, зокрема, ст.164 ГПК, ще станом на момент подання позову, але суд першої інстанції залишив його без руху, указавши на наявність інших недоліків, потім відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду, а згодом повторно залишив його без руху за наслідком невідповідності ст.164 ГПК, то з огляду на висновок Верховного Суду, про який йдеться у постановах від 15.07.2021 у справі №922/4128/20 та від 20.09.2022 у справі №904/7769/21, застосування судом першої інстанції до цих правовідносин ч.13 ст.176 Кодексу є неправильним, позаяк про вищезгадані недоліки місцевий господарський суд знав ще при відкритті провадження у справі. Суд першої інстанції, встановивши невідповідність позову закону у частині сплати судового збору, мав залишити його без руху зі встановленням способу та строку усунення недоліків позовної заяви з урахуванням у тому числі вимог ч.2 ст.174 ГПК (з підстави несплати судового збору).
20. Також колегія суддів вважає, що задля недопущення можливостей довільного трактування норми ч.11 ст.176 ГПК є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики стосовно її застосування, зокрема у випадках, коли до відкриття провадження у справі і після такого відкриття суд указував на наявність різних недоліків позовної заяви, тоді як обставини, що стали підставою для залишення позову без руху до відкриття провадження у справі, не змінилися.
21. Об'єднана палата не вбачає підстав для прийняття цієї справи до свого розгляду з огляду на таке.
22. Відповідно до ч.2 ст.302 ГПК суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
23. Згідно з ч.4 ст.303 ГПК про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів щодо необхідності відступлення від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах 1?4 ст.302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах 5 або 6 ст.302 цього Кодексу.
24. Об'єднана палата в ухвалі від 11.07.2024 у справі №909/1167/17 виснувала, що умовами (підставами) для передачі справи на розгляд об'єднаної палати, як і підставами для здійснення розгляду справи об'єднаною палатою, є:
1) наявність висновку щодо застосування конкретної норми (норм) права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати;
2) такий висновок має бути зроблено в подібних правовідносинах.
25. У цій справі ОСОБА_1 оскаржує ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліків позовної заяви і не подав доказів сплати судового збору у визначеному судом розмірі.
26. При цьому, залишенню позову без розгляду передувало: 1) суд залишив позовну заяву без руху з інших причин (для подання доказів, що підтверджують право власності на частку у Товаристві, та доказів, що підтверджують державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство); 2) після усунення цих недоліків суд відкрив провадження у справі; 3) суд повторно залишив позов без руху через недоплату судового збору.
27. У справі №904/7769/21, від висновків із якої вважає за необхідне відступити колегія суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрні Інновації" подало касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2022, якою позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви в строк, встановлений судом.
28. У справі №904/7769/21 залишенню позову без розгляду передувало:
1) Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 13.09.2021 позовну заяву залишив без руху, як таку, що подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК; запропонував позивачеві протягом семи днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунути недоліки позовної заяви (п.5 ч.3 ст.162 ГПК), шляхом надання пояснень щодо необхідності залучення у справу Лихівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро фірма "Агро Інвест", правового регулювання солідарного стягнення з відповідачів судового збору та яким чином кожен із них порушив права позивача, пояснень та доказів щодо існування договорів суборенди, пояснень щодо стягнення судового збору в сумі 118 040,00 грн;
2) Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 27.09.2021 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання;
3) Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 22.02.2022 позовну заяву залишив без руху на підставі ч.11 ст.176 ГПК та встановив позивачеві п'ятиденний строк із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків; суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ГПК, зазначивши, що позовна заява в порушення п.5 ч.3 ст.162 цього Кодексу не містить оновленого витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стосовно спірних земельних ділянок; акта приймання-передачі земельної ділянки 45,1877 ріллі, кадастровий номер 1224588000:01:003:0174, до договору оренди від 09.03.2017; акта приймання-передачі земельної ділянки 37,6402 ріллі, кадастровий номер 1224588000:01:003:0071, до договору оренди від 07.05.2018; інформації щодо передачі земельної ділянки, виділеної громадянину, кадастровий номер 1224588000:01:003:0204, у власність, рішення Лихівської селищної ради від 13.08.2021 №871-9-9/VIIІ; пояснення стосовно позовних вимог, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 1224588000:01:003:0203, 1224588000:01:003:0206, 1224588000:01:003:0201, 1224588000:01:003:0204, які знаходяться в приватній власності фізичних осіб.
29. Передаючи справу №910/9920/24 на розгляд об'єднаної палати, колегія суддів порушила питання щодо застосування ч. 11 ст. 176 ГПК.
Як унормовано у цій статті, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
При цьому, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч.ч. 12, 13 ст. 176 ГПК).
30. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 щодо доводів скаржника про повторне залишення Господарським судом міста Києва позовної заяви без руху (ухвалою від 26.11.2019 після відкриття провадження у справі та постановлення ухвали від 08.10.2019 про залишення позовної заяви без руху) зазначила, що відповідно до ч. 11 ст. 176 ГПК суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Отже, суд першої інстанції, залишаючи ухвалою від 26.11.2019 позовну заяву без руху, після відкриття провадження у справі №910/13737/19 діяв у межах процесуальних норм права, визначених ГПК (пункти 68, 69 названої постанови Великої Палати Верховного Суду).
Крім того, до прикладу, ухвалою від 29.11.2023 у справі 757/14227/14-ц Велика Палата Верховного Суду повторно залишила без руху заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
31. Тож відповідно у кожній конкретній судовій справі суд у разі вирішення питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій ч.ч. 11-13 ст. 176 ГПК має пересвідчитись у наявності підстав для залишення позову без руху, тобто наявності встановлених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу вимог до позовної заяви, які було порушено.
У справі №904/7769/21, від висновку у якій колегія суддів вважає за необхідне відступити, позов було залишено без руху з підстав, не передбачених чинним процесуальним законодавством, а саме ст. ст. 162, 164, 172 ГПК, що і стало підставою скасування касаційним судом відповідної ухвали та постанови.
Натомість у справі №910/9920/24, яку передано на розгляд об'єднаної палати, як і у справі №910/13737/19, що переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, суд повторно залишив позов без руху через сплату судового збору у меншому розмірі ніж встановлено законом, тобто його недоплату (п. 2 ч.1 ст.164 ГПК).
Наведене свідчить про те, що у цьому разі відсутні передбачені ч. 2 ст. 302 ГПК підстави для передачі справи №910/9920/24 на розгляд об'єднаної палати задля відступу від висновку, викладеного в постанові, ухваленій за результатами здійснення касаційного провадження у справі №904/7769/21, оскільки вони є різними за правовою природою підстав залишення позовної заяви без руху із застосуванням ч. 11 ст. 176 ГПК.
32. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
У пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v.United Kingdom) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
33. Також можна звернутися й до практики об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, зокрема на висновки, зроблені в ухвалі від 09.12.2019 у справі № 756/2765/15-ц щодо тлумачення наведеної норми процесуального права (йдеться про статтю 403 Цивільного процесуального кодексу України, яка є аналогічною за змістом зі статтею 302 ГПК України) згідно з якими на розгляд об'єднаної палати може бути передано справу, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший правовий висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій (аналогічній) справі визначається їхніми елементами: суб'єктами, об'єктами та змістом (правами та обов'язками суб'єктів правовідносин).
Звідси можна дійти висновку, що невідповідність переданої на розгляд об'єднаної палати справи визначеним вище критеріям може мати наслідком її повернення об'єднаною палатою відповідній колегії суддів.
34. Таким чином, ураховуючи викладене вище, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 302 ГПК підстав для передачі справи №910/9920/24 на розгляд об'єднаної палати, а тому ця справа разом з касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 підлягає поверненню відповідній колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Керуючись статтями 120, 121, 234, 235, 301, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Справу №910/9920/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Бенедисюк
О. Васьковський
Т. Дроботова
В. Пєсков
Л. Рогач
Ю. Чумак
Ухвалу в порядку частини третьої статті 314 ГПК України оформлено суддею Дроботовою Т. Б.
Зі збіжною окремою думкою судді Кібенко О. Р.