17 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/679/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняк В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільської області
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області
від 26.03.2025
у складі судді: Чопко Ю.О.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 05.06.2025
у складі колегії суддів: Матущак О.І, (головуючий), Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіерра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дерверон"
про визнання банкрутом
Головне управління ДПС у Тернопільської області (далі - заявник) 25.06.2025, засобами електронного зв'язку, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/679/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.06.2025.
У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/679/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про повернення касаційної скарги Головного управління ДПС у Тернопільської області з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, третьою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами - як представниками юридичної особи.
При цьому підписання та / або подання заяв, клопотань, скарг є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Відповідно до частини дев'ятої статті 60 ГПК України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи; довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Верховний Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Подібна (узагальнена) позиція також сформована в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Верховний Суд також ураховує правову позицію, наведену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДРЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДРЮО як на достовірні.
Касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільської області на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 підписана Рацин Романом Романовичем.
Представник діє на підставі довіреності від 26.07.2023 сформованої в підсистемі "Електронний суд", якою Цвігун Руслан Ігорович уповноважує Рацин Романа Романовича представляти інтереси Головного управління ДПС у Тернопільської області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
До касаційної скарги також долучено витяг з ЄДРЮО, згідно з яким керівником Головного управління ДПС у Тернопільської області є Цвігун Руслан Ігорович.
Водночас заявником касаційної скарги не надано доказів наявності у Рацина Романа Романовича статусу адвоката або доказів на підтвердження того, що вказана особа наділена повноваженнями самопредставництва у розумінні частини третьої статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо).
Відповідно до витягу з ЄДРЮО, доданого до касаційної скарги, керівником скаржника є Цвігун Руслан Ігорович. Інші особи, які можуть вчиняти дії від юридичної особи, зокрема, Рацин Роман Романович, у витязі не зазначені.
Таким чином, повноваження Рацин Романа Романовича як особи, уповноваженої на підписання касаційної скарги від імені Скаржника та представництво його інтересів у суді в порядку самопредставництва, не підтверджені.
Оскільки касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду, а матеріали справи №921/679/24 у суді касаційної інстанції відсутні, Суд позбавлений можливості перевірити наявність у матеріалах справи доказів на підтвердження повноважень у представника Скаржника.
Верховний Суд звертає увагу, що повернення касаційної скарги не є перешкодою у доступі до правосуддя або порушення права на захист, оскільки правильність оформлення касаційної скарги, її змісту, форми та дотримання порядку подання покладаються саме на скаржника.
З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на окрему ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі № 921/679/24 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільської області на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 921/679/24 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік